1 Тож сталося в тридцятому році правління суддів над народом Нефія, що після того як Мороній отримав і прочитав Геламанове ^апослання, він надзвичайно зрадів благополуччю, так, надзвичайному успіхові, який мав Геламан у поверненні тих земель, які було втрачено.

2 Так, і він повідомив про це всім своїм людям, по всій землі навколо в тій частині, де він був, щоб вони теж могли радіти.

3 І сталося, що він негайно відіслав ^апослання ^бПагоранові, бажаючи, щоб він наказав людям зібратися разом, щоб укріпити Геламана, або військо Геламана, так щоб він міг з легкістю захищати ту частину землі, якою йому так дивовижно вдалося оволодіти знову.

4 І сталося, що коли Мороній відправив це послання до землі Зарагемлі, він почав знову складати план, як би отримати решту тих володінь і міст, які Ламанійці відібрали в них.

5 І сталося, що коли Мороній так готувався вийти проти Ламанійців на битву, ось, на народ Нефійги, який було зібрано разом з міста Мороній, і з міста Легій, і з міста Моріантон, напали Ламанійці.

6 Так, тобто ті, які були змушені втекти з землі Мантія, і з землі навколо, прийшли і приєдналися до Ламанійців у цій частині землі.

7 І тому, будучи надзвичайно численними, так, і отримуючи підкріплення щодня, за наказом Амморона, вони вийшли проти людей Нефійги, і почали вбивати їх надзвичайно великим убивством.

8 І їхнє військо було таким численним, що решта народу Нефійги була змушена втекти від них; і вони прийшли-таки і приєдналися до війська Моронія.

9 І от, оскільки Мороній гадав, що, мабуть, чоловіків послано до міста Нефійга на допомогу людям захищати те місто, і знаючи, що легше було утримати місто від рук Ламанійців, ніж знову забрати його в них, він гадав, що вони легко утримають те місто.

10 Тому він залишив усе своє військо захищати ті місця, що їх він повернув назад.

11 І ось, коли Мороній побачив, що місто Нефійга було втрачено, він надзвичайно засмутився, і почав сумніватися, через злочестивість людей, чи не попадуть вони до рук їхніх братів.

12 І так само всі його головні полководці. Вони сумнівалися і дивувалися також злочестивості людей, і все через успіх Ламанійців над ними.

13 І сталося, що Мороній розгнівався на уряд через їхню ^абайдужість до свободи власної країни.