Як я поглиблюю свої стосунки з Богом
Старійшина Массімо Де Фео
Сімдесятник
Коли мені виповнилося 12 років, я по-справжньому почав думати, як можу долучатися до євангелії.
Я жив у своєму рідному містечку Таранто в Італії. Минуло лише кілька років з того часу, як ми з братом зустріли місіонерів і стали членами Церкви, однак я почав відчувати гостре бажання брати активнішу участь. Мені захотілося розносити причастя. Пам’ятаю, як кожної неділі ходив до церкви і молився в серці, щоб мене покликали розносити причастя.
Одного недільного ранку мій президент філії покликав мене до себе в офіс. Він сказав: “Maссімо, Господь хоче, щоб ти отримав священство і тебе висвятили у диякони”.
Коли я почув ті слова—“Господь хоче, щоб ти”—щось вразило мене. Мені здалося, що не людина мене просить щось зробити, а в дійсності Сам Господь особисто доручав мені певну відповідальність. Коли мій президент філії поглянув на мене, я відчув, що до мене звертається Господь.
Коли я почав розносити кожної неділі причастя, то відчув силу божественності у своєму житті. Я відчував, що маю відповідальність, я був залучений і знав, що виконую Господню роботу. Я почувався ближче до Нього, служачи Йому.
Це відчуття присутності Господньої руки, яке прийшло як завдяки провідникам, так і завдяки моїм обов’язкам, допомогло розвинути з Ним глибші особисті стосунки. Я хотів більше занурюватися в євангелію; коли я так жив, то відчував присутність Бога у своєму житті. Розвивати з Ним такі стосунки—одне з найважливіших завдань, яке ви можете поставити собі в юності.
Бачити Господа в своїх провідниках
Коли я зустрівся зі своїм президентом філії, це справило на мене глибоке духовне враження, бо я відчув, що саме Господь, а не просто мій президент філії, дає мені завдання. Помітивши Господа в своєму провідникові, я відчув, як наближаюся до Нього, а мої стосунки з Ним поглибилися.
Якщо ви з юності розумієте, що, коли вам пропонують покликання, або коли ви сидите на заняттях у церкві, ви чуєте слова Небесного Батька та Ісуса Христа, тоді ви зможете поглянути на церкву іншими очима—духовними очима. Ви захочете взяти участь у Господній роботі. Ви зможете отримати глибокий духовний досвід і будете відчувати, що наближаєтеся до Нього кожної неділі.
Бачити Господа в обрядах
Ми можемо також розвивати особисті стосунки з Господом, усвідомлюючи Його присутність, коли беремо участь у євангельських обрядах. Коли ми беремо участь в обрядах—наприклад, причащаємося,—ми знаємо, що “явлена сила божественності” (УЗ 84:20). Коли я розносив причастя, навіть тоді, у віці 12 чи 13 років, я дійсно відчував, що був знаряддям у Його руках. Я відчував присутність і силу Бога в тих обрядах і силу божественності в своєму житті. Той священний досвід, який я отримував щотижня завдяки тому, що бачив Господа в Його обрядах, допоміг мені поглибити особисті стосунки з Господом.
Це не обмежувалося лише рознесенням причастя. Ми також можемо відчувати силу божественності, приймаючи причастя кожної неділі. Коли ми приймаємо причастя, нам не слід ставитися до цього легковажно, бездумно, або несерйозно. Ми повинні мати бажання, прийняти рішення і підготуватися до прийняття причастя; і все це допоможе нам відчути силу божественності в своєму житті. Ми повинні скористатися причастям як могутнім духовним знаряддям, щоб поглибити свої стосунки з Богом і підготуватися до щоденних труднощів життя.
Глибокі особисті стосунки
Вирішіть зараз розвивати глибокі особисті стосунки з Богом. Чим ближче ви відчуватимете Його, тим легше вам буде служити Йому.
Господь торкається кожного з нас особисто. Коли ми ходимо до церкви, ми чуємо Його слова. Коли ми причащаємося, ми виконуємо Його священні обряди. Нам потрібно визнавати присутність і силу Бога в своїх провідниках і в обрядах, щоб ми могли поглибити свої особисті стосунки з Ним.