2016
Стояти разом з провідниками Церкви
попереднє наступне

Стояти разом з провідниками Церкви

Чи стоїте ви з провідниками Церкви у світі, який покриває морок, щоб мати можливість поширювати Світло Христа?

Ми щиро вітаємо новопокликаних генеральних авторитетів, територіальних сімдесятників та чудове генеральне президентство Початкового товариства. І ми глибоко вдячні тим, кого було звільнено з покликань. Ми любимо вас, кожного з вас.

Мої дорогі брати і сестри, ми щойно взяли участь в найблагословеннішій події, коли піднімали свої руки в підтримку пророків, провидців і одкровителів та інших провідників і генеральних чинів, покликаних Богом в ці дні. Я ніколи не ставився легковажно або недбало до можливості підтримати Господніх слуг та бути скорованим ними. І будучи новопокликаним в якості члена Кворуму Дванадцятьох Апостолів лише кілька місяців тому, я смиренно вдячний за вашу підтримку й довіру. Я ціную вашу готовність стояти зі мною та з усіма цими чудовими провідниками.

Невдовзі після того, як мене підтримали минулого жовтня, я поїхав до Пакистану з завданням і, коли я був там, то зустрівся з чудовими та відданими святими тієї країни. Їх небагато по кількості, але вони сильні духом. Невдовзі після повернення додому я отримав таку записку від брата Шакіла Аршада, дорогого члена Церкви, якого я зустрів під час свого візиту: “Дякую вам, старійшино Разбанде, за те, що приїхали до Пакистану. Я хочу сказати вам, що ми … члени Церкви … підтримуємо і любимо вас. [Нам] так пощастило, що ви були тут і ми могли слухати вас. То був золотий день в житті моєї сім’ї—ми зустріли апостола”1.

Зустріч з такими святими, як брат Аршад, була приголомшливим досвідом, який упокорює, а також, як сказав брат, “золотим днем” для мене також.

У січні церковні провідники взяли участь в трансляції Face to Face (Лицем до лиця) з молоддю та їхніми провідниками і батьками з усього світу. Трансляцію було показано наживо через Інтернет в багатьох місцях у 146 країнах; деякі місця зібрали багато глядачів в каплицях, в деяких місцях лише один молодий чоловік або одна молода жінка переглядали трансляцію у себе вдома. Загалом, багато сотень тисяч приєдналося до перегляду.

Face to Face

Перебуваючи на зв’язку з нашою величезною аудиторією, сестра Бонні Оскарсон, генеральний президент Товариства молодих жінок, брат Стівен В. Оуен, генеральний президент Товариства молодих чоловіків, та я—за підтримки наших ведучих, акомпаніаторів та іншої молоді—відповідали на запитання нашої молоді.

Нашою метою було представити тему спільних заходів на 2016 рік “Просувайтесь вперед з непохитною вірою в Христа” з 2 Нефія, в якому сказано: “Отже, ви повинні просуватися вперед з непохитною вірою в Христа, маючи справжню яскравість надії, і любов до Бога і до всіх людей. Отже, якщо ви просуватиметеся вперед, бенкетуючи словом Христа, і витерпите до кінця, ось так каже Батько: Ви будете мати вічне життя”2.

Про що ми дізналися читаючи сотні запитань від нашої молоді? Ми дізналися, що наша молодь любить Господа, підтримує своїх провідників і бажає отримати відповіді на свої запитання! Запитання є ознакою бажання навчатися далі, щоб примножити ті істини, про які ми вже маємо свідчення, і бути краще підготовленими, аби “просуватися вперед з непохитною вірою в Христа”.

Відновлення євангелії почалося з молодого чоловіка, Джозефа Сміта, який поставив запитання. Багато з вчень Спасителя під час Його служіння починалися із запитання. Згадайте Його запитання до Петра: “А ви за кого Мене маєте?”3 І відповідь Петра: “Ти Христос, Син Бога Живого!”4 Нам потрібно допомагати одне одному знаходити відповіді Небесного Батька через скерування Духа.

