Інститут
Розділ 12: 2 Нефій 25–27

Розділ 12

2 Нефій 25–27

Вступ

Нефій надав свій пророчий коментар стосовно процитованих ним пророцтв Ісаї. Зверніть особливу увагу на слова Нефія щодо ролі Спасителя у здійсненні спасіння дітей Небесного Батька, на велике зло, з яким стикаються ті, хто бажають бути праведними в останні дні і на благословення обіцяного Відновлення. Важливою частиною пророкованого Відновлення була поява Книги Мормона. Писання Нефія не тільки готують світ, аби той упізнав велику роботу Господа в останні дні, але й допоможуть вам знати, як застосовувати Спокуту для здобуття особистого прощення.

Коментар

2 Нефій 25:1–8. Допомога у розумінні Ісаї

  • Щоб отримати допомогу в розумінні Ісаї, див. коментар до 1 Нефія 20–21 на сторінці 43.

2 Нефій 25:4. “Сповнений духом пророцтва”

  • Президент Джозеф Філдінг Сміт (1876–1972) пояснив фразу “дух пророцтва” і те, як ми можемо отримати цей дар:

    “Одкровення може отримати кожен член Церкви. Пророк сказав, що кожна людина має бути пророком; що свідчення про Ісуса є духом пророцтва. Це не лише привілей, але й обов’язок кожного члена Церкви знати істину, яка зробить його вільним. Але він не може знати її, доки вона не буде відкрита йому. …

    Дар Святого Духа надається членам Церкви, аби вони мали дух пророцтва і одкровення. Однак важливо розуміти, що вони не будуть отримувати одкровення, щоб керувати всією Церквою” (Church History and Modern Revelation, 2 vols. [1953], 2:217–218).

2 Нефій 25:9–30:18. Проповідь Нефія юдеям, дітям Легія та іновірцям

  • В наступному огляді подано стислий виклад 25–30-го розділів 2 Нефія, які містять проповідь Нефія трьом різним групам людей—юдеям, дітям Легія та іновірцям.

    Послання Нефія юдеям (2 Нефій 25:10–20)

    • Руйнування Єрусалима; перебування в полоні у Вавилоні; повернення в Єрусалим (див. вірші 10–11)

    • Зречення Христа юдеями; розп’яття і воскресіння Христа (див. вірші 12–13)

    • Єрусалим знову знищено у 70 р. від Р.Х. і у 135 р. від Р.Х. (див. вірш 14)

    • Подальше розсіяння юдеїв (див. вірші 17–20)

    Послання Нефія дітям Легія (2 Нефій 25:21–26:11)

    • Писання Нефія збережені й передані; нащадків Йосипа має бути збережено (див. 25:21)

    • Нефійці втішаються у Христі; мета закону Мойсея (див. 25:23–30)

    • Ознаки, після яких прийде знищення; Христос відвідав Нефійців; знищення Нефійців (див. 26:1–11)

    Послання Нефія іновірцям (2 Нефій 26:12–29:14)

    • Ісус є Христос (див. 26:12–13)

    • Пророцтва про останні дні (див. 26:14–29:14)

      1. Поява Книги Мормона (див. 2 Нефій 27)

      2. Цінність Книги Мормона (див. 2 Нефій 28)

      3. Застереження для тих, хто заперечуватимуть Книгу Мормона (див. 2 Нефій 29)

    Підсумок (2 Нефій 30:1–8)

2 Нефій 25:13. “З спасінням на крилах Своїх”

  • Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив про потребу у зціляючому впливі Спокути—не просто ради прощення провин, але й задля полегшення всіх труднощів життя:

    Зображення
    Друге пришестя Спасителя

    Художник Гаррі Андерсон © IRI

    “[Спаситель] встав з мертвих “з спасінням у крилах Своїх”.

    О, як же всім нам потрібне зцілення, яке може здійснити Викупитель. Для вас, хто прагне полегшення від важких тягарів, які лягли на вас не через вашу особисту провину, в той час, як ви жили гідним життям, я маю послання надії. В його основі лежать принципи з учень Спасителя. Серед ваших випробувань можуть бути серйозна фізична недієздатність, боротьба із затяжною недугою або щоденні зусилля, щоб подолати небезпечну для життя хворобу. Можливо ви страждаєте через смерть дорогої вам людини або від мук, спричинених іншою людиною, яка скоїла гріх проти вас чи будь-яким чином жорстоко поводилась з вами. Якою б не була причина, я свідчу, що нескінченна допомога доступна, якщо виконуються умови, які встановив Господь” (у Conference Report, Apr. 1994, 7; або Ensign, May 1994, 7).

