Книга Мормона: Ще одне свідчення про Ісуса Христа—Просте й цінне
Книга Мормона є безцінним скарбом мудрості й натхнення, поради й настанови.
Джозеф Сміт сказав: “Я говорив браттям, що Книга Мормона найбільш правильна з усіх книг на світі і є ключовим каменем нашої релігії, і людина буде ближче до Бога, твердо дотримуючись її заповідей, ніж будь-якої іншої книги” (Вступ до Книги Мормона; див. також History of the Church, 4:461).
Перше видання “Книги Мормона: Ще одного свідчення про Ісуса Христа” побачило світ у Пальмірі, штат Нью-Йорк, у березні 1830 року. Джозефу Сміту—неосвідченому сільському хлопцю—щойно виповнилося 24 роки. Протягом попереднього року він загалом витратив 65 днів на переклад пластин. Майже половину з них переклав після отримання священства. На друк пішло кілька місяців.
Коли я вперше прочитав Книгу Мормона від палітурки до палітурки, то знайшов обіцяння, що якщо я запитаю у Бога, Вічного Батька, в ім’я Христа, чи не істинне те, що я прочитав; і якщо я питатиму з щирим серцем, з відвертим бажанням, маючи віру в Христа, Він явить мені істинність цього силою Святого Духа (див. Мороній 10:4). Я спробував виконати ці настанови, наскільки розумів їх.
Якщо я сподівався побачити славетне явлення, надзвичайні прояви, то цього не сталося. Однак почуття в мене були хороші, і я почав вірити.
У наступному вірші дається ще більше обіцяння: “Силою Святого Духа ви можете пізнати істинність усього” (Мороній 10:5; курсив додано). Я не знав, як працює Святий Дух, хоча Книга Мормона пояснює це багато разів і різними способами.
Я вивчав її і дізнався, що “ангели розмовляють силою Святого Духа; отже, вони промовляють слова Христа”. Там також ішлося, що людина повинна “бенкету[вати] словами Христа; [і дано обіцяння, що] слова Христа скажуть вам усе, що вам треба робити” (2 Нефій 32:3).
Там чітко говориться, що “якщо ви не зможете зрозуміти,… це буде тому, що ви не питаєте і не стукаєте” (2 Нефій 32:4).
Я також прочитав: “Якщо ви ввійдете цим шляхом, і отримаєте Святого Духа, це покаже вам усе, що вам слід робити” (2 Нефій 32:5). Я вже зробив це, коли був конфірмований членом Церкви шляхом “рукопокладання для надання дару Святого Духа” (Уложення віри 1:4).
Якщо у своїй дитячій невинності я очікував якісь особливі духовні прояви, цього не сталося. З роками, коли я слухав проповіді й уроки і читав Книгу Мормона, я почав розуміти.
Одного разу брати Нефія жахливо поводилися з ним, і він нагадав їм, що до них промовляв ангел, “але вони були поза почуттями, так що не сприймали його слова” (1 Нефій 17:45). Коли я зрозумів, що Святий Дух може спілкуватися з нами через наші почуття, то збагнув, чому слова Христа, чи з Нового Завіту вони, чи з книги Мормона, чи з інших Писань, давали мені такі хороші почуття. З часом я побачив, що Писання відповідають на те, що мені потрібно знати.
Я читав: “Ось ці слова, і ви можете прикласти їх до себе і до всіх людей” (2 Нефій 11:8; курсив додано; див. також 1 Нефій 19:23–24; 2 Нефій 6:5; 11:2). Я сприйняв це так, що Писання можна застосовувати до себе особисто і що це ж справедливо для всіх.
Коли вірш, який я читав кілька разів набував особистого значення, я думав, що хто б не писав його, той мав глибоке і серйозне знання про моє життя і мої почуття.
Наприклад, я читав, що пророк Легій скуштував від плоду дерева життя і сказав: “Отже, я захотів, щоб моя сім’я також скуштувала його; бо я знав, що він є бажаніший за всі інші плоди” (1 Нефій 8:12). Я читав це не раз і не два, але ці слова не означали для мене нічого.
Пророк Нефій також казав, що записав “з глибин душі моєї… на науку і на благо моїм дітям” (2 Нефій 4:15). Я читав ці слова раніше, і вони також не багато значили для мене. Але згодом, коли у нас з’явилися діти, я зрозумів, що Легій і Нефій мали до своїх дітей такі ж глибокі почуття, які маємо ми до своїх дітей та онуків.
Мені ці писання здалися простими і цінними. Мені було цікаво, звідки у Джозефа Сміта були такі проникливі думки. Насправді-то, я не думаю, що у нього були такі думки. Йому не обов’язково було мати їх. Він просто перекладав записане на пластинах.
Ці прості й дорогоцінні думки зустрічаються по всій Книзі Мормона. Вони віддзеркалюють глибоку мудрість і досвід, що однозначно не властиві 23-річній людині.
