Бібліотека
Що Христос думає про мене?
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Що Христос думає про мене?

Якщо ви любите Його, довіряєте Йому, вірите в Нього і йдете за Ним, ви відчуєте Його любов і схвалення.

Репортер одного з ведучих у Бразилії журналів вивчав Церкву, готуючись до написання великої статті1. Він дослідив наше вчення, відвідав центр підготовки місіонерів і гуманітарний центр. Він розмовляв з друзями Церкви і з тими, хто не дуже дружній до нас. Під час інтерв’ю, яке він брав у мене, репортер дійсно виглядав збентеженим, коли запитав: “То як же люди можуть казати, що ви не християни?” Я знав, що він має на увазі Церкву, але подумки я звернув це запитання особисто до себе і подумав: “Чи моє життя є відображенням любові й відданості, з якими я ставлюся до Спасителя?”

Ісус запитував у фарисеїв: “Що ви думаєте про Христа?”2 Під час останнього суду наше учнівство будуть оцінювати не друзі чи вороги. Натомість, як казав Павло, “всі станемо перед судним престолом Божим”3. Того дня важливим питанням для кожного з нас буде таке: “Що Христос думає про мене?”

Навіть з Його любов’ю до всіх людей, Ісус дорікав деяким з них, називаючи лицемірами4, нерозумними5 і тими, хто чинить беззаконня6. Схвалюючи інших, він називав їх дітьми царства7 і світлом для світу8. Когоcь Він осудливо називав сліпими9 і такими, що зостаються без плоду10. Він хвалив ще інших за те, що вони мали чисте серце11 і прагнули за праведністю12. Він горював, що деякі були невірними13 і від світу14, однак інших Він називав вибраними15, учнями16, друзями17. Тож кожен з нас запитує: “Що Христос думає про мене?”

Президент Томас С. Монсон сказав, що в наші дні світ відходить від “того, що є духовним, … коли вітри змін вирують навколо нас і моральна основа суспільства продовжує розкладатися у нас на очах”18. Це час, коли збільшується зневіра і зневага до Христа і Його вчення.

У такому неспокійному оточенні ми радіємо тому, що є учнями Ісуса Христа. Ми бачимо Господню руку в усьому, що навколо нас. Наша ціль чудово окреслена. “Життя ж вічне,—молився Ісус,—це те, щоб пізнати Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”19. Учнівство в ці доленосні дні буде відзнакою честі упродовж вічностей.

Послання, які ми почули під час цієї конференції, є віхами, встановленими Господом на шляху нашого учнівства. Коли ми слухали виступи впродовж останніх двох днів, молячись про духовний провід, і коли ми будемо вивчати ці послання і молитися про них у наступні дні, Господь благословить кожного з нас, даючи кожному необхідні настанови через дар Святого Духа. Ці почуття ще більше повернуть нас до Бога, покаяння, послуху, віри й довіри. Спаситель відповідає, коли ми діємо з вірою. “Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього”20.

Заклик Ісуса “Іди вслід за Мною”21 стосується не лише тих, хто готовий взяти участь у духовних олімпійських іграх. Насправді-то учнівство не є змаганням. Воно є запрошенням до всіх. Наш шлях учнівства—це не забіг на коротку дистанцію і його навіть важко порівняти з довгим марафоном. Насправді, це рух до більш целестіального світу, який триває все життя.

Таке запрошення є закликом до щоденного виконання обов’язку. Ісус сказав: “Якщо ви Мене любите,—Мої заповіді зберігайте!”22 “Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде”23. Ми не можемо робити все якнайкраще кожного дня, але якщо ми намагаємося, тоді Ісусове запрошення підбадьорить і дасть надію: “Прийдіть до Мене усі струджені та обтяжені,—і Я вас заспокою”24.

Де б ви зараз не знаходилися на дорозі учнівства, ви йдете правильною дорогою, яка приведе вас до вічного життя. Разом ми можемо піднімати і зміцнювати одне одного у величні та важливі дні, що чекають попереду. Які б труднощі не протистояли нам, які б слабкості не обмежували нас чи в які б складні ситуації ми не потрапляли, маймо віру в Сина Божого, який проголосив: “Тому, хто вірує, все можливе!”25

Хочу поділитися з вами двома прикладами учнівства в дії. Перший приклад із життя Президента Томаса С. Монсона. Він показує, яку силу має простий вияв доброти й Ісусове вчення. “Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде”26.

Майже 20 років тому Президент Монсон розповідав на генеральній конференції про 12 річну дівчинку, яка захворіла на рак. Він розповідав про її сміливість і доброту її подруг, які несли дівчинку на гору Тімпаногас у центральній частині штату Юта.

Кілька років тому я зустрівся з Джамі Палмер Брінтон і почув історію в її інтерпретації—вона розповідала, що зробив для неї Президент Монсон.

Джамі зустрілася з Президентом Монсоном у березні 1993 року, на наступний день після того, як їй сказали, що пухлина над правим коліном є раковим утворенням, яке швидко розвивається. За допомогою батька Президент Монсон дав їй благословення священства, пообіцявши, що “Ісус буде праворуч і ліворуч від тебе, щоб допомагати”.

“Коли ми виходили з його кабінету, я відв’язала кульку, прив’язану до мого інвалідного візка, і подарувала йому. На кульці був напис “Ви—найкращий!”.