2 Нефій 25:15–17. Повернення юдеїв

  • Президент Уілфорд Вудрафф (1807–1898) звернувся до народу з коліна Юди, наголошуючи на великих благословеннях, які мають здійснитися, якщо вони виконуватимуть роботу, призначену їм через пророцтво—а саме збирання, щоб оволодіти своєю батьківщиною і відбудувати великий храм в Єрусалимі: “Це воля вашого великого Елогима, о дім Юди, і коли б вас не було покликано виконати цю роботу, Бог Ізраїля допомагатиме вам. На вас чекає велике майбутнє й велика доля і ви не можете ухилитися від виконання цієї роботи; ви є обраним царським сіменем і Бог дому вашого батька утримував вас, як окремий народ протягом 1800 років під усілякого виду утисками з боку всього світу іновірців. … Коли ви зустрінетесь з вашим царем Примирителем, ви упізнаєте Його; ваша доля визначена і ви не можете уникнути її. Вірно те, що коли ви повернетесь і зберетесь у домі свого народу та відбудуєте своє місто і храм, іновірці можуть зібрати разом свої армії, щоб піти проти вас у битві … ; однак, коли це лихо прийде, живий Бог, Який провів Мойсея через пустиню, визволить вас, і ваш Примиритель прийде й стане серед вас і битиметься за вас; і ви знатимете Його, і біди юдеїв закінчаться” (quoted in Matthias F. Cowley, Wilford Woodruff: History of His Life and Labors, 2nd ed. [1909], 509–10).

2 Нефій 25:17. “Чудова робота і диво”

  • Фраза “чудова робота і диво” також з’являється в Ісая 29:14 і стосується Відновлення євангелії в останні дні. У 2 Нефії 27 ми читаємо про важливу роль Книги Мормона у цьому Відновленні. Ісая пророкував, що Книга Мормона допоможе розвіяти темряву майже 2000 років відступництва і “мудрість” нібито “мудрих і освічених загине, а розуміння їхніх розумних” перетвориться на ніщо (2 Нефій 27:26).

  • Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) розповів про деякі визначні події, що будуть частиною цієї чудової роботи і дива:

    “Той славетний день розпочався у 1820 році, коли хлопчик, маючи палкі почуття і віру, пішов до гаю і здійняв свій голос у молитві, прагнучи мудрості, якої він так потребував.

    Відповіддю було славетне явлення. Бог, Вічний Батько, і воскреслий Господь Ісус Христос явилися йому і розмовляли з ним. Завісу, закриту протягом двох тисяч років, було відкрито, щоб розпочати розподіл повноти часів.

    Тоді настав час відновлення святого священства, спочатку Ааронового, а потім Мелхиседекового, руками тих, хто був його носіями у давнину. З’явилось ще одне свідчення, що промовляє немов голос з праху, як другий свідок про реальність і божественність Сина Бога, великого Викупителя світу.

    Ключі божественної влади були відновлені. Серед цих ключів були ті, які необхідні, щоб зв’язувати разом сім’ї на час і на вічність в завіті, який смерть не могла б розірвати.

    На початку камінь був маленьким. Він був ледь помітним, але постійно зростав і вже котиться, щоб заповнити землю” (у Conference Report, Oct. 1999, 94; або Ліягона, січ. 2000, с. 69–71).

2 Нефій 25:19. “Його ім’я буде Ісус Христос”

  • Суттєво те, що ім’я Ісус Христос часто з’являється у Книзі Мормона. Поклоніння джерелу спасіння, ясно визначеного як Ісус Христос, є тим, що тісно єднає членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і віруючих у Христа в давнину у давній Америці. Він також є Тією самою Особою, Яка організувала Свою Церкву серед святих Нового Завіту, і саме в ім’я Ісуса Христа христився Адам (див. Мойсей 6:52). Отже, святі усіх віків існування світу дивляться на Ісуса Христа, як на джерело сили і спасіння, про Якого Нефій свідчив, що Він є “Син Бога” (2 Нефій 25:19).

