Генеральна конференція
Христос воскрес, і віра в Нього зрушить гори
Квітнева генеральна конференція 2021 р.


Христос воскрес, і віра в Нього зрушить гори

Віра в Ісуса Христа є найбільшою силою, доступною в цьому житті. Тим, хто вірує, все можливе.

Дорогі брати і сестри! Я вдячний за привілей звертатися до вас у цю Великодню неділю1. Спокутна жертва і Воскресіння Ісуса Христа назавжди змінили життя кожного з нас. Ми любимо Його і з вдячністю поклоняємося Йому і нашому Небесному Батькові.

Протягом минулих шести місяців ми продовжували боротьбу з глобальною пандемією. Я у захваті від того, з якою витривалістю й духовною силою ви переносите хворобу, втрати та ізоляцію. Я постійно молюся, щоб серед усього цього ви відчували незмінну любов Господа до вас. Якщо внаслідок випробувань ви стали більш відданими учнями Христа, тоді цей минулий рік не був марним.

Сьогодні ми слухали провідників Церкви, які є представниками усіх заселених континентів землі. Дійсно, благословення євангелії призначаються кожній расі, мові й кожному народові. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є всесвітньою церквою. Нас веде Ісус Христос.

На щастя, навіть пандемія не змогла уповільнити подальше поширення Його істини. Євангелія Ісуса Христа—саме те, чого потребує цей збентежений, агресивний і стомлений світ.

Кожна дитина Бога заслуговує на те, щоб мати можливість почути і прийняти цілюще, викупительне послання Ісуса Христа. Жодне інше послання не має більшого значення для нашого щастя—так є зараз і буде завжди2. Жодне інше послання не містить більшої надії. Жодне інше послання не може припинити суперечки в нашому суспільстві.

Віра в Ісуса Христа є основою всього вірування і каналом божественної сили. Як казав Павло: “Догодити ж без віри [Богові] не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду”3.

Усе хороше в житті—усі можливі благословення вічного значення—починається з віри. Якщо ми хочемо, аби в нашому житті Бог був понад усе, то починаємо з віри в те, що Він хоче нас вести. Справжнє покаяння починається з віри в те, що Ісус Христос має силу очищувати, зцілювати і зміцнювати нас4.

“Не заперечу[йте] силу Бога,—проголошував пророк Мороній,—бо Він діє силою, згідно з вірою дітей людських”5. Саме наша віра вивільняє силу Бога в нашому житті.

І все ж виявлення віри може здаватися надскланим завданням. Іноді ми не впевнені, чи спроможемося розвинути достатню віру для отримання благословень, яких так відчайдушно потребуємо. Втім Гоподь розвіює ті страхи словами пророка Алми з Книги Мормона.

Зображення
Гірчичне зернятко

Алма просить нас лишень зробити дослід над словом і скористатися “принаймні частинкою віри, так, навіть якщо [ми] не може[мо] нічого, окрім того, щоб мати бажання повірити”6. Слова “частинка віри” нагадують мені обіцяння Господа, яке міститься в Біблії, що, якщо ми будемо “мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скаже[мо]: “Перейди звідси туди”, то й перейде вона, і нічого не матиме[мо] неможливого7.

Зображення
Пташка серед гірчичного насіння

Господь розуміє, що ми, земні люди, маємо слабкості. Усі ми іноді помиляємося. Але Він також знає, що ми маємо великий потенціал. Гірчичне зернятко маленьке, але виростає в дерево, достатньо велике для того, щоб на його гілках гніздилися птахи. Гірчичне зернятко символізує малу, однак зростаючу віру8.

Господь не вимагає від нас досконалої віри, аби мати доступ до Його досконалої сили. Але що Він просить—так це вірити.

Мої дорогі брати і сестри! Цього Великоднього ранку я закликаю вас відсьогодні збільшувати свою віру. Завдяки вашій вірі Ісус Христос збільшить вашу спроможність рухати гори у вашому житті9, навіть якщо ваші особисті випробування можуть здаватися такими великими, як гора Еверест.

Вашими горами може бути самотність, сумніви, хвороба чи інші особисті проблеми. Ваші гори можуть бути різними, втім відповідь на кожне з випробувань така: зміцнюйте віру. Це вимагає праці. Лінивим учням та недбалим послідовникам завжди буде важко здобути хоча б частинку віри.

