2016
Старійшина С. Марк Палмер
May 2016


Старійшина С. Марк Палмер

Генеральний авторитет сімдесятник

Для старійшини С. Марка Палмера та його дружини, Жаклін, 1992 рік був часом цінним і обмеженим.

Старійшина Палмер на той час служив членом вищої ради колу. Також він багато працював для розбудови своєї професійної карʼєри. У сестри Палмер час також проходив напружено. Палмери виховували шістьох дітей у своєму домі в Остені, шт. Техас, США, в т.ч. й шестимісячного хлопчика.

Коли президент їхнього колу запросив їх служити працівниками в Даллаському Техаському храмі, вони не знали, як їм вдасться виконувати ще один обовʼязок. Але вони прийняли покликання—а потім молилися й просили Господньої допомоги.

Аби здійснювати щомісяця автобусну поїздку, щоб служити весь день у храмі, необхідно було жертвувати і дбайливо планувати. “Але це надзвичайно благословило нас”,—каже старійшина Палмер.

Служіння у храмі, як додає він, духовно підготувало його до майбутніх покликань у священстві. Воно також зробило його кращим чоловіком і батьком—і він знайшов рівновагу у своєму зайнятому житті.

“Часте відвідування храму допомагає вам знову поставити собі пріоритети і нагадує про завіти, які ви уклали”,—каже він.

Стенлі Марк Палмер народився 11 лютого 1956 р. в Те-Пʼюк, Нова Зеландія, у Кеннета та Джілл Палмерів. Його сімʼя приєдналася до Церкви, коли він був юнаком. Він служив на місії повного дня в Новозеландській Веллінгтонській місії.

Отримавши диплом бакалавра в Оклендському університеті, він почав навчатися, щоб отримати ступінь магістра з управління бізнесом в Університеті Бригама Янга. Живучи у Прово, шт. Юта, США, він зустрів на “побаченні з незнайомкою” колишню місіонерку, яку звали Жаклін Вуд. Вони одружилися 18 грудня 1981 р. в Солт-Лейкському храмі. У Палмерів шестеро дітей і девʼять онуків.

Старійшина Палмер є засновником і президентом SMP Ventures, компанії, яка займається нерухомістю. Він служив єпископом, президентом колу, президентом Вашингтонської місії Спокан (2009–2012 рр.), тимчасовим президентом Австралійської Сіднейської Південної місії (2014 р.) і територіальним сімдесятником.