Ваша божественна природа і вічна доля
Я запрошую вас зосередити ваше життя на Ісусі Христі і пам’ятати основоположні істини девізу Товариства молодих жінок.
Дорогі сестри, дякую за те, що ви тут. Для мене честь—брати участь у цій сесії генеральної конференції для жінок. Колись у мене також був привілей відвідувати уроки Товариства молодих жінок. Утім легко помітити—я не молодий і я не жінка! Однак я розумів, що буду краще вписуватися в загал, якщо буду повторювати девіз Товариства молодих жінок разом з ними. Глибоке вчення, якого навчають у девізі Товариства молодих жінок1, є важливим для молодих жінок, але воно стосується всіх нас, включно з тими з нас, хто не є молодими жінками.
Девіз Товариства молодих жінок починається такими словами: “Я—улюблена дочка Небесних Батьків з божественною природою та вічною долею”2. Ці слова містять чотири важливі істини. По-перше, кожна з вас—улюблена дочка. Ніщо не може цього змінити, незалежно від того, що ви зробили або не зробили. Бог любить кожну з вас, бо кожна з вас—Його духовна дочка. Іноді ми можемо не відчувати Його любов, але вона завжди присутня. Любов Бога досконала3. На відміну від нашої здатності відчувати ту любов.
Дух відіграє ключову роль у донесенні до нас Божої любові4. Але вплив Святого Духа можна “затьмарити сильними емоціями, такими як гнів, ненависть … [або] страх, … і це наче намагатися насолодитися делікатним смаком винограду, заїдаючи його перцем халапеньо. … [Один смак] повністю перекриває інший”5. Так само поведінка, яка віддаляє нас від Святого Духа, зокрема й гріх6, ускладнює наше сприйняття Божої любові до нас.
Подібним чином наше відчуття любові Бога можуть притупити і складні обставини, і фізичні чи психічні захворювання. В усіх цих випадках часто можуть бути корисними поради вартих довіри провідників або професіоналів. Ми також можемо спробувати покращити нашу сприйнятливість до Божої любові, запитавши себе: “Чи постійною є моя любов до Бога, чи я навпаки, люблю Його коли мені добре, і не дуже, коли мені погано?”
Друга істина полягає у тому, що у нас є небесні батьки, батько і матір7. Учення про Небесну Матір прийшло через одкровення і є віруванням святих останніх днів, яке вирізняє нас з-поміж інших релігій. Президент Даллін Х. Оукс так пояснив важливість цієї істини: “Наша теологія починається з небесних батьків. Наше найбільше прагнення—бути подібними до Них”8.
Нам небагато було відкрито про Матір на Небесах, але те, що нам відомо, підсумовано в статтях на євангельські теми—деякі з них містяться у нашому додатку “Євангельська бібліотека”9. Коли ви прочитаєте написане там, ви знатимете все, що відомо на цю тему мені. Я б хотів знати більше. У вас також можуть досі залишатися запитання і бажання отримати більше відповідей. Прагнення до глибшого пізнання є важливою складовою нашого духовного розвитку, але, будь ласка, будьте обережними. Припущення не можуть замінити одкровення.
Міркування не приведуть до більшого духовного знання, але можуть вести нас до обману або відвернути нашу увагу від того, що вже було відкрито10. Наприклад, Спаситель навчав нефійців: “Ви завжди повинні молитися Батькові в Моє ім’я”11. Ми наслідуємо цей приклад і поклоняємося Небесному Батькові в ім’я Ісуса Христа, і ми не молимося Небесній Матері12.
З тих самих пір, як Бог поставив пророків, вони були уповноважені промовляти від Його імені. Але вони не проголошували вчення, що виникли “з [їхньої] вигадки”13, і не навчали того, що не було відкрито. Подумайте про слова старозавітного пророка Валаама, якому запропонували хабара, щоб за це він прокляв ізраїльтян на користь Моава. Валаам сказав: “Якщо [цар Моаву] дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику”14. Тим самим керуються і пророки останніх днів. Вимагати від Бога одкровення—і зарозуміло, і марно. Натомість ми чекаємо, коли Господь згідно з Його розкладом відкриє Свої істини у Його спосіб15.
Третя істина у першому абзаці девізу Товариства молодих жінок така: ми маємо “божественну природу”. Це є нашою сутністю. Вона є духовно “генетичною”, успадкованою від наших небесних батьків16 і не вимагає від нас жодних зусиль. Це наша найважливіша сутність, незалежно від того, ким ще ми можемо вирішити вважати себе. Розуміти цю глибоку істину важливо кожному, але особливо людям, які належать до груп, які історично ігнорувалися, піддавалися утискам чи поневоленню. Пам’ятайте, що ваша найважливіша сутність пов’язана з вашою божественною природою як дитини Бога.
Четверта істина полягає у тому, що у нас є “вічна доля”. Таку долю ніхто не змусить нас прийняти. Після смерті ми отримаємо те, чого ми будемо гідні, і будемо “володіти [лише] тим, що [ми] бажа[ємо] отримати”17. Досягнення нашої вічної долі повністю залежить від нашого вибору. Вона вимагає укладання і дотримання священних завітів. Цей шлях завітів є шляхом, яким ми приходимо до Христа і основується на абсолютній істині та вічному, незмінному законі. Ми не можемо створити наш власний шлях і очікувати обіцяних Богом результатів. Очікувати на Його благословення і при цьому не дотримуватися вічних законів, на яких благословення ґрунтуються18, так само неправильно, як вважати, що можна торкнутися гарячої плити і “прийняти рішення” не обпектися.
