2016
Сила божественності
May 2016


Сила божественності

Кожен храм є Божим святим, священним домом, і кожен з нас може навчатися про силу божественності та знати її.

Лише за кілька місяців до своєї смерті пророк Джозеф Сміт зустрівся з Дванадцятьма Апостолами, щоб поговорити про найбільші потреби, з якими стикнулася Церква в ті складні часи. Він сказав їм: “Храм нам потрібен більше, ніж будь-що інше”1. Безсумнівно, сьогодні в ці важкі часи кожному з нас і нашим сім’ям храм потрібен більше, ніж будь-що.

Під час недавнього освячення храму я був у захваті від усієї тієї події. Мені дуже сподобалися дні відкритих дверей, коли я вітав багатьох відвідувачів, які приходили побачити храм; урочистий захід, під час якого відчувалися захоплення й радість молоді, що передував чудовим сесіям освячення. Почуття були чудовими. Багато людей отримали благословення. І потім, наступного ранку, ми з дружиною увійшли до христильної купелі, щоб взяти участь у хрищенні за декого з наших предків. Коли я підняв свою руку, щоб почати обряд, мене майже приголомшила сила Духа. Я знову зрозумів, що справжня сила храму—в його обрядах.

Як відкрив Господь, повнота Мелхиседекового священства знаходиться в храмі та його обрядах, “бо в ньому висвячують на отримання ключів святого священства, щоб ви могли мати шану й славу”2. “Отже, у його обрядах явлена сила божественності”3. Це обіцяння вам та вашій сім’ї.

Нашим обов’язком є “прий[яти]” те, що наш Батько пропонує нам4. “Бо тому, хто сприймає це, буде дано більш рясно, а саме владу”5: владу отримати усе, що Він може дати і дасть нам—зараз і у вічності6; владу стати синами й доньками Бога7, пізнати “сили небес”8, говорити в Його ім’я9 і отримати “сил[у] [Й]ого Духа”10. Ця влада стає доступною кожному з нас через обряди та завіти храму.

Нефій бачив наші дні у своєму величному видінні: “Я, Нефій, побачив, як сила Агнця Божого сходила на святих церкви Агнця, і на завітний народ Господа, який був розсіяний по всьому лицю землі; і були вони озброєні праведністю і силою Бога у великій славі11.

Недавно я мав привілей відвідати дні відкритих дверей храму з Президентом Расселом М. Нельсоном та його сім’єю, коли він зібрав їх навколо олтаря для запечатування і пояснив, що все, що ми робимо в Церкві—кожні збори, кожен захід, урок і служіння—для того, аби підготувати кожного з нас прийти до храму і стати на коліна біля олтаря, щоб отримати усі обіцяні Батьком благословення на вічність12.

Коли ми відчуваємо благословення храму в нашому житті, наші серця повертаються до членів наших сімей, як живих, так і померлих.

Недавно я був свідком того, як три покоління однієї сім’ї разом брали участь у хрищенні за їхніх предків. Навіть бабуся брала участь—хоча вона й дещо боялася занурюватися у воду. Коли вона піднялася з води і обняла свого чоловіка, у неї на очах були сльози радості. Потім дідусь і батько христили одне одного і багатьох онуків. Яку більшу радість сім’я може відчувати разом? В кожному храмі є пріоритетний час для сім’ї, що дозволяє вам відвідати христильню сім’єю.

Незадовго до його смерті Президент Джозеф Ф. Сміт отримав видіння про викуплення мертвих. Він навчав тому, що всі ті, хто знаходиться в духовному світі, повністю залежать від обрядів, які ми за них отримуємо. Писання говорять: “Мертвих, які покаялися, буде викуплено через послушність обрядам дому Божого”13. Ми отримуємо обряди за них, але вони складають завіти, пов’язані з кожним обрядом, і відповідають за їх дотримання. Безсумнівно завіса стає тонкою для нас і повністю відкривається для них в храмі.

Яким же тоді є наш особистий обов’язок стосовно участі в цій роботі як відвідувачів і як працівників? У 1840 році пророк Джозеф Сміт навчав святих, що “вимагається значне напруження сил і витрата великих коштів,—і оскільки ця робота [будівництва храму] має бути прискорена в праведності, святим личить зважити на важливість цих речей у своїх серцях, … а тоді зробити те, що є необхідним, аби залучитися до цієї роботи; і, озброївшись сміливістю, рішучістю, робити все, на що вони здатні, відчуваючи таку особисту зацікавленість, немовби вся робота залежить тільки від них”14.

В книзі Об’явлення ми читаємо:

“Оці, що зодягнені в білу одежу,—хто вони й звідкіля поприходили?

… Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця …

Тому-то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А “Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними”15.

Чи можете ви уявити тих, хто служить у храмі сьогодні?

Є понад 120 000 обрядових працівників у 150 діючих храмах по всьому світу. Проте є можливість навіть більшій кількості людей отримати цей приємний досвід. Коли Президент Гордон Б. Хінклі оголосив ідею щодо зведення багатьох невеликих храмів по всьому світу, він навчав, що “усі обрядові працівники будуть місцевими людьми, які служать в інших покликаннях в їхніх приходах і колах”16. Зазвичай працівників покликають служити на два-три роки, з можливістю продовження терміну. Не передбачається, що коли вас покликають, треба залишатися, доки ви можете. Багато працівників, які служать довгий час, несуть свою любов до храму, коли їх звільнили від покликання, і дозволяють іншим, новим працівникам служити.

Близько 100 років тому апостол Джон А. Уідсоу навчав: “Нам потрібно більше працівників, щоб виконувати [цю] чудову роботу. … Нам потрібно більше навернених людей різного віку для виконання храмової роботи. … У цій новій храмовій ініціативі прийшов час залучити до активного служіння всіх людей, різного віку. … Храмова робота є … такою ж корисною для молодих і активних, як і для літніх, хто проніс через життя багато тягарів. Молодий чоловік потребує свого місця в храмі навіть більше, ніж його батько і дідусь, які зміцнилися завдяки багатому життєвому досвіду; а молода дівчина, яка тільки-но розпочинає життя, потребує духа, впливу та спрямування, які приходять від участі в храмових обрядах”17.

В багатьох храмах президенти храмів запрошують новопокликаних місіонерів, які щойно отримали ендаумент, молодих чоловіків і жінок, послужити короткий час в якості обрядових працівників перед тим, як вони поїдуть до ЦПМ. Ці молоді люди мають благословення не тільки служити, а й “посилюють красу та дух для всіх, хто служить в храмі”18.

Я попросив кількох молодих чоловіків і жінок, які служили обрядовими працівниками до та після їхніх місій, поділитися своїми почуттями. Вони використовували фрази, подібні до наступних, щоб описати їхній досвід в храмі:

Коли я служу в храмі,…

  • я відчуваю, “ніби стаю ближче до мого Батька і Спасителя”;

  • я відчуваю “повноту миру та щастя”;

  • у мене є відчуття, ніби “я вдома”;

  • я отримую “священність, владу і силу”;

  • я відчуваю “наскільки важливими є мої священні завіти”;

  • “храм став частиною мене”;

  • “ті, кому ми служимо, знаходяться поруч під час обрядів”;

  • “це дає мені силу долати спокуси”; та

  • “храм змінив моє життя назавжди”19.

Служіння в храмі є багатим і значним досвідом для людей будь-якого віку. Навіть деякі щойно одружені пари служать разом. Президент Нельсон навчав: “Служіння в храмі … є величним заходом для сім’ї”20. Як обрядові працівники, на додаток до отримання обрядів для своїх предків, ви також можете служити в обрядах для них.

Як сказав Президент Уілфорд Вудрафф:

“Яке величніше покликання може отримати чоловік [або жінка] на лиці землі, ніж тримати в його [або її] руках владу та повноваження, щоб іти вперед і виконувати обряди спасіння? …

… Ви стаєте знаряддям в руках Бога в спасінні тієї душі. Ніщо з того, що було дано дітям людським, не може порівнятися з цим”21.

Він також сказав:

“Приємні нашіптування Святого Духа будуть дані [вам], і скарби Небес, спілкування з ангелами будуть додаватися [вам] час від часу”22.

“Це варто всього, що ви або я можемо пожертвувати [протягом] тих небагатьох років, що ми проводимо тут, у плоті”23.

Президент Томас С. Монсон недавно нагадав нам, що “благословення храму—безцінні”24. “Немає надто великої жертви”25.

Приходьте до храму. Приходьте часто. Приходьте з вашою сім’єю та заради них. Приходьте і допомагайте іншим робити це.

“Оці, що зодягнені в біл[е], хто вони?” Мої брати і сестри, ви є ними—ви, хто отримав обряди храму, хто дотримувався своїх завітів, навіть через жертву; ви, хто допомагає вашим сім’ям знайти благословення храмового служіння і хто допомагав іншим на цьому шляху. Дякую вам за ваше служіння. Я свідчу, що кожний храм є Божим святим, священним домом, і що в ньому кожний з нас може навчитися й пізнати сили божественності. В ім’я Ісуса Христа, амінь.