2 Нефій 25:20–21. Літопис Нефія збережено для майбутніх поколінь

  • Зображення
    Нефій пише на пластинах

    Художник © 1988 Пол Манн

    Нефію було наказано Господом вести власний літопис. Він знав, що йому було наказано писати і знав, що саме писати; можливо він не завжди розумів, чому він має писати. Але він “напевно знав, що їхні записи буде збережено і передано майбутнім поколінням, щоб сприяти Відновленню” (Robert J. Matthews, Selected Writings of Robert J. Matthews: Gospel Scholars Series [1999], 356).

2 Нефій 25:22. Нас судитимуть згідно з нашим бажанням прийняти Книгу Мормона

  • Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) говорив про важливість дослідження Книги Мормона і те, як нехтування таким дослідженням може мати непередбачувані наслідки:

    “Чи залежать вічні наслідки від нашого ставлення до цієї книги? Так, і то буде або наше благословення, або засудження.

    Кожен святий останніх днів повинен зробити вивчення цієї книги справою усього свого життя. Інакше він ставить під загрозу свою душу і нехтує чимось, що може дати його життю духовну й інтелектуальну цілісність. Існує різниця між наверненим, який будує на скелі Христа за допомогою Книги Мормона і постійно тримається за жезл з заліза, і тим, хто цього не робить” (A Witness and a Warning [1988], 7–8).

2 Нефій 25:23. Учення про благодать

  • Під благодаттю мається на увазі божественна допомога або сила, яка надається завдяки щедрій милості і любові Ісуса Христа. “Саме через благодать Господа Ісуса, уможливлену завдяки Його спокутній жертві, людство стане безсмертним і кожна людина отримає з могили власне тіло, убране у безкінечне життя. І подібним чином, саме через благодать Господа, люди, завдяки вірі в спокуту Ісуса Христа та покаяння у своїх гріхах, отримують силу та допомогу, щоб чинити добрі справи, які інакше вони не змогли б здійснити, якби покладалися лише на власні сили. Така благодать своєю силою обдаровує чоловіків та жінок можливістю отримати вічне життя та піднесення після того, як вони докладуть максимально можливих зусиль.

    Внаслідок падіння Адама, а також через слабкості й недоліки людини, кожна душа потребує божественної благодаті. Однак самої благодаті може бути недостатньо без абсолютних зусиль збоку її одержувача. Звідси й пояснення, що “благодаттю ми спасенні після всього, що ми можемо зробити” (2 Нефій 25:23). Істинно, саме благодать Ісуса Христа уможливлює спасіння. Цей принцип описується у притчі Ісуса про виноградину й галуззя (Іван 15:1–11). Див. також Іван 1:12–17; Ефесянам 2:8–9; Филип’янам 4:13; УЗ 93:11–14)” (Путівник по Писаннях, “Благодать”, с. 13).

  • Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив про вплив благодаті і те, наскільки важливим для членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів є вчення про благодать:

    “Деякі християни звинувачують святих останніх днів … у запереченні благодаті Бога і твердженні, що вони самі можуть здобути власне спасіння. Ми відповідаємо на це звинувачення словами двох пророків з Книги Мормона. Нефій учив: “Бо ми старанно працюємо, … аби переконати наших дітей … повірити в Христа, і примиритися з Богом; бо ми знаємо, що це благодаттю ми спасенні після всього, що ми можемо зробити” (2 Нефій 25:23). Тож, що це—“вс[е], що ми можемо зробити”? Безсумнівно, серед іншого тут йдеться про покаяння (див. Алма 24:11) і хрищення, виконання заповідей і терпіння до кінця. Мороній благав: “Так, прийдіть до Христа, і вдосконалюйтеся в Ньому, і відриньте від себе всю безбожність; і якщо ви відринете від себе всю безбожність і любитимете Бога з усією вашою могутністю, розумом і силою, тоді Його благодаті буде достатньо вам, щоб через Його благодать ви могли бути досконалими в Христі” (Мороній 10:32).