Аби добре зробити щось, необхідно докласти зусилля. Те саме стосується й бажання стати послідовником Ісуса Христа. Аби зміцнити віру і довіру до Нього, необхідно докладати зусилля. Я хочу запропонувати п’ять кроків, які допоможуть вам розвинути таку віру й довіру.

Перше, навчайтеся. Станьте зацікавленими учнями. Зануртеся в Писання, аби краще зрозуміти місію та служіння Христа. Вивчайте доктрину Христа, аби зрозуміти її силу у вашому житті. Засвойте істину, що Спокута Ісуса Христа застосовна до вас. Він узяв на Себе ваші страждання, ваші помилки, ваші слабкості і ваші гріхи. Він заплатив компенсуючу ціну і надав силу зрушити кожну гору, яка постане перед вами. Ви здобуваєте ту силу своєю вірою, довірою і бажанням іти за Ним.

Можливо, знадобиться диво, аби зрушити ваші гори. Дізнавайтеся про дива. Дива відбуваються відповідно до вашої віри в Господа. Серцевиною тієї віри є довіра до Його волі й розкладу—того, як і коли Він благословить вас дивовижною допомогою, якої ви очікуєте. Лише ваше недовірство заважатиме Богові благословити вас дивами, щоб зрушувати гори у вашому житті10.

Чим більше ви будете дізнаватися про Спасителя, тим легше вам буде довіряти Його милості, Його безмежній любові та Його зміцнюючій, зцілюючій, викупительній силі. Спаситель ніколи не буде ближчим до вас, ніж тоді, коли ви постаєте перед горою або сходите на неї з вірою.

Друге, прийміть рішення вірити в Ісуса Христа. Якщо у вас є сумніви стосовно Бога Батька і Його улюбленого Сина чи реальності Відновлення або достовірності божественного покликання Джозефа Сміта бути пророком, прийміть рішення повірити11 і залишатися вірними. Зверніться зі своїм запитанням до Господа і до інших надійних джерел. Навчайтеся з бажанням повірити, а не з надією, що ви зможете знайти недолік у полотні життя пророка або неузгодженість у Писаннях. Перестаньте плекати свої сумніви, постійно їх обговорюючи разом з тими, хто також сумнівається. Дайте Господу вести вас у подорожі духовних відкриттів.

Третє, дійте з вірою. Що б ви робили, якби у вас було більше віри? Задумайтеся над цим. Напишіть про це. Після того здобудьте більше віри, виконуючи те, що вимагає більше віри.

Четверте, беріть участь у священних обрядах гідно. Обряди вивільняють силу Бога у вашому житті12.

І, п’яте, просіть Небесного Батька в ім’я Ісуса Христа про допомогу.

Віра вимагає праці. Отримання одкровення вимагає праці. Але “кожен, хто просить—одержує, хто шукає—знаходить, а хто стукає—відчинять йому”13. Бог знає, що допоможе зростанню вашої віри. Просіть, а потім знову просіть.

Невіруючий скаже, що віра—для слабких. Але таке твердження не враховує сили віри. Хіба продовжували б апостоли Спасителя навчати Його доктрині після Його смерті, ризикуючи життям, якби сумнівалися в Ньому?14 Чи загинули б Джозеф і Гайрум Сміти мученицькою смертю, захищаючи відновлення Господньої Церкви, якби не мали непохитного свідчення, що вона є істинною? Чи померли б майже 2 000 святих під час переходу піонерів15, якби мали якісь сумніви в тому, що євангелію Ісуса Христа відновлено? Дійсно, віра є тією силою, яка дає можливість малоймовірному здійснити неможливе.

Не применшуйте віру, яку вже маєте. Необхідно мати віру, щоб приєднатися до Церкви і залишатися вірними. Необхідно мати віру, щоб іти за пророками, а не за аналітиками і загальною думкою. Необхідно мати віру, щоб служити на місії під час пандемії. Необхідно мати віру, щоб жити цнотливим життям, коли світ кричить, що Божий закон цнотливості став старомодним. Необхідно мати віру, щоб навчати євангелії дітей у матеріалістичному світі. Необхідно мати віру, щоб молитися за продовження життя близької людини, і ще більшу віру, щоб прийняти невтішну відповідь.

Два роки тому ми з Сестрою Нельсон відвідували Самоа, Тонга, Фіджі й Таїті. У кожній з тих острівних країн упродовж кількох днів лив дощ. Члени Церкви постилися і молилися, щоб під час зборів, які проводилися на відкритому повітрі, не було дощу.

