Алма 8
попереднє наступне

Розділ 8

Алма проповідує і христить на землі Мелек—Його не приймають на землі Аммонійга і він іде від них—Ангел наказує йому повернутися і закликати людей до покаяння—Його приймає Амулек, і вони вдвох проповідують на землі Аммонійга. Близько 82 р. до р.х.

1 І ось сталося, що Алма повернувся з аземлі Гедеона, після того як він навчав людей Гедеона багато чому, що не може бути записано, встановивши порядок у церкві, відповідно до того, що він перед тим зробив на землі Зарагемлі, так, він повернувся у свій власний будинок у Зарагемлі, щоб відпочити від трудів, які він виконав.

2 І так закінчився девʼятий рік правління суддів над народом Нефія.

3 І сталося на початку десятого року правління суддів над народом Нефія, що Алма пішов звідтіля і вирушив у мандрівку до землі Мелек, на захід від аріки Сидон, на захід біля меж пустині.

4 І він почав учити народ на землі Мелек згідно з асвятим чином Бога, за яким він був покликаний; і він почав учити людей по всій землі Мелек.

5 І сталося, що люди приходили до нього через усі границі землі, яка була з боку пустині. І вони христилися по всій землі;

6 Так що коли він закінчив свою роботу в землі Мелек, він пішов звідти, і мандрував протягом трьох днів на північ від землі Мелек; і він прийшов у місто, яке називалося Аммонійга.

7 Тож це був звичай народу Нефія називати свої землі, і свої міста, і свої села, так, навіть усі свої маленькі села, імʼям того, хто перший володів ними; і так це було з землею Аммонійга.

8 І сталося так, що коли Алма прийшов до міста Аммонійга, він почав проповідувати їм слово Бога.

9 А Сатана здобув велику авладу над серцями людей міста Аммонійга; тому вони не хотіли прислухатися до слів Алми.

10 Проте Алма прикладав багато духовних азусиль, бборючись з Богом в вщирій молитві, щоб Він пролив Свій Дух на людей, які були в цьому місті; щоб Він також дав йому можливість христити їх на покаяння.

11 Проте вони закамʼяніли своїми серцями, кажучи йому: Слухай, ми знаємо, що ти є Алма; і ми знаємо, що ти є первосвященик над церквою, яку ти встановив у багатьох частинах землі, згідно з твоєю традицією; а ми не з твоєї церкви, і ми не віримо в такі нерозумні традиції.

12 І ось ми знаємо, що через те, що ми не з твоєї церкви, ми знаємо, що ти не маєш влади над нами; і ти передав місце суду аНефійзі; тому ти не є головним суддею над нами.

13 Тож коли люди сказали це, і протистояли всім його словам, і ганьбили його, і плювали на нього, і наказали, щоб його викинули з їхнього міста, він пішов звідти і вирушив у мандрівку до міста, яке називалося Аарон.

14 І сталося, що коли він мандрував туди, пригнічений тугою, зазнаючи багато агоря і страждань душі через злочестивість людей, які були в місті Аммонійга, сталося, що коли Алма був пригнічений тугою, ось, бангел Господа зʼявився йому, кажучи:

15 Благословенний ти, Алмо; тому підійми свою голову і звеселися, бо в тебе є велика причина звеселитися; бо ти був вірним у виконанні заповідей Бога з тих пір, коли ти отримав своє перше послання від Нього. Знай, я той, хто апередав його тобі.

16 І знай, мене послано наказати тобі, щоб ти повернувся до міста Аммонійга і проповідував знову людям цього міста; так, проповідував їм. Так, скажи їм: якщо вони не покаються, Господь Бог азнищить їх.

17 Бо знай, вони обмірковують тепер, як їм знищити волю твоїх людей (бо так каже Господь), що є всупереч уставам, і присудам, і заповідям, які Він дав Своєму народові.

18 Тож сталося, що після того як Алма отримав послання від ангела Господа, він з поспіхом повернувся на землю Аммонійга. І він увійшов у місто іншою дорогою, так, тією дорогою, що на південь від міста Аммонійга.

19 І коли він увійшов у місто, він був зголоднілим, і він сказав якомусь чоловікові: Чи ти не даси смиренному слузі Бога щось попоїсти?

20 І чоловік сказав йому: Я—Нефієць, і я знаю, що ти—святий пророк Бога, бо ти є та людина, про кого аангел сказав у видінні: Ти приймеш. Тому ходім зі мною в мій дім, і я поділюся з тобою своєю їжею; і я знаю, що ти будеш благословенням мені і моєму домові.

21 І сталося, що чоловік запросив його у свій дім; і звали чоловіка аАмулеком; і він приніс хліб і мʼясо і поставив перед Алмою.

22 І сталося, що Алма зʼїв хліб і наситився; і він аблагословив Амулека і його дім, і він склав дяку Богові.

23 А після того як він поїв і наситився, він сказав Амулекові: Я—Алма, і я апервосвященик над церквою Бога по всій землі.

24 І знай, мене було покликано проповідувати слово Бога серед усіх цих людей, згідно з духом одкровення і пророцтва; і я був на цій землі, і вони не захотіли мене приймати, але вони авикинули мене геть, і я збирався відвернутися від цієї землі назавжди.

25 Але знай, мені було наказано, що мені слід повернутися знову і пророкувати цьому народові, так, і свідчити проти них щодо їхніх беззаконь.

26 І ось, Амулеку, через те що ти нагодував мене і запросив мене, ти благословен; бо я був зголоднілим, бо я постився багато днів.

27 І Алма провів багато днів з Амулеком, перед тим, як він почав проповідувати людям.

28 І сталося, що люди ще більше погіршали у своїх беззаконнях.

29 І слово дійшло до Алми, кажучи: Іди; і також скажи Моєму слузі Амулекові піти і пророкувати цьому народові, кажучи: аПокайтеся ви, бо так каже Господь, якщо ви не покаєтеся, Я покараю цей народ у Своєму гніві; так, і Я не відверну Свій суворий гнів.

30 І Алма пішов до народу, і також Амулек, проголосити слова Бога їм; і вони сповнилися Святим Духом.

31 І вони мали асилу, дану їм, так що їх не можна було утримати в темницях; а також неможливо було, щоб хто-небудь з людей міг убити їх; проте вони не використовували свою бсилу до тих пір, поки їх не звʼязали путами і не кинули до вʼязниці. Отже, це було зроблено, щоб Господь міг проявити Свою силу через них.

32 І сталося, що вони пішли і почали проповідувати і пророкувати людям, згідно з духом і силою, що Господь дав їм.