Генеральна конференція
Піднеси своє серце і звеселяйся
Квітнева генеральна конференція 2022 р.


Піднеси своє серце і звеселяйся

Ми народилися у ці часи з божественною метою—збирати Ізраїль.

Промовляючи до новонаверненого Томаса Б. Марша, Господь, підбадьорюючи його, сказав: “Піднеси своє серце і звеселяйся, бо година твоєї місії прийшла” (Учення і Завіти 31:3).

Я вважаю, що це запрошення може бути натхненням для всіх членів Церкви. Зрештою, кожен з нас отримав від нашого Небесного Батька місію—збирати Ізраїль по обидва боки завіси.

“Це збирання,—сказав Президент Рассел М. Нельсон,—є найважливішим з того, що відбувається на землі сьогодні. Ніщо інше не зрівняється з ним за розмахом, ніщо інше не зрівняється з ним за важливістю, ніщо інше не зрівняється з ним за величчю”1.

Звичайно ж, у світі є багато гідних справ. Неможливо перелічити їх усі. Але чи не хотіли б ви взяти участь у величній справі, доступній вам, де ваш внесок мав би життєво важливе значення? Збирання має вічне значення для усіх. Люди будь-якого віку можуть брати участь у цій справі, незважаючи на свої обставини і місце проживання. Немає іншої справи у світі, яка так об’єднувала б.

Промовляючи конкретно до молоді, Президент Нельсон сказав, що “наш Небесний Батько приберіг багатьох Своїх найблагородніших духів—мабуть, … Свою найкращу команду—для цього фінального періоду. Ці благородні духи—ці найкращі гравці, ці герої—це ви!”2.

Так, вас готували ще до цього життя і ви народилися саме зараз, щоб узяти участь у цій величній роботі збирання Ізраїля по обидва боки завіси у ці останні дні (див. Учення і Завіти 138:53–56).

Чому ця справа є такою важливою? Тому що “цінність душ є великою в очах Бога” (Учення і Завіти 18:10). І тому що “кожен, хто повірить [в Ісуса Христа] і христиться, той буде спасенний; і … успадкує царство Бога” (3 Нефій 11:33). Крім того, “усе, що має … Батько, буде дано” тим, хто отримує Його обряди і дотримується Його завітів (Учення і Завіти 84:38). Також, “робітників мало” (Лука 10:2).

Лише у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів ми знаходимо силу, владу і спосіб надати таке благословення іншим, живим або померлим.

Президент Нельсон сказав: “Кожного разу, коли ви робите щось, що допомагає будь-кому—по цей або по той бік завіси—наблизитися на крок до укладання завітів з Богом та отримання необхідних цим людям обрядів хрищення і храмових обрядів, ви допомагаєте збирати Ізраїль. Ось і все”3.

Хоча існує багато способів допомогти у збиранні, я хотів би поговорити про один конкретний: служіння місіонером повного дня. Для багатьох з вас це означає бути місіонером, який навчає. Для багатьох інших це означає бути місіонером служіння. Але світ намагається відволікти від цього найсвященнішого обов’язку, викликаючи у молоді страх і невпевненість.

Деякими іншими відволікаючими факторами можуть бути: пандемія, звільнення з хорошої роботи, відкладання здобуття освіти або романтична зацікавленість у комусь конкретному. У кожного буде свій набір випробувань. Такі відволікаючі фактори можуть виникати, коли ви тільки починаєте служіння Господу, і той вибір, який здаватиметься очевидним пізніше, у момент прийняття не завжди легкий.

Я з досвіду знаю, який неспокій може сповнювати розум такої молодої особи. Коли я готувався їхати на місію, деякі неочікувані сили намагалися знеохотити мене. Однією з них був мій стоматолог. Коли він усвідомив, що я записався до нього на прийом, оскільки хотів бути місіонером, він намагався відрадити мене від служіння. Я й не підозрював, що мій стоматолог був проти Церкви.

Робити перерву у навчанні також було складно. Коли я попросив в університеті про дворічну академічну відпустку, мені повідомили, що це неможливо. Якби я не повернувся через рік, то втратив би своє місце в університеті. У Бразилії це дуже серйозна справа, оскільки єдиною вимогою для вступу в університет був дуже складний конкурсний іспит.

Я продовжував наполягати на своєму і мені неохоче повідомили, що після року відсутності, я зможу подати заявку, щоб у зв’язку з надзвичайними обставинами для мене зробили виняток. Її могли ухвалити або не ухвалити. Мене жахала ідея повторної здачі складного вступного екзамена через два роки, проведені поза навчальним закладом.

Мене також особливо цікавила одна молода жінка. Кілька моїх друзів також були зацікавлені нею. Я думав: “Якщо я поїду на місію, то дуже ризикую”.

Але Господь Ісус Христос був для мене великим натхненням, щоб я не боявся майбутнього, коли намагався служити Йому усім своїм серцем.