    Ми не спасаємося в наших гріхах, безумовно отримуючи спасіння через визнання Христа і неминуче вчиняючи гріхи решту свого життя (див. Алма 11:36–37). Нас спасено від наших гріхів (див. Геламан 5:10) завдяки щоденному оновленню свого покаяння і очищенню через благодать Бога і Його благословенний план спасіння (див. 3 Нефій 9:20–22)” (у Conference Report, Apr. 1998, 77; або Ensign, May 1998, 56).

2 Нефій 25:26. “Втішаємося у Христі”

  • Президент Гордон Б. Хінклі зауважив, що знання, які ми отримуємо завдяки Відновленню, дозволяють нам справді втішатися в нашому Спасителі: “Як Церква ми маємо критиків, їх багато. Вони кажуть, що ми не віримо в традиційного Христа християнського світу. Те, що вони говорять, частково вірно. Наша віра, наші знання не основуються на давніх традиціях, переконаннях, які йдуть від обмеженого розуміння і майже нескінченних дискусій людей, що намагаються прийти до визначення воскреслого Христа. Наша віра, наші знання ідуть від свідчення пророка цього розподілу, який бачив перед собою великого Бога всесвіту і Його Улюбленого Сина, воскреслого Господа Ісуса Христа. Вони розмовляли з ним. Він говорив з Ними. Він відкрито, недвозначно і без страху свідчив про це велике видіння. Це було видіння Всемогутнього і Викупителя світу, слава якого перевищує наше розуміння, але воно дійсно було і принесло з собою знання, в якому ми не сумніваємося. Основуючись саме на цьому знанні, яке живиться сучасним одкровенням, ми, за словами Нефія, “говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб [ми і] наші діти могли знати, до якого джерела [нам] звертатися за прощенням [наших] гріхів” (2 Нефій 25:26) (у Conference Report, Apr. 2002, 107–8; або Ліягона, лип. 2002, с. 102).

    Зображення
    Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів біля статуї Христус

    © IRI

  • Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, показав зв’язок між втішенням в Ісусі Христі та повелінням виконувати закони і обряди євангелії:

    “У мене викликає трепет і надзвичайну радість усвідомлення того, що я маю можливість, як про це сказав Нефій, “говорити про Христа, … втішатися у Христі, … проповідувати Христа, і пророкувати про Христа” (2 Нефій 25:26), де б я не був і з ким би не спілкувався аж до останнього удару свого серця. Безсумнівно, не може бути вищої мети або більшого привілею, ніж бути “особливими [свідками] імені Христа в усьому світі” (УЗ 107:23).

    Але те саме доручення викликає в мене і велике хвилювання. Стриманими й пронизливими словами рядок з Писань нагадує нам, що наказано “проповідникам Євангелії жити [за] Євангелі[єю]” (1 Коринтянам 9:14). Окрім моїх слів, учень і усного свідчення, моє життя має втілювати це свідчення про Ісуса. Усе моє єство повинне відображати божественність цієї роботи. Я не міг би виконувати її, якби будь-які сказані мною слова або вчинки, якимось чином послабили б вашу віру в Христа, вашу любов до цієї Церкви, або повагу, яку ви маєте до святого апостольства” (у Conference Report, Oct. 1994, 39–40; або Ensign, Nov. 1994, 31).

2 Нефій 25:28. Наслідуйте Христа і Його провідників

  • Старійшина Шарль Дідьє, сімдесятник, вказав на важливість дослухатися до Спасителя і Його провідників на землі заради зміцнення свідчення:

    “Коли свідчення здобуто, саме так як вогню потрібні паливо і кисень, аби горіти, свідчення потрібно живити й доглядати, інакше воно згорить до кінця та згасне. Згасаюче свідчення, фактично, призводить до скорого зречення Христа, нашого Спасителя і Викупителя. …

    На жаль, існують люди, які отримують свідчення, а потім зрікаються і втрачають їх. Як це відбувається? Так само як ви робите певні кроки, щоб здобути свідчення, протилежні їм кроки призведуть до того, що ви зречетеся і втратите його. Не моліться—і двері до одкровень зачиняться. Не будьте смиренними, а натомість слухайте свій власний вищий голос. Не беріть участі в обрядах євангелії, а дотримуйтесь звичаїв світу. Не йдіть за провідниками Церкви, а критикуйте їх. Не слухайте пророків і їхніх порад, а тлумачте їхні проголошення згідно зі своїми власними бажаннями. Не виконуйте заповіді, а живіть за своїми власними пристрастями й прагненнями” (у Conference Report, Oct. 1991, 86; або Ensign, Nov. 1991, 63).

