Служіння в Церкві
Служити людям з вадами
Коли Лінн Парсонс була покликана фахівцем у справах людей з вадами у колі Херст, шт. Техас, вона хотіла виконувати своє покликання таким чином, щоб це благословило життя членів колу, особливо людей з вадами та їхні сім’ї.
Найперше, що зробила Лінн,—проглянула інформацію, що стосується її покликання, на сайті LDS.org (lds.org/callings/disability-specialist), і вона скористалася Довідником 2: Керування Церквою, щоб зрозуміти офіційну політику Церкви стосовно людей з вадами. Вебсайт з Матеріалами для людей з вадами (lds.org/disability) також був для неї джерелом. Він допоміг їй зрозуміти різні види вад і став ресурсом, яким вона поділилася з іншими членами в колі.
У Довіднику 2 записано: “Єпископат або президентство колу може покликати фахівця у справах людей з вадами, щоб допомагати як окремим людям, так і сім’ям”1. LDS.org дає більш розширену інформацію стосовно цього покликання, пояснюючи, що “роль фахівця у справах людей з вадами полягає в тому, щоб сприяти більш активній участі й залученню членів Церкви з вадами”2.
Здобувши таке розуміння, Лінн, за її словами, хотіла “допомогти провідникам виконувати їхнє покликання, знаходячи засоби, необхідні їм для служіння людям з вадами”.
Лінн також знайшла інформацію за допомогою місцевих та національних джерел, Інтернету, членів приходу та колу, які мали досвід роботи з людьми з вадами. Лінн використовує ці ресурси, коли шукає шляхи вирішення певних проблем, що постають перед провідниками і сім’ями у її колі. Вона не завжди знає, куди звернутися по інформацію чи допомогу, “але коли ви щиро шукаєте відповіді в молитві,—каже вона,—то отримаєте натхнення, де шукати відповідь”.
Зрозуміти потреби
Лінн також працює над тим, щоб зрозуміти проблеми, пов’язані з людьми з вадами, які постають перед провідниками у її місцевості. Для цього вона попросила провідників колу надіслати листа єпископам, інформуючи їх про її покликання і про те, що вона може надавати допомогу. Вона також зустрілася з президентством Початкового товариства, аби зрозуміти проблеми, і запланувала зустрітися з іншими групами провідників. “Я хотіла донести інформацію,—каже вона.—Я хотіла, щоб люди знали, де вони можуть отримати допомогу”.
Надавши можливість членам колу дізнатися про те, що вона готова служити, Лінн невдовзі знайшла можливості допомагати провідникам. У перші ж місяці після покликання фахівцем з надання допомоги людям з вадами її запросили на раду приходу, щоб поговорити про особливості окремих видів вад. Вона служила й іншим чином, наприклад, допомагала зрозуміти вчителю, як навчати дитину з аутизмом і запропонувала, щоб було покликано помічника вчителю Початкового товариства, аби дитина-інвалід могла бути на заняттях.
Рухаючись вперед, Лінн планує допомагати провідникам виконувати їхні покликання. Роблячи це, вона допомагає членам свого колу наслідувати приклад Спасителя, Який виявляв любов і допомагав іншим людям, у тому числі людям з вадами.
Ілюстровано Бет М. Уіттекер