Що я можу робити, аби бути вчителем, більше схожим на Спасителя?

Тед Р. Каллістер

Генеральний президент Недільної школи

Зображення

Тед Р. Каллістер

Зображення

Jesus teaching

КАРТИНА ДЖАСТІНА КУНЦА

Коли я служив президентом місії в Торонто, Канада, до мене підійшов один з моїх помічників і сказав: “Президенте, як я можу бути кращим місіонером?” Моя перша відповідь була такою: “Ти чудово справляєшся”. І так було в дійсності. Але він наполягав на своєму запитанні, тож я подумав якусь мить, а потім запропонував пораду. Усміхнувшись, він її прийняв.

Я розповів про цей простий випадок іншим місіонерам. Невдовзі інші старійшини та сестри приходили на свої співбесіди, ставлячи запитання: “Президенте, як мені бути кращим місіонером?” Завдяки тому простому запитанню одного місіонера дух покращення поширився по всій місії.

Подібним же чином, вчителі отримають конструктивну пораду, якщо будуть щиро ставити таке саме просте запитання Господу і своїм провідникам: “Що я можу робити, аби бути вчителем, більше схожим на Спасителя?” Господь пообіцяв: “Будь смиренним, і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви” (див. УЗ 112:10).

Глибоко перейматися

Коли Дж. Б. Прістлі, англійського романіста, якось запитали, як він став таким знаменитим письменником, у той час як багато з його обдарованих одногрупників не досягли такого результату. Він відповів: “Різниця між нами не в здібностях, але в тому факті, що коли … вони просто бавилися захоплюючою ідеєю [щось написати], я вкладав у це всю свою душу!”¹

Як учителі ми можемо ставити собі запитання: “Чи задоволені ми своєю нинішньою здатністю навчати” або “Чи вкладаємо ми всю свою душу в те, щоб навчати, як Спаситель?” Якщо так, чи готові ми відкинути всю гординю і не лише чекати настанов, але і активно їх шукати?

Смирення—це ключ

У нас є багато прекрасних учителів у Церкві, але істина в тому, що незалежно від того, наскільки багаторічним є їхній досвід, або які ступені вони здобули, або наскільки нас любить клас, ми можемо покращуватися і ставати більше подібними до Взірцевого Учителя за умови, що ми маємо смирення. Можливо, найголовнішою якістю вчителя, подібного до Христа, є здатність навчатися. Смирення—це така якість, яка не лише запрошує Духа, але і збуджує наше бажання вдосконалюватися.

Якось я зустрічався з президентами Недільної школи, які були розчаровані тим, що один або кілька вчителів у їхньому приході чи філії вважали себе настільки досвідченими або досконалими, що не потребували подальших настанов або не відвідували наради для вчителів. Це засмутило мене, бо я ніколи ще не зустрічав учителя, який би не міг певним чином покращитися.

Я знав, що якщо навіть найдосвідченіший вчитель прийде на вчительську нараду зі смиренним серцем і всією душею бажатиме навчатися, такий учитель дійсно отримає божественне натхнення і відчуття того, як він чи вона може вдосконалюватися. Я був на десятках вчительських нарад і завжди ішов з них, здобувши новий погляд чи бажання покращити якусь навичку або здібність, яку слід відшліфувати і вдосконалити.

Потреба розвивати навички вчителювання

У когось може іноді виникати думка, що навички або методи викладання є просто механічними або мирськими засобами. Однак, якщо їх добре розвинути, ці навички дозволяють Духові обирати з великої кількість варіантів того, як краще задовольняти потреби кожного учня. Хто є більш продуктивним: людина, яка намагається зрізати дерево кишеньковим ножем, чи та ж сама людина, яка використовує ланцюгову пилу? У обох випадках одна й та сама людина має однакову силу і характер, але в другому випадку вона працюватиме набагато продуктивніше, бо матиме ефективне знаряддя. Навички викладання стають божественним знаряддям у руках Духа.

Навчання і застосування, рольові ігри, вивчення і спостереження можуть допомогти вчителю з будь-яким рівнем майстерності розвинути такі навички, на які може покладатися Дух, допомагаючи нам у стилі викладання наближатися до Учителя. Багато з цих навичок можна розвивати на вчительських нарадах.

Зображення

young woman standing in front of class

Господь може скеровувати і формувати нас

Декому може здаватися, що вони просто нездатні навчати, як Спаситель—це просто поза їхніми можливостями. Петро міг думати, що він не більше, ніж просто рибалка; Матвій був зневаженим збирачем податків. Однак за допомогою Спасителя кожен з них став великим провідником і вчителем євангелії.

Здатність Господа скеровувати і формувати нас чимось схожа на досвід Мікеланджело під час його праці над найкращим, на думку багатьох, витвором, що вийшов з рук людини—Давидом.

Перед тим, як Мікеланджело взявся до роботи, двом іншим скульпторам, Агостіно ді Дуччо і Антоніо Росселліно, було доручено створити цю статую. Обидва стикнулися з однаковою проблемою: колонна була належної висоти й ширини, але мармур був сильно потрісканий. Ді Дуччо, а потім Росселліно спробували застосувати свій мистецький талант до цієї колони, але безрезультатно. На ній було надто багато дефектів². Згодом кожен з них відмовився від неї. Мікеланджело бачив ті ж самі дефекти, але він також дивився глибше. Він побачив живого, дихаючого, величного Давида, від якого й у наш час перехоплює подих у багатьох тих, хто уперше на нього дивиться.

Подібним же чином Бог проголосив, що повноту Його євангелії буде “проголошено слабкими й простими до кінців землі” (УЗ 1:23). Бог бачить наші недосконалості і недоліки, але Він також дивиться глибше. Він здатний не лише допомогти нам подолати наші слабкості, але також і перетворити ті слабкості на силу (див. Етер 12:26–27). Він може шліфувати і вдосконалювати наші навички та вміння навчати, аби ми могли стати більш подібними до Спасителя у викладанні.

Яким чином ми можемо стати більш подібними до Спасителя у викладанні

Далі подано кілька основних кроків, яких усі ми маємо прагнути, аби стати більш подібними до Спасителя у викладанні:

Навчати Духом: знати, що саме Дух дає життя і дихання та наповнює змістом наші уроки (див. УЗ 43:15).
Зосереджуватися на доктрині: визнавати, що доктрина, як її викладено в Писаннях і сучасними пророками, має в собі силу змінювати життя (див. Aлма 31:5).
Мати спрагу до здобуття знань: пам’ятати, що ідеальний учитель також є ідеальним шукачем знань (див. УЗ 88:118).
Прагнути одкровення: знати, що з кожним покликанням навчати приходить право на отримання одкровення задля звеличування покликання (див. УЗ 42:61).
Виявляти любов: знати імена всіх учнів, молитися за кожного з них окремо, виявляти особисту зацікавленість в кожному (зокрема в тих, хто має особливі потреби) і вдумливо допомагати тим, хто не приходить на уроки (див. Moроній 7:47–48).

Особисте оцінювання

Апостол Павло дав таку пораду: “Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі” (2 Коринтянам 13:5). Це можна перефразувати для вчителів таким чином: “Перевіряйте себе, чи ви викладаєте у спосіб Спасителя, чи у свій власний спосіб”. Початок року—це слушний час, щоб провести таку перевірку. Відповідним чином ми пропонуємо вам відповісти на запитання для особистого оцінювання, що додаються до цієї статті. Якщо ви це зробите, Дух допоможе вам знати, на чому слід зосереджуватися, аби стати вчителем, більше подібним до Спасителя, і як ви можете набувати та розвивати необхідні якості та вміння, аби цього досягнути.