2 Нефій 26:11. “Не буде Дух Господа перемагатися в людині навіки”

  • Старійшина Джозеф Б. Віртлін (1917–2008), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав про важливість докладання старанних зусиль, щоб стати гідним постійної присутності Святого Духа: “Як і всі дари, [дар Святого Духа] потрібно отримати і прийняти, перш ніж насолоджуватися ним. Коли носії священства поклали руки на вашу голову і затвердили вас членом Церкви, ви чули такі слова: “Отримай Святого Духа”. Це не означає, що Святий Дух без усяких умов стане вашим постійним супутником. Писання застерігають нас, що Дух Господа не буде “перемагатися в людині навіки”. Коли нас конфірмовано, ми отримуємо право на напарництво Святого Духа, але це право ми повинні постійно заслуговувати через послух і гідність. Ми не можемо ставитися до цього дару, як до чогось даного раз і назавжди” (у Conference Report, Apr. 2003, 27; або Ліягона, трав. 2003, с. 27).

2 Нефій 26:15–16. Мова з праху

  • Нефій перефразував Ісая 29:4, щоб показати, що незважаючи на те, що його народ буде знищено, “ті, хто будуть знищені, говоритимуть до них із землі, і їхня мова буде тихою з праху, і їхній голос буде як у того, хто має оберіжного духа” (2 Нефій 26:16). Фраза “оберіжний дух”, у її першому значенні, означає духа, який нагадує особу або духа померлої людини. І хоча значення цієї фрази сьогодні може здаватися нам дивним, у минулі часи кожен розумів її значення, що померлі люди можуть мати вплив на це життя поза могилою. У цьому сенсі голос народу Нефія, “хто спить у прахові” (2 Нефій 27:9) вже кілька століть, зараз шепоче “з пороху” через сторінки Книги Мормона, які Джозеф Сміт буквально дістав “з землі” (Ісая 29:4; див. Джозеф Сміт—Історія 1:51–52).

2 Нефій 26:22. “Він веде їх за шию на льняній мотузці”

  • Служачи в якості сімдесятника, старійшина Карлос Е. Есей (1926–1999) пояснив, як готується льняна мотузка і як вона стає ярмом, яке неможливо розірвати: “Перша провина схожа на одну стренгу льняної нитки; її легко розірвати і викинути геть. Але кожного разу, коли поганий вчинок повторюється, до першої стренги вплітається ще одна і так далі, доки мотузку вже майже неможливо розірвати через велику кількість вплетених стренг. Семюель Джонсон сказав: “Ланцюги звички надто слабкі, щоб їх відчути, доки вони на стануть надто міцними, щоб їх розірвати” (The Road to Somewhere: A Guide for Young Men and Women [1994], 88).

2 Нефій 26:29. Гріх орудування священиків

  • Нефій пояснив, що орудування священиків має місце, коли люди “ставлять себе за світло для світу” (2 Нефій 26:29). На противагу цьому Ісус вчив нефійців: “Я є світоч, який ви будете піднімати” (3 Нефій 18:24).

  • Старійшина М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, додав, що орудування священиків може відбуватися як в Церкві, так і збоку ворогів Церкви: “Отже, остерігаймося лжепророків і лжевчителів, чи то чоловіків, чи жінок, які самі проголосили себе проповідниками вчень Церкви і які прагнуть розповсюджувати свою хибну євангелію та приваблювати собі послідовників через спонсорування симпозиумів, книг та журналів, зміст яких суперечить фундаментальним вченням Церкви. Остерігайтеся тих, хто говорить та видає матеріали всупереч істинним пророкам Божим і хто активно проповідує іншим з нерозсудливою байдужістю щодо вічного благополуччя тих, кого вони зваблюють. Подібно до Негора та Коригора з Книги Мормона, вони покладаються на софістику, щоб обманювати та переманювати інших на свій бік. Вони “ставлять себе за світло для світу, щоб вони могли мати користь і хвалу від світу; але вони не прагнуть до благополуччя Сіону” (2 Нефій 26:29)” (у Conference Report, Oct. 1999, 78; або Ліягона, січ. 2000, с. 63).