На тій трансляції я сказав молоді:

“Провідники цієї Церкви знають про ваші занепокоєння, ваші проблеми та ваші труднощі.

У нас є діти. У нас є онуки. Ми часто зустрічаємося з молоддю по всьому світу. І ми молимося за вас, ми говоримо про вас в найсвятіших місцях і ми любимо вас”5.

Я хочу поділитися одним з багатьох, багатьох відгуків, які ми отримали щодо цієї події.

Ліза, з м. Гранд-Прері, провінція Альберта в Канаді, написала: “Ця подія, Face to Face (Лицем до лиця), була чудовою. Як же ж зміцнилися моє свідчення й переконання щодо євангелії. Ми такі благословенні, що у нас є натхненні провідники, яких було покликано служити в багатьох різних покликаннях”6.

Ліз, з м. Плезант Гров, шт. Юта, написала в попередньому повідомленні: Я вдячна за свою особисту віру та за можливість підтримувати пророка Бога і чоловіків та жінок, які служать з ним”7.

Сьогодні ми підтримали провідників, яких, за божественним натхненням, було покликано навчати та скеровувати нас, і які закликають нас стерегтися небезпек, з якими ми щодня стикаємося—від недбалого виконання Суботнього дня, до загроз для сім’ї, нападів на релігійну свободу і навіть до оскарження одкровень останніх днів. Брати і сестри, чи дослухаємося ми до їхніх порад?

Багато разів під час конференцій, причасних зборів та зборів Початкового товариства ми співали ці ніжні слова: “За батьками йтиму прямо я на вірний шлях”8. Що ті слова значать для вас? Про кого ще ви згадуєте, коли думаєте про них? Чи відчували ви вплив праведних провідників, тих учнів Ісуса Христа, які вплинули на ваше життя в минулому і продовжують робити це й сьогодні, хто йде Господнім шляхом з вами? Вони можуть бути поруч у вашому домі. Вони можуть бути у ваших місцевих зібраннях або виступати з трибуни на генеральній конференції. Ці учні діляться з нами благословенням—мати свідчення про Господа Ісуса Христа, провідника цієї Церкви, провідника самих наших душ, Який пообіцяв: “Отже, будьте в доброму гуморі і не бійтеся, бо Я, Господь, з вами і стоятиму біля вас”9.

Пам’ятаю, як Президент Томас С. Монсон поділився історією про те, як його запросили додому до його президента колу Пола С. Чайлда, щоб підготуватися для отримання Мелхиседекового священства. Яке особливе благословення для президента Чайлда, який не знав на той час, що навчав молодого хлопця з Ааронового священства, який одного дня стане пророком Бога10.

Я мав особисті моменти, коли навчався від нашого дорогого пророка, Президента Монсона. Немає жодного сумніву ні в моєму розумі, ні в серці, що він—Господній пророк на землі; я був скромним отримувачем благословень, коли він отримував одкровення і діяв згідно з ним. Він навчав нас допомагати одне одному, захищати одне одного, рятувати одне одного. Так про це навчали біля вод Мормона. Ті, хто “бажали називатися Його народом” були готові “нести тягарі один одного”, “сумувати з тими, хто сумує” і “бути свідками Бога”11.

Сьогодні я стою як свідок Бога, Вічного Батька, і Його Сина, Ісуса Христа. Я знаю, що наш Спаситель живе і любить нас, і скеровує Своїх слуг, вас і мене, щоб виконати Його величні цілі на цій землі12.

Просуваючись вперед, вибираючи слідувати порадам та попередженням наших провідників, ми вибираємо слідувати за Господом, в той час, як світ іде в іншому напрямку. Ми вибираємо міцно триматися за жезл з заліза, щоб бути святими останніх днів, виконувати доручення від Бога і бути сповненими “надзвичайно великою радістю”13.

