Ісус Христос: наше джерело миру
Старійшина М. Рассел Баллард
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
З виступу на квітневій генеральній конференції 2002 року.
Ми знайдемо мир нашим занепокоєним серцям, лише якщо будемо йти за Світлом Христа.
ІЛЮСТРАЦІЯ З Review and Herald Publishing/licensed З GoodSalt.com
В кінці дня, упродовж якого Господь постійно навчав і наставляв, Він запропонував Своїм учням переплисти на інший бік Галілейського моря.
Поки вони пливли, “знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!
А Він спав на кормі на подушці … І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?
Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала” (Maрк 4:37–39).
Чи можете ви уявити, що мали подумати апостоли, коли побачили, що всі стихії—вітер, дощ і море—підкорилися спокійному наказу Вчителя? Хоча їх зовсім нещодавно було покликано до святого апостольства, вони знали Його, любили Його і вірили Йому. Вони облишили свою працю і сім’ї, щоб іти за Ним. За відносно короткий період часу вони чули, як Він навчає неймовірних речей, і вони бачили, як Він чинить великі чудеса. Але те, що сталося зараз, було поза їхнім розумінням, і це мало бути видно з виразу їхніх облич.
“І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?
А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?” (Maрк 4:40–41).
У неспокійні й іноді страхітливі часи обіцяний Спасителем безкінечний і вічний мир відлунює в нас з особливою силою, так само як і Його здатність заспокоїти бурхливі хвилі мала глибоко вплинути на тих, хто в давнину був з Ним у Галілейськму морі тієї штормової ночі.
ІЛЮСТРАЦІЯ З the Classic Bible Art Collection/licensed З GoodSalt.com
Пошуки внутрішнього миру
Подібно до людей, які жили за часів земного служіння Спасителя, і серед нас є такі, які вважають фізичний спокій та процвітання за ознаку Спасителевої чудотворної сили. Іноді нам важко зрозуміти, що вічний мир, обіцяний Ісусом,—це внутрішній мир, який народжується з віри, основується на свідченні, живиться любов’ю і виявляється шляхом постійного послуху й покаяння. Це той мир духа, що відлунює в серці й душі. Якщо людина дійсно знає і відчуває такий внутрішній спокій, то не треба боятися дисгармонії та розладу в світі. Людина глибоко всередині знає, що все добре,—стосовно того, що дійсно має значення.
В гріху немає спокою. В ньому може бути легкість, популярність, слава і навіть процвітання, але немає миру. “Злочестивість ніколи не була щастям” (Aлма 41:10). Людина не може відчувати мир, якщо живе всупереч відновленій істині. Немає миру в бездуховності чи суперечках. Немає миру у вульгарності, розбещеності чи вседозволеності. Немає миру в залежності від наркотиків, алкоголю або порнографії. Немає миру в будь-якому вигляді жорстокого поводження—емоційному, фізичному або сексуальному,—бо кривдники будуть перебувати в постійному розумовому та духовному сум’ятті, поки не прийдуть до Христа з усім смиренням і не прагнутимуть прощення шляхом повного покаяння.
Я переконаний, що у певний період життя кожна людина прагне “мир[у] Бож[ого], що вищий від усякого розуму” (Филип’янам 4:7). Той мир приходить у наші занепокоєні серця лише тоді, коли ми йдемо за Світлом Христа, який “дано кожній людині, щоб вона відрізняла добро від зла” (Moроній 7:16), і скеровує нас каятися в гріхах і прагнути прощення.
“Зоставляю вам мир”
Лише за кілька годин до того, як Господь Ісус Христос розпочав той славетний, однак неймовірно болісний процес Спокути, Він дав Своїм апостолам це важливе обіцяння: “Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю!” (Іван 14:27).
Чи залишав Він своїм улюбленим соратникам той мир, який визнається світом—безпеку, стабільність, відсутність суперечок або негараздів? Безперечно, що історичні записи свідчать про інше. Ті перші апостоли зазнавали багатьох випробувань і переслідувань до останніх днів свого життя. Мабуть, саме тому Господь додав цю думку до свого обіцяння: “Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається” (Іван 14:27).
“Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі,—але будьте відважні: Я світ переміг!” (Іван 16:33; курсив додано).
Мир—справжній мир, всепоглинаючий, такий, що проникає до глибин вашого єства—приходить лише в Господі Ісусі Христі й через віру в Нього. Коли людина відкриває ту дорогоцінну істину, здобуває розуміння євангельських принципів і застосовує їх, тоді в душу і серце дітей Небесного Батька може пролитися великий мир. Спаситель сказав через Джозефа Сміта: “Учись від Мене і слухай Мої слова; ходи в лагідності Мого Духа, і ти матимеш мир у Мені” (УЗ 19:23).
Я вдячний, що можу свідчити вам, що Ісус є Христос, Син Божий. Ідучи за Ним з вірою і довірою, ми всі можемо знайти прекрасний внутрішній спокій, який приносить нам євангелія.