2 Нефій 26:33. “Він запрошує їх усіх прийти до Нього”

  • Президент Джеймс Е. Фауст (1920–2007), з Першого Президентства, закликав нас відкинути упередження і працювати як брати і сестри в царстві:

    “Я сподіваюсь, усі ми можемо подолати будь-які культурні, расові та мовні відмінності. …

    …Мій власний досвід каже, що жодна раса або клас не виглядають кращими за інші в духовності й відданості. …

    Мир, що приходить від Духа, не потрібно шукати в расі, культурі або національності, а натомість в нашій відданості Богові та завітам і обрядам євангелії” (у Conference Report, Apr. 1995, 80–81, 83; або Ensign, May 1995, 61, 63).

  • Старійшина М. Рассел Баллард пояснив, що благословення євангелії призначені кожному з дітей Бога:

    “Наш Батько на Небесах любить всіх Своїх дітей однаково, досконало й безмежно. Його любов до Своїх дочок така сама, як і до Своїх синів. Наш Спаситель, Господь Ісус Христос, також однаковою мірою виявляє любов і до чоловіків, і до жінок. Його Спокута і Його євангелія призначені всім Божим дітям. Під час Свого земного служіння Ісус однаково служив як чоловікам, так і жінкам: Він зцілював і навчав як чоловіків, так і жінок.

    …Наприклад, віра, покаяння, хрищення і дар Святого Духа вимагаються від всіх Божих дітей, незалежно від статі. Також це стосується храмових завітів і благословень. Робота і слава нашого Небесного Батька—здійснювати безсмертя і вічне життя Його дітей (див. Мойсей 1:39). … Його найвеличніший дар—дар вічного життя—доступний кожному” (“Equality through Diversity,” Ensign, Nov. 1993, 89).

2 Нефій 27. Господь здійснить “чудову роботу і диво”

  • Останні записи Ісаї, процитовані Нефієм (Ісая 29) розкривають, що багато важливих пророцтв щодо Відновлення євангелії в останні дні відсутні в біблійних записах. Уважне порівняння Ісая 29 і цього самого розділу на пластинах з латуні (2 Нефій 27) виявляє, що серед деяких “простих і найцінніших” частин, які було вилучено, (1 Нефій 13:26–27) є такі:

    1. Контекст цього пророцтва, який стосується останніх днів (див. 2 Нефій 27:1).

    2. “Книга”, про яку пророкував Ісая, з’явиться в останні дні (вірш 6).

    3. Книга буде “запечатана” (вірші 7–8).

    4. Ролі Моронія і Джозефа Сміта у явленні світу Книги Мормона (див. вірші 9–10).

    5. “Троє свідків”, які побачать “книгу” і свідчитимуть “про істинність … того, що в ній” (вірші 12–13).

      Зображення
      Золоті пластини

      © 1987 художник Грег K. Олсен

    Не важко здогадатися, що видаляючи ці пророцтва про майбутнє Відновлення, супротивник замишляв “сплутати праведні шляхи Господа, щоб засліпити очі і зробити закам’янілими серця дітей людських” (1 Нефій 13:27).

2 Нефій 27:1–2. “Сп’яніють від беззаконня”

  • Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поділився своєю стурбованістю щодо великих проблем сьогоднішнього суспільства:

    “Я не знаю нічого в історії Церкви і в історії світу, що можна було б порівняти з нашими нинішніми обставинами. У Содомі й Гоморрі не робили нічого такого, що перебільшувало б злочестивість і збочення, які оточують нас тепер.

    Слова богохульства, вульгарності й блюзнірства чутно повсюди. Нивимовна злочестивість і збоченість колись приховувалися у темних місцях; зараз їх відкрито захищають, навіть на правовому рівні.

    В той час ці речі існували лише в Содомі й Гоморрі. Зараз вони розповсюдилися по всьому світові й існують серед нас” (“The One Pure Defense” [an evening with President Boyd K. Packer, Feb. 6, 2004], 4, www.ldsces.org).

