2016
Священна довіра
попереднє наступне

Священна довіра

Цей дорогоцінний дар влади священства несе в собі не тільки урочисті обов’язки, але й особливі благословення для нас і для інших.

Мої улюблені брати, я молюся, щоб Дух скеровував мене під час виступу цього вечора. Ми об’єднані спільною ідеєю. Нам довірено носити священство Бога і діяти в Його ім’я. Ми отримали священну довіру. Від нас багато чого очікується.

У 36 вірші 121 розділу Учення і Завітів ми читаємо: “Права священства нерозривно пов’язані з силами небес”. Який чудовий дар ми отримали! Наш обов’язок берегти й захищати це священство і бути гідними всіх славетних благословень, які приготував для нас—і для інших людей через нас—наш Небесний Батько.

Куди б ви не йшли, ваше священство супроводжує вас. Чи стоїте ви на святих місцях? До того, як наразити себе і своє священство на небезпеку, йдучи в місця або беручи участь у заходах, які не гідні вас або того священства, зупиніться й подумайте про наслідки. Пам’ятайте, хто ви, і ким Бог хоче, щоб ви стали. Ви—дитя обіцяння. Ви—чоловік сили. Ви—син Бога.

Цей дорогоцінний дар влади священства несе в собі не тільки урочисті обов’язки, але й особливі благословення для нас і для інших. В якій би ситуації ми не були, давайте завжди бути гідними прикликати силу священства, бо ми ніколи не знаємо, коли вона може знадобитися нам і коли ми матимемо нагоду зробити це.

Під час Другої світової війни мій товариш служив у Південній частині Тихого океану, коли його літак був збитий над океаном. Він та інші члени екіпажу успішно врятувалися, вистрибнувши з парашутами з палаючого літака, надули рятувальні плоти й залишалися на них протягом трьох днів.

На третій день вони помітили те, що, як їм було відомо, було рятувальним судном. Воно пропливло і їх не помітили. Наступного ранку воно знову проплило повз них. Вони почали впадати у відчай, коли зрозуміли, що то був останній день перебування рятувального судна в цьому районі.

Тоді Святий Дух сказав моєму другові: “У тебе є священство. Накажи рятівникам підібрати вас”.

Він зробив так, як йому і було сказано, промовивши: “В ім’я Ісуса Христа і владою священства, розверніться і підберіть нас”.

За кілька хвилин судно вже було біля них, і їм допомогли піднятися на палубу. Відданий і гідний носій священства, перебуваючи в критичній ситуації, використав те священство, благословивши своє життя і життя інших.

Давайте вирішимо, тут і зараз, завжди бути готовими, коли для нас настане час потреби, наш час для служіння, наш час для благословення.

Завершуючи цю сесію генеральних зборів священства, я кажу вам, що ви—“вибраний рід, священство царське” (1 Петра 2:9). Щоб ми завжди були гідні цих божественних відзнак, я молюсь усім своїм серцем в ім’я Ісуса Христа, нашого Спасителя, амінь.