У Нього теж була місія, яку Він мав виконати. Він пояснив Своїми власними словами: “Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене” (Іван 6:38). Чи була Його місія легкою? Звичайно ж, ні. Його страждання, яке було невід’ємною складовою Його місії, примусило Його, “Самого Бога, найвеличнішого з усіх, тремтіти від болю і кровоточити кожною порою, та страждати і тілом, і духом—і [Він] хотів, щоб [Він] міг не пити з цієї гіркої чаші і відсахнутися—

Проте слава нехай буде Батькові, і [Він] скуштував і закінчив Свої приготування для дітей людських” (Учення і Завіти 19:18–19).

Служіння на місії повного дня може здатися для нас складним. Можливо, від нас вимагатиметься на певний час відмовитися від чогось важливого. Звичайно ж, Господь знає про це і Він завжди буде поруч з нами.

Дійсно, у посланні до місіонерів у путівнику Проповідуйте Мою євангелію, Перше Президентство обіцяє: “Господь нагородить і щедро благословить Вас, якщо Ви будете смиренно й молитовно служити Йому”4. Це правда, що усі діти Бога, так чи інакше благословенні, але є різниця між тим, щоб бути благословенними і бути щедро благословенними в Його служінні.

Пам’ятаєте випробування, з якими, як мені здавалося, я стикнувся до місії? Мого стоматолога? Я знайшов іншого. Мій університет? Вони зробили для мене виняток. Пам’ятаєте ту молоду жінку? Вона вийшла заміж за одного мого хорошого друга.

Але Господь справді щедро благословив мене. І я дізнався, що благословення від Господа можуть приходити й іншими способами, не завжди очікуваними нами. Адже Його думки—це не наші думки (див. Ісая 55:8–9).

Серед багатьох щедрих благословень, які Він дав мені за служіння Йому місіонером повного дня були: зростання віри в Ісуса Христа і Його Спокуту та посилене знання й свідчення про Його вчення, щоб мене легко не похитнуло “від усякого вітру науки” (Ефесянам 4:14). Я вже не боявся навчати. Зросла моя здатність справлятися з випробуваннями з оптимізмом. Спостерігаючи за окремими особами і сім’ями, яких я зустрів або навчав на місії, я дізнався, що вчення Бога є істинними, коли Він каже, що гріх не приносить справжнього щастя і що послух заповідям Бога допомагає нам процвітати як у тлінному, так і в духовному (див. Мосія 2:41; Алма 41:10). І я сам дізнався, що Бог є Богом чудес (див. Мормон 9).

Усе це допомогло мені підготуватися до дорослого життя, у тому числі й до можливого шлюбу та батьківства, церковного служіння, а також професійного і громадського життя.

Після місії зростання сміливості допомогло мені презентувати себе як вірного послідовника Ісуса Христа і Його Церкви в усіх ситуаціях та усім людям, й навіть поділитися євангелією з чудовою жінкою, яка стала моєю чеснотною, мудрою, веселою і улюбленою вічною напарницею, сонячним сяйвом мого життя.

Так, Бог щедро благословив мене, набагато більше ніж я собі уявляв, і Він зробить це з тими, хто “смиренно й молитовно служит[ь] Йому”. Я вічно вдячний Богу за Його доброту.

Моя місія повністю сформувала моє життя. Я дізнався, що варто довіряти Богу, довіряти Його мудрості і милості та Його обіцянням. Адже Він—наш Батько, і, без сумніву, Він бажає для нас найкращого.

Дорога молодь з усього світу, я даю вам таке ж запрошення, яке дав усім вам наш пророк, Президент Нельсон: “долучитися до молодіжного батальйону Господа, щоб допомогти збирати Ізраїль”. Президент Нельсон сказав:

Ніщо не має важливішого наслідку. Абсолютно ніщо.

Для вас це збирання має означати все. Це є та місія, заради якої вас було послано на землю”5.

Ми народилися у ці часи з божественною метою—збирати Ізраїль. Коли ми служимо місіонерами повного дня, інколи у нас бувають випробування, але Сам Господь є нашим великим взірцем і провідником у таких ситуаціях. Він розуміє, що таке складна місія. З Його допомогою ми можемо робити тяжкі речі. Він буде поруч з нами (див. Учення і Завіти 84:88) і щедро благословлятиме нас, коли ми смиренно служитимемо Йому.

Саме тому я й не дивуюсь, що Господь сказав Томасу Б. Маршу і всім нам: “Піднеси своє серце і звеселяйся, бо година твоєї місії прийшла”. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Рассел М. Нельсон, “Надія Ізраїля” (всесвітній духовний вечір для молоді, 3 червня 2018 р.), HopeofIsrael.ChurchofJesusChrist.org.

  2. Рассел М. Нельсон, “Надія Ізраїля”.

  3. Рассел М. Нельсон, “Надія Ізраїля”.

  4. Проповідуйте Мою євангелію: Путівник для місіонерського служіння (2005), с. v.

  5. Рассел М. Нельсон, “Надія Ізраїля”.