Запитання сьогодення, що набирає сили, є чітким: “Чи стоїте ви з провідниками Церкви у світі, який покриває морок, щоб мати можливість поширювати Світло Христа?”

Стосунки з провідниками є дуже важливими і значущими. Незважаючи на вік провідників, на те, як близько чи далеко вони знаходяться, або коли вони могли торкнутися нашого життя, їхній вплив відображає слова американського поета Едвіна Маркхема, який сказав наступне:

“Є доля, що робить нас братами;

[Ніхто] не йде шляхом один:

Все, що ми шлемо в життя інших

Повертається в наше життя”14.

Шакіл Аршад, мій друг з Пакистану, підтримав мене, його брата і друга. Так само, як і багато з вас. Коли ми простягаємо руку, щоб підняти одне одного, то підтверджуємо ці сильні слова: “[Ніхто] не йде шляхом один”.

Найбільше нам потрібен наш Спаситель, наш Господь, Ісус Христос. Одна з розповідей з Писань, яка завжди духовно зворушувала мене, про те, коли Ісус Христос йшов по воді, щоб зустрітися зі Своїми учнями, які подорожували в човні в Галілейському морі. Вони були новопокликаними провідниками, як і багато з нас на подіумі сьогодні. Ця розповідь записана в євангелії від Матвія:

“А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали…

А Ісус до них зараз озвався й сказав: “Заспокойтесь,—це Я, не лякайтесь!”15

Петро почув ті чудові слова підтримки від Господа:

“Петро ж відповів і сказав: “Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді”.

А [Ісус] відказав йому: “Іди”16.

Досить сміливо. Петро був рибалкою і знав, яким небезпечним може бути море. Проте він рішуче налаштований слідувати за Ісусом—вночі або вдень, на човні або на суші.

Я можу уявити, як Петро перестрибнув через борт човна, не чекаючи другого запрошення, й почав іти по воді. Дійсно, в Писаннях говориться: “Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса”17. А коли вітер посилився і хвилі почали вирувати навколо його ніг, Петро “злякався і зачав потопати, і скричав: “Рятуй мене, Господи!”…

І зараз Ісус простяг руку й схопив його”18.

Такий переконливий урок. Господь був готовий допомогти йому так само, як Він готовий допомогти вам і мені. Він простягнув Свою руку Петрові і витягнув його убезпечивши.

Я багато разів потребував Спасителя та спасіння від Його руки. Я потребую Його зараз, як ніколи раніше, так само, як і кожний з вас. Часом я впевнено почувався, перестрибуючи через борт човна, образно кажучи, в незнайомі місця, і лише потім розуміючи, що сам я не впорався б.

Як ми і говорили під час трансляції Face to Face (Лицем до лиця), Господь часто допомагає нам через наші сім’ї та провідників, запрошуючи нас прийти до Нього—саме так, як Він простягнув руку Петру, щоб врятувати його.

У вас також буде багато моментів, щоб відповісти на часті запрошення “прий[ти] до Христа”19. Чи не в цьому полягає мета цього смертного життя? Це може бути заклик врятувати члена сім’ї; поїхати служити на місію; повернутися до Церкви; прийти до святого храму і, як ми недавно чули від нашої чудової молоді під час події Face to Face (Лицем до лиця), прийти, будь ласка, і допомогти мені відповісти на моє запитання. Прийде час, і кожен з нас почує заклик: “Повертайся додому”.

Я молюся, щоб ми простягали руки допомоги—простягли свою руку, аби взяти Спасителеву руку, яку Він простягає до нас, часто через Своїх божественно покликаних провідників та членів наших сімей,—та почули Його заклик прийти.

Я знаю, що Ісус Христос живе, я люблю Його і я знаю усім своїм серцем, що Він любить кожного з нас. Він—наш великий Приклад для наслідування та божественний провідник для усіх дітей нашого Батька. Про це я урочисто свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.