Класика євангелії
Поклоняйтеся істинному і живому Богові
Скорочений виклад статті “The False Gods We Worship,” Tambuli, Aug. 1977, 1–4.
Чого нам лякатися, коли Господь з Нами?
Ми дізнаємося з Писань, що оскільки виявляти віру людям завжди було важче, ніж покладатися на щось більш відчутне на дотик, тілесна людина була схильна переносити свою довіру до Бога на матеріальні речі. Тому в усі віки, коли люди потрапляли під владу Сатани і втрачали віру, вони покладали надію на “руку плоті” і на “богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають” (Даниїл 5:23), тобто на ідолів. На мій погляд, це головна тема Старого Завіту. Усе, чому людина віддає своє серце і свою довіру,—це і є її богом. І якщо її бог не є істинним і живим Богом Ізраїля, така людина перетворюється на ідолопоклонника.
Я твердо переконаний, що якщо ми будемо читати ці Писання і намагатимемося “прикла[сти] їх до себе”, як радив Нефій (1 Нефій 19:24), то побачимо багато паралелей між давнім поклонінням вигравіюваним образам і моделями поведінки у своєму житті.
Господь благословляє нас. … Для нашої праці тут, на землі, нам дано у володіння хороші і необхідні ресурси. Але мені здається, що багато з нас … почали поклонятися їм як лжебогам, і вони заволоділи нами. Чи не маємо ми всього цього добра більше, ніж його може витримати наша віра? Багато людей витрачають більшість свого часу, працюючи над своїм іміджем, що включає наявність достатньої кількості грошей, ціних паперів, закладних, інвестицій, власності, кредитних карток, меблів, автомобілів та чогось подібного до гарантії матеріальної безпеки. …
Наше призначення
Забувається той факт, що в нас є призначення використовувати ці численні ресурси в сім’ях та кворумах заради розбудови царства Божого: проводити місіонерську діяльність, генеалогічну і храмову роботу, виховувати дітей достойними служителями Господу, благословляти людей таким чином, аби вони також могли бути продуктивними. Натомість ми витрачаємо ці благословення на власні примхи і, як сказав Мороній: “Ви прикрашаєте себе тим, що не має життя, і все ж дозволяєте голодним, і нужденним, і роздягненим, і хворим, і стражденним проходити повз вас, і не помічаєте їх” (Moрмон 8:39).
Як Сам Господь сказав у наш час: “Вони не шукають Господа, щоб установити Його праведність, але кожна людина йде своїм власним шляхом і за образом свого власного бога, чий образ є подобою світу і чия суть є суттю ідола, що зістариться й загине у Вавилоні, саме у Вавилоні великому, який паде” (УЗ 1:16; курсив додано).
Жалюгідна заміна
Один мій знайомий був покликаний на служіння в Церкві, але він відчув, що не може прийняти його, бо інвестиції вимагали більше … його часу, ніж він міг би вділити для Господньої роботи. Він покинув служіння Господу в пошуках мамони, і сьогодні він мільйонер.
Але нещодавно я дізнався про одну цікаву річ: якщо людина має мільйон доларів золотом, … вона володіє приблизно однією 27-мільярдною частиною золотих запасів земної кори. Таку порівняно малу цифру важко сприйняти людським розумом. Але це ще не все: Господь, Який створив усю землю і має владу над нею, створив також багато інших земель, а саме “світи без числа” (Мойсей 1:33); і коли ця людина приймає клятву і завіт священства (див. УЗ 84:33–44), вона має обіцяння від Господа отримати “усе, що має Мій Батько” (УЗ 84:38). Відмовлятися від усіх цих великих благословень на користь скрині золота і відчуття матеріальної безпеки є величезною, з точки зору перспективи, помилкою. Думати, що цей чоловік обмежився таким мізером, справді сумно і шкода. Душі людей набагато цінніші.
Один юнак, коли його покликали на місію, відповів, що у нього для такої справи замало хисту. Те, що він добре вмів,—підтримувати в ідеальному стані свій новий потужний автомобіль. … Разом з тим його батько весь час спокійно дивився на це, кажучи: “Йому подобається працювати руками. Йому цього достатньо”.
Достатньо для сина Бога? Цей юнак не усвідомлював, що потужність його автомобіля є безкінечно малою в порівнянні із силою моря або сонця, і є багато сонць, усі вони управляються законом і священством, а саме силою священства, яку б він міг розвивати в служінні Господу. Він задовольнився жалюгідним богом, конструкцією зі сталі, гуми і блискучого хрому.
Одна літня подружня пара пішла на пенсію а, згодом, і з Церкви. Вони придбали пікап і будинок-автопричеп … та вирушили у мандри по світу. … У них не було часу для храму, вони були надто зайняті для генеалогічних досліджень і місіонерського служіння. Чоловік втратив контакт зі своїм кворумом первосвящеників і замало бував удома, щоб працювати над особистою історією. Їхнє служіння і навички провідництва були вкрай потрібними у їхній філії, однак … їх там не було. …
Якщо ми наполегливо присвячуємо весь свій час і ресурси будівництву особистого земного царства, саме його ми і успадкуємо.
Відмовитися від речей світу
Незважаючи на те, з якою радістю ми називаємо себе сучасними і як ми схильні вважати себе розумнішими за всі народи минулих часів,—незважаючи на все це, ми, в цілому, є ідолопоклонницьким народом. Саме цей стан є найбільш огидним для Господа.
Ми … легко забуваємо про своє завдання готуватися до приходу Господа. … Ми забуваємо, що за умови нашої праведності Господь або не дозволить нашим ворогам напасти на нас, … або буде воювати за нас (див. Вихід 14:14; УЗ 98:37, і це лише два з багатьох посилань). …
Чого нам боятися, якщо Господь з нами? Хіба ми не можемо довіритися слову Господа і виявити хоча б часточку віри в Нього? Наше завдання зрозуміле: не ставити мирські речі за самоціль, облишити ідолопоклонство і йти вперед з вірою, нести євангелію до наших ворогів, щоб вони більше не були нашими ворогами.
Виявляти більшу віру
Нам треба перестати поклонятися сучасним ідолам і не покладатися на “руку плоті”, бо Господь сказав усьому світові у наші дні: “Я не пощажу нікого, хто залишиться у Вавилоні” (УЗ 64:24). … Ми віримо, що спосіб підготовки кожної людини і кожної сім’ї полягає в тому, щоб, як повелів Господь, виявляти більшу віру, каятися і виконувати роботу в Його царстві на землі, що є Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Спочатку це може здатися трохи важко, але коли людині відкривається бачення істинної роботи, коли вона починає бачити вічність у її справжній перспективі, благословення поступово переважають ціну, яку треба сплатити, щоб залишити “світ”.
Лише у цьому полягає істинне щастя, а отже, ми запрошуємо і радо вітаємо всіх людей повсюди приєднатися до нас у цій роботі. Для тих, хто прийняв рішення служити Господу за будь-яку ціну, це є шлях до вічного життя. Усе інше є засобом, що веде до цієї мети.
Ілюстрації Дж. Бет Джепсон