2 Нефій 27:7–11. “Знайте, книга буде запечатана”

  • Зображення
    Пророк Джозеф Сміт перекладає золоті пластини

    © 1982 художник Роберт Барретт

    Старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив про Писання, які ще мають бути явлені світу, особливо ті, які знаходяться в Книзі Мормона: “Ще багато Писань дойдуть до нас, серед яких книга Еноха (див. УЗ 107:57), усі писання апостола Івана (див. Етер 4:16), літописи загублених колін Ізраїля (див. 2 Нефій 29:13) та приблизно дві третини писань з пластин Книги Мормона, які були запечатані: “І прийде день, коли слова книги, які були запечатані, будуть читатися на верхах будинків, і вони будуть читатися силою Христа; і все буде відкрито дітям людським, що тільки було серед дітей людських, і що тільки буде аж до кінця землі”. (2 Нефій 27:11). Сьогодні ми користуємося зручними четверокнижжями Писань, але одного дня, завдяки тому, що ми матимемо більше Писань, можливо нам потрібно буде возити за собою маленькі візочки, наповнені книгами” (A Wonderful Flood of Light [1990], 18).

2 Нефій 27:12. “Троє свідків … побачать її”

  • Старійшина Даллін Х. Оукс поділився наступною думкою про могутнє свідчення трьох свідків: “Трьома чоловіками, обраними бути свідками Книги Мормона, були Олівер Каудері, Девід Уітмер та Мартін Гарріс. Їхнє письмове “Свідчення трьох свідків” було надруковане в усіх з майже 100 мільйонів примірників Книги Мормона, які Церква видала з 1830 року. Ці свідки урочисто свідчать, що вони “бачили ці пластини з літописом” і “письмена, вигравіювані на них”. Вони свідчать, що ці “літописи перекладено через дар Божий і силу Божу, бо Його голос сповістив нас про це”. Вони свідчать: “Ми … урочисто сповіщаємо, що ангел Божий зійшов з небес, приніс і поклав ці пластини перед нами, аби ми дивилися і бачили ці пластини і письмена, вигравіювані на них; і ми знаємо, що завдяки благодаті Бога Батька і Господа нашого Ісуса Христа ми бачили це і засвідчуємо, що все це є істинним” (у Conference Report, Apr. 1999, 45; або Ліягона, лип. 1999, сс. 41–42).

  • Зверніться до таблиці “Свідки пластин, на яких була Книга Мормона”, що знаходиться у додатку (с. 421). В ній міститься інформація про кожного з трьох і восьми свідків.

2 Нефій 27:13. Ще “декільк[а]” свідків “давати[муть] свідчення” про пластини

2 Нефій 27:15–19. “Відкриє книгу … освіченому”

  • Господь спрямував Джозефа Сміта направити Мартіна Гарріса відвідати освіченого чоловіка. Олівер Каудері розповів, що під час першого візиту Моронія до Джозефа Сміта в ніч з 21 на 22 вересня 1823 року, Мороній процитував йому пророцтво Ісаї, наведене тут у 2 Нефії 27 і сказав, що Джозеф мав здійснити його: “Він сказав: “Це пророцтво, в якому говориться, що слова книги, які були запечатані, були показані освіченому, ще має здійснитися до того, як книгу буде перекладено; бо так постановив Бог, аби залишити людей без виправдання і показати смиренним, що Його рука не забрана, щоб вже не бути спроможною спасати” (“Letter IV. To W. W. Phelps,” Messenger and Advocate, Feb. 1835, 80). Це пророцтво здійснилось у 1828 році, коли Мартін Гарріс прийшов до “освіченого” чоловіка на ім’я Чарльз Ентон (див. Джозеф Сміт—Історія 1:63–65).

    Зображення
    Мартін Гарріс і Чарльз Ентон

    Художник Уільям Вітакер, © IRI

    Старійшина Ніл А. Максвелл, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорячи про цю особливу подію за участю професора Ентона, глибше розкрив її і зазначив загальну реакцію освічених людей цього світу на Книгу Мормона: “Це стосується не лише професора Ентона, оскільки тут використовується множинний займенник вони [2 Нефій 27:20]. У цьому посиланні говориться про тип мислення більшості освічених людей світу, які, загалом, не сприймають Книгу Мормона серйозно. Навіть коли вони читають її, вони не читають її по-справжньому, а лише з баченням, яке заперечує чудеса, в тому числі й чудо появи цієї книги “даром і силою Бога” (“The Book of Mormon: A Great Answer to ‘the Great Question,’” in Monte S. Nyman and Charles D. Tate Jr., eds., The Book of Mormon: First Nephi, The Doctrinal Foundation [1988], 9).

