2005
Цінність душ
Tpaвeнь 2005


Цінність душ

Коли ми бачимо, яким може бути вплив однієї людини,… то не дивно, що Господь нагадує нам: “Пам’ятайте, що цінність душ є великою в очах Бога”.

Один з виступів, що справив на мене незабутнє враження, я почув на суботній вечірній сесії конференції колу багато років тому. Виступала молода мати.

Ось що вона сказала: “Я досліджувала генеалогію свого прадіда. Він та його велика сім’я синів і дочок були членами Церкви.

Мій прадід,—сказала вона,— однієї неділі разом зі своєю сім’єю покинув церкву, і вони так і не повернулися; чому—невідомо”.

Потім вона сказала: “У своїх дослідженнях я з’ясувала, що мій прадід має понад 1000 нащадків”.

А потім вона сказала—і саме цю частину я не можу забути: “З тієї 1000 нащадків тільки я одна є активним членом Церкви сьогодні”.

Коли вона це сказала, я подумав: “Чи їх тільки 1000, чи могло бути більше?”

Відповідь очевидна. Духовного впливу, який ця сім’я могла б мати на своїх сусідів та друзів, не відбулося. Жоден з його синів, жодна з дочок не служили на місії, а тих людей, які могли б бути зворушені їхніми свідченнями, не було охрищено, а ті, кого не було охрищено, не поїхали на місію. Так, напевно існує багато тисяч тих, хто сьогодні не в Церкві, і не на цих зборах саме через рішення того прадіда.

Слухаючи її, я подумав: “Яка трагедія! Можливо, якщо я був би там у той час, я зміг би сказати батьку, сім’ї, провідникам священства щось таке, що допомогло б запобігти такій біді в їхній сім’ї та багатьох прийдешніх поколіннях”.

Що ж, ту можливість в минулому втрачено. Але ми можемо зараз дивитися в сучасне і в майбутнє. Я спитав би тих, хто знаходиться зараз в такому самому стані як той прадід: “Чи будете ви розмірковувати над тими наслідками, які ваш вчинок матиме для вашої сім’ї та для усіх тих, хто прийде після вас? Чи зважаєте ви на вплив ваших думок та вчинків?”

Якщо є якісь питання стосовно доктрини Церкви, які хвилюють вас, зважте на пораду, що її дав Президент Гордон Б. Хінклі великій аудиторії з-понад 2000 членів Церкви минулого року в Парижі, Франція. Він сказав: “Я благаю вас, брати та сестри, якщо ви маєте якісь сумніви стосовно будь-якої доктрини цієї Церкви, перевірте її. Випробуйте її. Живіть згідно з цим принципом. Станьте навколішки і моліться про нього, і Бог благословить вас знанням істинності цієї роботи”.

Якщо ви відчуваєте, що вас скривджено, будьте готові простити. Якщо існує якийсь неприємний спогад, забудьте його. В разі необхідності поговоріть зі своїм єпископом, поговоріть з президентом колу.

Для всіх, але особливо для тих, хто стане колись прадідами та прабабусями, вічні благословення ваші та наступних поколінь набагато важливіші за будь-яку причину, що унеможливить для вас і багатьох інших отримання цих важливих благословень. У Книзі Мормона цар Веніямин нагадує нам: “І більше того, я б хотів, щоб ви зважили на благословенний і щасливий стан тих, хто виконує заповіді Бога. Бо знайте, вони благословенні в усьому, як у тлінному, так і в духовному; і якщо вони вистоять вірними до кінця, їх приймуть на небесах, щоб завдяки цьому вони могли жити з Богом у стані нескінченного щастя”. (Мосія 2:41).

А ті, хто є дітьми у сім’ях майбутніх блукаючих прадідів, ви можете залишатися вірними, бути гарним прикладом в своїх домівках і для тих, хто оточують вас. Ви можете зробити свій внесок у створення миру і гармонії в домі та в своєму оточенні. Ви можете стати рішенням проблем, а не їхньою причиною. Пам’ятаєте, у Книзі Мормона, коли батько Легій почав ремствувати, саме його праведний син Нефій підбадьорював та знаходив рішення проблем. Тож в багатьох випадках саме праведні діти спроможні вирівняти човен, що пливе бурхливими водами.

Щодо вас, єпископи та президенти колів, як би мені хотілося, аби ви були присутні на зборах, які я відвідав з невеликою групою регіональних представників. Ми почули виступ старійшини Л. Тома Перрі, коли він порівнював майбутніх старійшин та неактивних—майбутніх прадідів—з термометром. Нам нагадали, що багато людей позитивно ставляться до Церкви. Вони б повернулися, якби хтось лише підбадьорив їх та вказав шлях.

Я хотів би розповісти вам про одну з конференцій колу, на якій я мав бути присутнім. Там мала відбутися реорганізація; президента колу та його радників мали відкликати і покликати нове президентство. Президент колу був молодою людиною і прекрасно служив майже 10 років. Він був велетень Духа, але він також був чудовим адміністратором. Під час мого з ним інтерв’ю він розповів мені, як він доручав багато відповідальних справ своїм радникам та вищій раді, аби мати більше часу для спілкування з тими, хто потребував підбадьорювання. Окремих людей та подружжя запрошували до його офісу. Там він знайомився з ними, радився з ними та заохочував бути більш сумлінними, привести до ладу своє життя і отримати благословення, які належать тим, хто йде за Господом. Він допомагав їм, доручаючи здібному провіднику опікуватися ними, призначав гарного вчителя, який допомагав їм зрозуміти красу доктрини. Потім він розповів мені, що під час цих інтерв’ю він часто запитував людей, чи хочуть вони отримати благословення. “Я покладав руки на голови багатьох членів колу”,—сказав він.

Наступного дня на загальній сесії конференції колу я бачив стільки сліз як, мабуть, ніколи раніш— не тому, що людям не хотілося, аби президента відкликали, а тому, що вони дуже любили молодого президента колу, який благословив їхнє життя. Щось підказало мені запитати: “Чи багатьом з вас президент покладав на голову руки?” Я був вражений великою кількістю рук, що піднялися. У ту хвилину я подумав: “Скільки людей благословлятимуть ім’я цієї величної людини, і не тільки зараз, але через всю вічність?” Так, це будуть такі прадіди, які завдяки цьому люблячому провіднику залишать тисячі поколінь нащадків, які назвуть його благословенним.

Коли ми бачимо, яким може бути вплив однієї людини на життя багатьох, то не дивно, що Господь нагадує нам: “Пам’ятайте, що цінність душ є великою в очах Бога” (див. УЗ 18:10).

Я молюся, аби всі ми подумали про те, що може зробити кожен з нас, щоб допомогти тим, хто в майбутньому стане прадідами та прабабусями, чи то йдеться про маленьку дитину, чи про підлітка або дорослого, щоб кожний міг залишити праведних нащадків—тих, хто знає і любить Господа. В ім’я Ісуса Христа, амінь.