Під час сеансів хіміотерапії та операції, проведеної на нозі, Президент Монсон не забував Джамі. Вона розповідала: “Президент Монсон показував приклад того, що означає бути справжнім учнем Христа. [Він] підняв мене з глибини смутку, вселивши величну і незмінну надію”. Через три роки після тієї першої зустрічі Джамі знову сиділа в кабінеті Президента Монсона. У кінці зустрічі він зробив щось таке, чого Джамі ніколи не забуде. З притаманною Президентові Монсону вдумливістю, він подарував їй ту саму кульку, яку вона подарувала йому три роки тому. “Ти найкраща!” було написано на кульці. Він зберіг її, знаючи що дівчина повернеться до його кабінету після одужання від раку. Через чотирнадцять років після першої зустрічі з Джаммі Президент Монсон запечатав її шлюб з Джейсоном Брінтоном у Солт-Лейкському храмі27.

Ми так багато можемо дізнатися про учнівство від Президента Монсона. Він часто нагадує генеральним авторитетам не забувати про це важливе запитання: “Що зробив би Ісус?”

Ісус сказав начальнику синагоги: “Не лякайсь,—тільки віруй!”28. Учнівство—означає вірити в Нього в часи спокою і вірити в Нього в годину труднощів, коли наші болі й страхи заспокоюються тільки завдяки переконанню, що Він любить нас і дотримується Своїх обіцянь.

Нещодавно я познайомився із сім’єю, яка є чудовим прикладом того, як ми в Нього віримо. Олган і Солайн Саінтелус з Порт-о-Пренса, Гаїті, розповіли мені свою історію.

12 січня 2010 року Олган був на роботі, а Солайн у церкві, коли на Гаїті відбувся руйнівний землетрус. Їхні троє дітей—п’ятирічний Ганчі, трирічна Енджі й однорічний Ганслі—були вдома з подругою сім’ї.

Усе навколо лежало в руїнах. Як ви пам’ятаєте, в січні того року на Гаїті загинули десятки тисяч людей. Олган і Солайн щодуху кинулися бігти додому, щоб знайти дітей. Триповерховий будинок, де мешкала сім’я Саінтелус, обвалився.

Діти не врятувалися. Ніхто не почав би проводити рятувальні роботи в будинку, який було повністю зруйновано.

І Олган, і Солайн Саінтелус колись були місіонерами повного дня і уклали храмовий шлюб. Вони вірили в Спасителя і Його обіцяння їм. Однак їхні серця були розбиті горем. Вони не могли стримати ридання.

Олган сказав мені, що в найважчий момент він почав молитися. “Небесний Батьку, може хоч одна моя дитина жива. Будь ласка, прошу Тебе, допоможи нам”. Вони знову і знову обходили будинок, молячись, щоб отримати натхнення. Сусіди намагалися втішити їх і допомогти змиритися з втратою дітей. Олган продовжував ходити навколо уламків зруйнованого будинку, сподіваючись і молячись. Потім сталося щось дивовижне. Олган почув майже нечутний плач малюка. Це був плач їхнього малюка.

Упродовж годин сусіди несамовито розкопували уламки, ризикуючи власним життям. Серед темряви ночі крізь пронизливе стукотіння молотів і стамесок рятувальники почули інші звуки. Вони перестали працювати й прислухалися. Важко було повірити тому, що вони почули. То був голос малої дитини—і вона співала. П’ятирічний Ганчі пізніше казав, що він знав, що батько почує його, якщо він буде співати. Під вагою бетонних уламків, що пізніше спричинило ампутацію руки, Ганчі співав свою улюблену пісню “Я Божеє дитя”29.

Спливали години серед темряви, смерті й відчаю багатьох інших дорогоцінних синів і дочок Бога на Гаїті, однак у сім’ї Саінтелус сталося диво. Ганчі, Енджі й Ганслі були знайдені живими під повністю обваленим будинком30.

Чудеса не завжди відбуваються так відразу. Часом ми довго думаємо, розмірковуючи, чому чудеса, про які ми молилися, не відбуваються тут і зараз. Але якщо ми покладаємося на Спасителя, обіцяні чудеса будуть. Чи то у цьому житті, чи в наступному—все буде по-справедливості. Спаситель проголошує: “Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається”31. “Страждання зазнаєте в світі,—але будьте відважні: Я світ переміг”32.

Я свідчу, що якщо ви любите Його, довіряєте Йому, вірите в Нього і йдете за Ним, ви відчуєте Його любов і схвалення. Коли ви запитаєте: “Що думає про мене Христос?”, ви будете знати, що ви—Його учень, ви—Його друг. Своєю благодаттю Він зробить для вас те, що ви не можете зробити для себе.

Ми з нетерпінням чекаємо заключного виступу нашого улюбленого пророка. Президент Томас С. Монсон був висвячений апостолом Господа Ісуса Христа, коли мені було 12 років. Понад 48 років ми мали благословення чути, як він свідчить про Ісуса Христа. Я свідчу, що зараз він є старшим апостолом Спасителя на землі.

Маючи велику любов і захоплюючись багатьма учнями Ісуса Христа, які не є членами цієї Церкви, ми смиренно проголошуємо, що ангели повернулися на землю в наші дні. Церква Ісуса Христа в тому вигляді, як її було встановлено в давнину,—відновлена разом з повноваженнями, обрядами і благословеннями небес. Книга Мормона є ще одним свідченням про Ісуса Христа.

Я свідчу, що Ісус Христос є Спасителем світу, Він страждав і помер за наші гріхи й воскрес на третій день. Він воскрес. У майбутньому кожне коліно схилиться і кожен язик визнає, що Він є Христос33. Того дня ми не будемо перейматися питанням “Чи інші люди вважають мене християнином?” Того дня наші очі будуть бачити Його, і наші душі будуть зосереджені на запитанні: “Що Христос думає про мене?” Він живий. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.