2016
Джой Д. Джоунс

Сестра Джой Д. Джоунс

Генеральний президент Початкового товариства

Для Джой Д. Джоунс її героями були її люблячі батьки.

“Я відчувала, що мій татусь може зробити все”,—розповідає сестра Джоунс про свого батька, електрика. Про свою матір вона каже: “Моя мама була дивовижною жінкою, яка від самого початку все робила для сімʼї—починаючи від приготування їжі, яку вони їли, і до пошиття одягу, який вони носили. Для мене вона була святою, і я хотіла вирости й стати такою, як вона”.

Крім дорогих спогадів про своїх батьків, Алдо Гармона та Елеонору Еллсворт Гармон, сестра Джоунс також зберігає в душі й дитячі спогади про те, як вона слухала старійшину Роберта Л. Бекмена, коли той виступав на конференції округу в Огдені, США. Старійшина Бекмен, який тепер є почесним генеральним авторитетом-сімдесятником, був у той час президентом місії.

“У мене були дуже сильні почуття, коли він говорив,—каже сестра Джоунс.—Я відчула щось справді інше, відмінне від того, що я відчувала до цього. … Я така вдячна за це, бо я отримала свідчення від Духа, що те, про що він говорив, було істиною”.

Джой Дайен Гармон народилась 20 липня 1954 р. в Даллесі, шт. Орегон. І вона, і її майбутній чоловік, Роберт Брюс Джоунс, виросли в шт. Орегон, але зустрілися вони в Університеті Бригама Янга, у Прово, шт. Юта, США. Вони одружилися 14 серпня 1974 р. в храмі Ментай, шт. Юта. У них п’ятеро дітей і сімнадцять онуків.

Невдовзі після того як вона отримала диплом про неповну вищу освіту в галузі сімейного життя, вони переїхали в Портленд, шт. Орегон, а пізніше в Санта-Роза, шт. Каліфорнія, США, де брат Джоунс працював мануальним терапевтом. 22 роки тому у брата і сестри Джоунс виникло відчуття, що їм слід переїхати у Дрепер, шт. Юта. Відтоді сестра Джоунс насолоджувалася благословенням жити близько до храму.

“Храм Джордан-Рівер, шт. Юта, став для мене священним простором,—каже вона.—У мене є свідчення про силу храму і мир та спрямування, які він приніс в моє життя”.

Сестра Джоунс служила президентом Товариства допомоги і президентом Початкового товариства приходу, а також радником у президентствах Товариства допомоги, Товариства молодих жінок і Початкового товариства приходу і колу. До теперішнього свого покликання вона служила в генеральному правлінні Початкового товариства.