Я дізнався, що хто завгодно і де завгодно може читати Книгу Мормона й відчувати натхнення.
Деякі думки ставали зрозумілі після другого чи третього прочитання і, здавалося, “застосовувалися” у буденному житті.
Я хочу згадати про іншу просту і дорогоцінну думку, яку я не зрозумів під час першого прочитання Книги Мормона. Коли мені було 18, мене призвали до армії. Хоч раніше я про це не замислювався, мене занепокоїло, чи правильно це—іти на війну. З часом я знайшов відповідь у Книзі Мормона.
“Вони [Нефійці] не боролися ні за монархію, ні за владу, але вони боролися за свої оселі і свої свободи, своїх жінок і своїх дітей, і все своє, так, за обряди поклоніння і свою церкву.
І вони робили те, що відчували своїм обов’язком, яким вони завдячували Богові своєму; бо Бог сказав їм, а також їхнім батькам: Якщо не винуваті ні в першому нападі, ні в другому, ви не дозволите, щоб вас було вбито руками ваших ворогів.
І ще Господь сказав: Ви будете захищати свої сім’ї аж до кровопролиття. І тому за цю мету боролися Нефійці з Ламанійцями, щоб захистити себе, і свої сім’ї, і свої права, і свою релігію” (Алма 43:45–47).
Знаючи це, я міг служити з готовністю і честю.
Інший приклад: одного разу нам треба було прийняти важливе рішення. Коли після молитов ми все ще вагалися, я пішов до старійшини Гарольда Б. Лі. Він порадив молитися далі. Відчуваючи, що я все ще не міг заспокоїтися, він сказав: “Ваша проблема в тому, що ви хочете побачити кінець спочатку”. Потім він процитував цей вірш з Книги Мормона: “Не сперечайтеся через те, що не бачите, бо ви не матимете доказів перед тим, як буде випробувано вашу віру” (Етер 12:6).
Він додав: “Ти повинен навчитися заходити на кілька кроків у темряву, і тоді увімкнеться світло і буде перед тобою”. Це був один з моментів, який змінив життя одним тільки віршем з Книги Мормона.
Чи відчували ви себе іноді, як Нефій, який сказав: “І вів мене Дух Божий, бо не знав я наперед, що маю робити” (1 Нефій 4:6)? Чи відчували ви себе іноді слабкими?
Мороній вважав себе слабким і боявся, що вони “будуть насміхатися з наших слів [через нашу слабкість].
Господь звернувся до [нього], кажучи: Дурні насміхаються, але вони будуть плакати; а моєї благодаті вистачить для лагідних, щоб вони не скористалися вашою слабкістю;
І якщо люди прийдуть до мене, я покажу їм їхню слабкість. Я даю людям слабкість, щоб вони були покірними; і достатньо моєї благодаті для всіх людей, які упокорюються переді мною; бо якщо вони упокорюються переді мною і мають віру в мене, то я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них” (Етер 12:25–27; курсив додано).
Життя летить надто стрімко. Коли ви відчуваєте себе слабкими, у відчаї, пригніченими або переляканими, відкрийте Книгу Мормона і читайте. Не зволікайте, прочитайте якійсь вірш, думку або розділ.
Мій досвід доводить, що свідчення не виникає в одну мить. Натомість воно зростає, як казав Алма, з насіння віри. “Це буде зміцнювати вашу віру, бо ви скажете: Я знаю, що це добре насіння; бо ось воно пустило паростки й починає рости” (Алма 32:30). Якщо ви будете живити його, воно зростатиме; а якщо не будете живити, воно зів’яне (див. Алма 32:37–41).
Не впадайте у відчай, якщо ви прочитали і знову прочитали, але досі не отримали міцного свідчення. Можливо, ви дещо схожі на учнів, про яких говорить Книга Мормона і які були сповнені силою Божою у великій славі і “і вони не знали цього” (3 Нефій 9:20).
Робіть все, що можете. Подумайте над цим віршем: “І стежте за тим, щоб усе це робилося з мудрістю і за порядком; бо не обов’язково, щоб людина бігла швидше, ніж їй під силу. Але ще, необхідно, щоб вона була старанною, щоб таким чином вона могла здобути винагороду; отже, все повинно робитися за порядком” (Мосія 4:27).
Духовні дари, описані в Книзі Мормона, існують у сучасній Церкві—підказки, натхнення, одкровення, сни, видіння, явлення і чудеса. Можете бути впевнені, що Господь може явити Себе в силі й великій славі й інколи робить це. Чудеса можуть відбуватися.
Мормон сказав: “Чи припинився день чудес?
Або чи припинили ангели являтися дітям людським? Або чи забрав Він силу Святого Духа від них? Або чи забере Він її, доки час буде йти, або земля буде стояти, або залишиться хоч би одна людина на лиці її, яку треба буде спасти?