На Самоа, Фіджі й Таїті щойно збори починалися, дощ припинявся. Але на Тонга так не сталося. Втім 13 000 святих прийшли на кілька годин раніше, щоб зайняти місце, і змоклі терпляче чекали під проливним дощем, а потім сиділи впродовж двох годин на зборах.

Зображення
Тонганські святі під дощем

Усі ті острів’яни виявили могутню віру—віру, якої було достатньо, щоб припинити дощ, і віру, щоб вистояти, коли дощ не припинявся.

Гори в нашому житті не завжди зрушуються так і тоді, як нам хочеться. Але наша віра завжди штовхатиме нас уперед. Віра завжди розширює наш доступ до Божої сили.

Знайте: якщо все і всі, чому й кому ви довіряли у світі, підведуть, Ісус Христос і Його Церква—ніколи вас не підведуть. Господь ніколи не дрімає і не спить16. Він “Той Самий учора, сьогодні і [завтра]”17. Він не відмовиться від Своїх завітів18, Своїх обіцянь і Своєї любові до Свого народу. Він творить чудеса сьогодні й творитиме їх завтра19.

Віра в Ісуса Христа є найбільшою силою, доступною в цьому житті. Тим, хто вірує, все можливе20.

Ваша зростаюча віра в Нього рухатиме гори—не кам’яні гори, які прикрашають землю,—а гори страждань у вашому житті. Ваша процвітаюча віра допоможе вам перетворити випробування на небачене зростання й можливості.

У цей Великодній ранок з глибокою любов’ю і вдячністю я знову проголошую своє свідчення, що Христос дійсно воскрес. Він воскрес, щоб вести Свою Церкву. Він воскрес, що благословляти життя всіх Божих дітей, де б вони не жили. З вірою в Нього ми можемо пересувати гори у своєму житті. Я свідчу про це у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. У деяких країнах світу люди унікально і по-особливому, вітають одне одного у Великодній ранок. Місцевою мовою той, хто вітається, каже: “Христос воскрес!” А той, хто відповідає, промовляє: “Воістину воскрес!” Наприклад, обмін Великодніми привітаннями російською мовою починається з “Христос воскрес” (Christ is risen [resurrected]!), відповіддю на яке є слова “Воистину! воскрес!” (Truly! He is risen!).

  2. Див. Мосія 2:41.

  3. Євреям 11:6. У Lectures on Faith (Лекціях про віру) стверджується, що віра “є першим керівним принципом, який має силу, владу і повноваження над усім” ([1985], 5).

  4. Див. Матвій 11:28–30; Aлма 7:12–13; Eтер 12:27.

  5. Мороній 10:7; курсив додано.

  6. Aлма 32:27; курсив додано.

  7. Maтвій 17:20; курсив додано; див. також Геламан 12:9, 13.

  8. Див. Учення і Завіти 78:17–18. Нагорода за те, що ми відкидаємо тілесну людину, така: ми стаємо “свят[ими] через Спокуту Христа Господа” (Moсія 3:19).

  9. Див. 1 Нефій 7:12.

  10. Див. Moрмон 9:19–21; Eтер 12:30.

  11. Див. 2 Нефій 33:10–11.

  12. Див. Учення і Завіти 84:20.

  13. Матвій 7:8.

  14. Не маючи тієї сили віри, хіба витерпів би Авінадій смерть через спалення у вогні за те, що відмовився заперечувати те, що, як він знав, є істинним? (Див. Moсія 17:7–20). Не маючи тієї сили, чи ховався б Етер у печері (див. Eтер 13:13–14) і чи витерпів би Мороній багато років самотності (див. Moроній 1:1–3), в той час, як їхнє життя було б набагато спокійнішим, якби вони відмовилися від того, у що вірили?

  15. Див. Melvin L. Bashore, H. Dennis Tolley, and the BYU Pioneer Mortality Team, “Mortality on the Mormon Trail, 1847–1868”, BYU Studies, vol. 53, no. 4 (2014), 115.

  16. Див. Псалми 121:4.

  17. Moрмон 9:9.

  18. Див. Iсая 54:10; 3 Нефій 22:10.

  19. Див. Мормон 9:10–11, 15.

  20. Див. Марк 9:23.