Ви, можливо, знаєте, що раніше я лікував пацієнтів із серцевою недостатністю. Найкращі результати досягалися тоді, коли люди дотримувалися встановленого, випробуваного часом плану лікування. Навіть знаючи про це, деякі пацієнти намагалися вмовити мене змінити план лікування. Вони казали: “Я не хочу приймати так багато ліків” або “Я не хочу проходити так багато повторних тестувань”. Звичайно ж, пацієнти були вільні приймати свої власні рішення, але, коли вони відходили від оптимального плану лікування, це погіршувало їхні результати. Пацієнти із серцевою недостатністю не можуть вибирати гірший план лікування, а потім звинувачувати свого кардіолога у гірших результатах.
Те ж саме стосується і нас. Встановлений Небесним Батьком шлях веде до найкращих вічних результатів. Ми вільні вибирати, але ми не зможемо вибрати наслідків того, що не пішли наданим через одкровення шляхом19. Господь сказав: “Того, хто порушує закон, і не дотримується закону, але прагне стати сам собі законом, … не можна освятити ні законом, ні милістю, ні правосуддям, ні судом”20. Ми не можемо відійти від шляху Небесного Батька і потім звинувачувати Його у тому, що отримали гірший результат.
У другому абзаці девізу Товариства молодих жінок сказано: “Як учениця Ісуса Христа, я намагаюся стати такою, як Він. Я прагну отримати особисте одкровення і діяти згідно з ним і служити іншим людям у Його святе ім’я”. Ми можемо розвинути свідчення про Ісуса Христа, якщо будемо діяти з вірою21. Ми можемо отримати доступ до духовного дару—“знати, що Ісус Христос є Син Бога і що Його було розіп’ято за гріхи світу”. Або ми можемо прийняти дар вірити словам тих, хто дійсно знає22, доки не пізнаємо самі. Ми можемо наслідувати вчення Спасителя і допомагати іншим приходити до Нього. І так ми приєднуємося до Нього у Його роботі23.
Далі у девізі Товариства молодих жінок сказано: “Я буду свідком Бога в усі часи, в усьому і в усіх місцях”. Усі члени Церкви потрібні як свідки Бога24, хоча апостоли і сімдесятники мають доручення бути особливими свідками імені Христа25. Уявіть футбольний матч, в якому ворота захищає тільки воротар. Без допомоги інших гравців команди він не зможе нормально захистити ворота від голів і команда завжди програватиме. Так само у Господній команді потрібен кожен26.
Останній абзац девізу Товариства молодих жінок починається словами: “Намагаючись бути гідною піднесення, я ціную дар покаяння і прагну вдосконалюватися щодня”. Завдяки спокутній жертві Спасителя ми можемо каятися, навчатися на наших помилках і не бути засудженими через них. Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Забагато людей вважають покаяння покаранням. … Але це відчуття, що вас карають, приходить від Сатани. Він намагається не дати вам покладатися на Ісуса Христа, Який стоїть з відкритими обіймами, сподіваючись і будучи готовим зцілити, пробачити, очистити, зміцнити, звільнити та освятити нас”27.
Якщо ми щиро каємося, не залишається жодного духовного шраму, незалежно від того, що б ми не зробили, яким би серйозним це не було або скільки разів ми б це не повторювали28. Скільки б разів ми не каялися і не прагнули прощення зі щирими намірами, стільки разів нам і буде прощено29. Який це дивовижний дар від нашого Спасителя, Ісуса Христа!30 Святий Дух може запевнити нас, що нас було прощено. Коли ми відчуваємо радість і мир31—провину змито32, і наші гріхи більше не викликають у нас страждань33.
Але навіть після щирого покаяння ми можемо спотикатися. “Спотикання” не означає, що покаяння було недостатнє, але може просто бути ознакою людської слабкості. Яке ж це втішення знати, що “Господь дивиться на слабкість не так, як Він [дивиться] на бунт”. Нам не потрібно сумніватися у здатності Спасителя допомогти нам у наших слабкостях, оскільки Господь “завжди милостивий, коли говорить про слабкості”34.
Девіз Товариства молодих жінок закінчується словами: “З вірою я зміцнюватиму мою домівку і сім’ю, укладатиму священні завіти і дотримуватимусь їх, і отримаю обряди і благословення святого храму”. Зміцнювати домівку і сім’ю може означати, що ми встановлюємо першу ланку в ланцюгу відданості, продовжуємо берегти спадок віри або відновлюємо його35. Як би там не було, сила приходить через віру в Ісуса Христа і укладання священних завітів.
У храмі ми дізнаємося, хто ми і де ми були. Римський філософ Цицерон сказав: “Не знати про те, що сталося до вашого народження—це бути приреченими завжди жити як дитина”36. Він, звичайно ж, говорив про мирську історію, але його проникливе спостереження можна розширити. Ми назавжди залишаємося дітьми, якщо не знаємо про вічну перспективу, отриману в храмах. Там ми зростаємо у Господі, отримуємо “повноту Святого Духа”37 і стаємо більш відданими учнями Спасителя38. Якщо ми дотримуємося наших завітів, ми отримуємо силу Бога у нашому житті39.
Я запрошую вас зосередити ваше життя на Ісусі Христі і пам’ятати основоположні істини девізу Товариства молодих жінок. Якщо ви маєте бажання, Святий Дух буде скеровувати вас. Наш Небесний Батько хоче, щоб ви стали Його спадкоємцями і отримали все, що має Він40. Він не може запропонувати вам щось більше. Він не може пообіцяти вам щось більше. Він любить вас більше, ніж ви можете уявити, і хоче, щоб ви були щасливі у цьому житті і у житті прийдешньому. В ім’я Ісуса Христа, амінь.