Ось, я кажу вам: Ні; бо саме через віру чудеса творяться” (Мороній 7:35–37).
Завжди моліться, наодинці і з сім’єю. Відповіді надходитимуть у різний спосіб.
Кілька слів чи фраза у якомусь вірші, наприклад, “злочестивість ніколи не була щастям” (Алма 41:10), розкажуть вам про реальність злого того й те, як він працює.
“Бо саме так діє диявол, бо він жодну людину не переконує творити добро, ні, жодну; і також його ангели; і також ті, хто підкорився йому” (Мороній 7:17).
Покоління пророків проголошували вчення про вічну євангелію, щоб захистити “миролюбних послідовників Христа” (Мороній 7:3).
Мормон бачив наш день. Він дав таке застереження: “Доки Господь не покарає свій народ багатьма скорботами, так, доки він не вразить їх смертю, і жахом, і голодом, і всілякою пошестю, вони не згадають про Нього” (Геламан 12:3).
Коли Господь відвідав Нефійців, вони запитали, як “[вони будуть] називати цю церкву; бо [були] сперечання серед людей стосовно цього питання.
Господь сказав їм: … Чому це люди мають ремствувати і сперечатися про це?
Хіба вони не читали писання, в яких сказано, що ви маєте взяти на себе ім’я Христа, яке є моїм іменем? Бо цим іменем вас називатимуть в останній день” (3 Нефій 27:3–5).
Основною метою Книги Мормона є її свідчення про Ісуса Христа. З понад 6000 віршів у Книзі Мормона більше половини безпосереднього говорять про Нього.
Отже, “ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів” (2 Нефій 25:26).
Книга Мормона є безцінним скарбом мудрості й натхнення, поради й настанови, “пристосован[а] до здатностей слабких і найслабкіших [серед нас]” (УЗ 89:3). Одночасно це і багата їжа для найбільш навчених, якщо вони смиряють себе (див. 2 Нефій 9:28–29).
З Книги Мормона ми дізнаємося:
Про план спасіння, або “великий план щастя” (Алма 42:8; див. також Алма 42:5, 8, 12, 30).
Учення про Христа і Спокуту (див. 2 Нефій 31:2–21; 32:1–6; 3 Нефій 11:31–40; 27:13–21).
Чому потрібна смерть (див. 2 Нефій 9:4–6; Мосія 16:8–9; Алма 12:25–27).
Про життя після смерті у духовному світі (див. Алма 40:11–14).
Про діла злого того (див. 2 Нефій 2:27; Алма 28:13; 3 Нефій 2:2).
Про порядок священства (див. Мосія 29:42; Алма 4:20; 5:3, 44; Алма 13:1–10).
Про причасні молитви (див. Мороній 4:3; 5:2).
Про певний спосіб судження між добром і злом (див. Мороній 7:16).
Про те, як утримати прощення своїх гріхів (див. Мосія 4:26).
Про ясні пророчі застереження і багато, багато іншого, що стосується викуплення людини і нашого життя. Усе це складає повноту євангелії (див. УЗ 20:9).
Книга Мормона підтверджує вчення Старого Завіту. Вона підтверджує вчення Нового Завіту. Вона відновлює “багато простого і цінного” (1 Нефій 13:28), втраченого або забраного з них (див. також 1 Нефій 13:20–42; 14:23). Вона справді є ще одним свідченням про Ісуса Христа.
Цього року ми святкуємо 175-річчя організації Церкви та 200-річчя народження пророка Джозефа Сміта. У Церкві багато буде написано і сказано на його честь.
Як завжди, буде багато сказано і написано, щоб дискредитувати його. Завжди були, є і завжди будуть ті, хто копирсається в 200-річному пилові, сподіваючись знайти щось, що нібито сказав або зробив Джозеф, щоб принизити його.
Одкровення кажуть нам про тих, “хто підніме п’яту на Моїх помазаників, каже Господь, і волатиме, що вони згрішили, коли вони не згрішили переді Мною, каже Господь, але зробили те, що було угодним у Моїх очах і що Я наказав їм” (див. УЗ 121:16). Вони справді отримають дуже суворі покарання.
Нам не треба захищати пророка Джозефа Сміта. “Книга Мормона: Ще одне свідчення про Ісуса Христа” захищатиме його за нас. Хто не приймає Джозефа Сміта як пророка й одкровителя, мусять знайти якесь інше пояснення Книзі Мормона.
А другим могутнім засобом захисту є Учення і Завіти, а третім—Дорогоцінна Перлина. Видані разом, ці Писання складають непохитне свідчення про те, що Ісус є Христос, і засвідчують, що Джозеф Сміт був пророком.
І я приєднуюся до мільйонів людей, які мають це свідчення, і складаю його перед вами в ім’я Ісуса Христа, амінь.