1 Ось сталося, шостого року правління суддів над народом Нефія не було ні суперечок, ані воєн на землі Зарагемлі;

2 Але люди бідували, так, дуже бідували через втрату своїх братів, а також через втрату своїх отар і стад, а також через втрату їхніх ланів зерна, які було витоптано під ногами і знищено Ламанійцями.

3 І такими великими були їхні бідування, що кожна душа мала причину тужити; і вони вірили в те, що то були покарання Бога, послані на них через їхню злочестивість і їхні мерзоти; отже, вони були пробуджені, щоб памʼятати свій обовʼязок.

4 І вони почали встановлювати церкву більш повно; так, і багато було хрищено у водах Сидону і приєдналося до церкви Бога; так, їх було хрищено рукою Алми, який був висвячений в первосвященики над людьми церкви, рукою його батька Алми.

5 І сталося сьомого року правління суддів, що було близько трьох тисяч пʼятисот душ, які обʼєдналися в церкву Бога й були хрищені. І так закінчився сьомий рік правління суддів над народом Нефія; і був тривалий мир увесь цей час.

6 І сталося восьмого року правління суддів, що люди церкви ставали гордовитими через свої величезні багатства, і свої тонкі шовки, і своє тонкоткане полотно, і через велику кількість своїх отар і стад, і свого золота та свого срібла, і всіляких коштовностей, які вони отримали завдяки своїй працьовитості; і від усього цього вони заносилися гордовито у своїх очах, бо почали носити дуже коштовний одяг.

7 Ось це було причиною багатьох бідувань Алми, так, і багатьох людей, яких Алма висвятив на вчителів, і священиків, і старійшин у церкві; так, багато глибоко горювали через злочестивість, що, як вони бачили, зʼявилася серед їхнього народу.

8 Бо вони побачили і зрозуміли з великим сумом, що люди церкви почали заноситися гордовито у своїх очах, і прикипати серцями до багатств і до суєтних речей цього світу, що вони стали зневажливими один до одного, і почали утискувати тих, хто не вірив, згідно з їхніми волею і бажанням.

9 І таким чином, цього восьмого року правління суддів почалися великі суперечки серед народу церкви; так, були заздрощі, і розбрат, і злоба, і утиски, і гордовитість, яка навіть перевищувала гордовитість тих, хто не належав до церкви Бога.

10 І так закінчився восьмий рік правління суддів; і злочестивість церкви була великим каменем спотикання для тих, хто не належав до церкви; і тому церква почала зазнавати невдачі у своєму розвиткові.

11 І сталося на початку девʼятого року, Алма побачив злочестивість церкви, і він побачив також, що приклад церкви почав вести тих, хто був невіруючим, від одного прояву беззаконня до іншого, таким чином викликаючи винищення народу.

12 Так, він бачив велику нерівність серед людей, дехто заносився своєю гордовитістю, зневажаючи інших, повертаючись спинами своїми до нужденних, і нагих, і тих, хто голодний, і тих, хто спраглий, і тих, хто хворий і стражденний.

13 Тож це було серйозною причиною для плачу серед людей, в той час, як інші принижували себе, допомагаючи тим, хто мав потребу в їхній допомозі, такій, як передати частину свого майна бідним і нужденним, нагодувати голодних, а також зносячи всілякі бідування заради Христа, Який прийде згідно з духом пророцтва;

14 Чекаючи з нетерпінням того дня, таким чином зберігаючи прощення своїх гріхів; сповнюючись великою радістю через воскресіння мертвих, згідно з волею, і владою, і визволенням Ісуса Христа з пут смерті.

15 І ось сталося, що Алма, побачивши бідування покірних послідовників Бога, і утиски, які навалилися на них з боку решти його народу, і споглядаючи всю їхню нерівність, дуже засмутився; проте Дух Господа не полишив його.

16 І він вибрав мудрого чоловіка, який був серед старійшин церкви, і дав йому владу через голосування людей, щоб він мав владу запроваджувати закони згідно з законами, що було дано, і втілювати їх у життя відповідно до злочестивості і злочинів людей.

17 Тож імʼя цього чоловіка було Нефійга, і він був призначений головним суддею; і він посів місце суду, щоб судити людей і керувати ними.

18 Тож Алма не передав йому посаду первосвященика у церкві, але він залишив посаду первосвященика за собою; але місце суду він передав Нефійгові.

19 І це він зробив для того, щоб він сам міг піти поміж своїми людьми, або поміж людьми Нефія, щоб він міг проповідувати їм слово Бога, щоб збудити їх памʼятати свій обовʼязок, і щоб він міг збити з допомогою слова Бога всю гордовитість, і хитрість, і всі суперечки, які були між його людьми, не вбачаючи ніякого іншого способу, яким би він міг виправити їх, окрім такого, щоб подолати їх щирим свідченням проти них.

20 І так, на початку девʼятого року правління суддів над народом Нефія, Алма передав місце суду Нефійгові і обмежився тільки первосвященством святого чина Бога, свідченням про Слово, згідно з духом одкровення і пророцтва.