2 Нефій 27:20. “Я можу виконувати Свою власну роботу”

  • Старійшина Ніл А. Максвелл говорив про те, як Господь врешті-решт усуне все, що перешкоджає Його роботі: “Бог живе у вічному зараз, де минуле, теперішнє й майбутнє постійно перед Ним (див. УЗ 130:7). Здійснення Його божественних задумів гарантовано, адже, що б Йому не спало на серце зробити, Він певно зробить це (див. Авраам 3:17). Він знає кінець з самого початку! (див. Авраам 2:8). Бог цілком спроможний “виконувати Свою … роботу” (2 Нефій 27:20) і здійснювати всі Свої цілі, чого не можна сказати про найкращі людські плани, бо так часто ми невірно використовуємо свободу волі!” (у Conference Report, Apr. 2003, 72; або Ліягона, трав. 2003, с. 70).

  • Дещо раніше старійшина Максвелл також зазначив, що Бог здійснює Свої цілі, не забираючи свободи волі людини: “Оскільки головна складова Спокути вже на своєму місці, ми знаємо, що все інше в Божому плані також зрештою успішно здійсниться. Бог дійсно спроможний виконати Свою власну роботу! (Див. 2 Нефій 27:20–21.) У Своїх планах стосовно людської сім’ї, Бог вже дуже давно підготував усе необхідне проти будь-яких помилок смертного життя. Усі Його цілі будуть здійснені й при цьому не буде порушено моральної свободи вибору людини. До того ж, усі Його цілі буде здійснено у свій час (див. УЗ 64:32)” (у Conference Report, Oct. 1990, 17; або Ensign, Nov. 1990, 15).

2 Нефій 27:21. “В Свій належний час”

  • Старійшина Ніл А. Максвелл висловився стосовно нашого і Божого розкладів: “Віра також включає в себе вміння довіряти Божому розкладу, оскільки Він сказав: “Все має статися у свій час” (УЗ 64:32). За іронією, для деяких людей, які визнають Бога, Його розклад є випробуванням як в загальному так і в особистому сенсі. (у Conference Report, Apr. 1991, 119; або Ensign, May 1991, 90).

    Іншого разу старійшина Максвелл сказав: “Довіряти розкладу Бога—це спроможність сказати: Нехай буде розклад Твій, навіть, якщо ми повністю не розуміємо його” (“Glorify Christ” [an evening with Elder Neal A. Maxwell, Feb. 2, 2001], 7, www.ldsces.org).

2 Нефій 27:35. “Ті, хто ремствував, пізнають вчення”

  • Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі (1915–1985), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, як люди, які ремствують проти відкритої істини, пізнають нові вчення: “Такою є мета Книги Мормона. Члени лжецерков, які помиляються в духові і думають, що мають істину, приводяться Книгою Мормона до повноти євангелії. Люди, основою вірувань яких є окремі вірші й неясні уривки з Писань, і які бентежаться й ремствують через удавані біблійні розбіжності, пізнають правильні вчення. Вони більше не мають занепокоєння стосовно спокути, спасіння завдяки лише одній благодаті, хрищення немовлят, священства, дарів Духа, уривків, що стосуються відступництва, відновлення євангелії та збирання Ізраїля. Все стає на свої місця завдяки цьому новому свідченню про Христа і Його євангелію” (The Millennial Messiah [1982], 174–75).

Обдумайте

  • Що для вас означає фраза “після всього, що ми можемо зробити”, коли мова йде про спасіння благодаттю? (2 Нефій 25:23).

  • Наведіть приклади того, як гордість і любов до грошей ставали причиною занепаду духовності серед людей навколо вас?

  • У 2 Нефій 27 Нефій говорив про важливість свідків. Назвіть імена усіх свідків, яких він згадує (див. вірші 12–14). Яким чином кожен член Церкви, включаючи вас, виконує роль свідка у встановленні Божого слова? (див. вірш 14).

Запропоновані завдання

  • Поясніть членові сім’ї або близькому другові вчення про благодать, як про неї навчав пророк Нефій.

  • Підготуйте виступ або урок для домашнього сімейного вечора про здійснення пророцтва Ісаї щодо “предивної роботи і чуда” (2 Нефій 27:26), які Господь здійснює в останні дні.