2015
Сила, більша за нашу силу

Сила, більша за нашу силу

З виступу “Спокута й подорож земним життям”, Ліягона, квітень 2012, сс. 12–19.

Сила Спокути, яка збільшує наші здібності, зміцнює нас, щоб ми могли бути хорошими, творити добро та служити більше, ніж дозволяють власні бажання та природні таланти.

Prayer. Youth. Female

Я припускаю, що багато членів Церкви краще знають викупительну, очищуючу природу сили Спокути, ніж ту її силу, яка нас зміцнює і збільшує наші здібності. Одна справа—знати, що Ісус Христос прийшов на землю, щоб померти за нас. Це є основним і основоположним у вченні про Христа. Але нам також треба бути вдячними за те, що Господь бажає за допомогою Своєї Спокути й силою Святого Духа жити в нас не лише аби направляти, але й сповнювати силою.

Більшість із нас знають, що коли ми робимо щось неправильно, нам потрібна допомога в подоланні наслідків гріха у житті. Спаситель заплатив ціну і дав нам можливість ставати чистими завдяки Його викупительній силі. Більшість із нас чітко розуміють, що Спокута—для грішників. Однак я не цілком упевнений, чи ми знаємо і розуміємо, що Спокута також призначена для святих—хороших чоловіків і жінок, які є слухняними, гідними і сумлінними та прагнуть ставати кращими і служити більш віддано. Ми помилково можемо вважати, що повинні самотужки здійснювати подорож від хорошого до кращого і ставати святими, покладаючись повністю на твердість характеру, силу волі і дисципліну, та розраховуючи на свої явно обмежені спроможності.

Суть євангелії Спасителя полягає не лише в тому, щоб уникати поганого у нашому житті; вона, головним чином, спрямована на те, щоб діяти краще і ставати кращими. А Спокута надає нам допомогу в тому, щоб ми долали погане й уникали його та робили те, що є хорошим, і ставали такими. Допомога Спасителя доступна упродовж усієї подорожі земним життям—від поганого, до хорошого і кращого та до зміни всієї нашої натури.

Я не маю на увазі, що викупительна сила Спокути і її здатність збільшувати наші здібності є різними і відокремленими. Натомість ці два виміри Спокути поєднуються і доповнюють один одного; вони обидва мають застосовуватися під час усіх етапів життєвої подорожі. І вічної важливості набуває для нас розуміння того, що обидві ці важливі складові життєвого шляху—і те, як скинути з себе тілесну людину, та стати святим, і як подолати погане, та стати хорошими—досягаються завдяки силі Спокути. Сила волі людини, особисте рішення і мотивація, ефективне планування і встановлення цілі є необхідними, але недостатніми для того, щоб ми переможно могли завершити цю земну подорож. Дійсно, ми повинні навчитися покладатися на “милість і благодать Святого Месії” (2 Нефій 2:8).

Благодать і сила Спокути, яка збільшує наші здібності

З Bible Dictionary (Біблійного словника) ми дізнаємося, що слово благодать часто вживається у Писаннях для позначення сили, яка щось уможливлює.

“[Благодать—це] слово, яке часто зустрічається у Новому Завіті, особливо в посланнях Павла. Головне значення слова—це божественне знаряддя допомоги або сили, дане завдяки щедрій милості й любові Ісуса Христа.

Саме завдяки благодаті Господа Ісуса Христа, яка стала можливою через Його спокутну жертву, людство перейде у безсмертя—кожна людина отримає своє тіло з могили у стані вічного життя. Також завдяки благодаті Господа люди, якщо вони виявляють віру в спокуту Ісуса Христа і каються у своїх гріхах, отримують силу і допомогу у виконанні справ, які вони не могли б здійснювати іншим чином, якби покладалися лише на власні засоби. Ця благодать—це сила, яка збільшує наші здібності і дає можливість чоловікам і жінкам отримати вічне життя і піднесення після того, як вони самі доклали максимально можливих зусиль” (Bible Dictionary, “Grace”; курсив додано).

Благодать—це божественна підтримка або небесна допомога, якої кожен з нас відчайдушно потребує для того, щоб бути достойними целестіального царства. Таким чином, сила Спокути, яка збільшує наші здібності, зміцнює нас, щоб ми могли бути хорошими, творити добро та служити більше, ніж дозволяють власні бажання та природні таланти.

Під час особистого вивчення Писань я часто вставляю слова “сила, яка збільшує наші здібності”, кожного разу, коли зустрічаю слово благодать. Поміркуйте, наприклад, над таким добре відомим нам віршем: “Ми знаємо, що це благодаттю ми спасенні після всього, що ми можемо зробити” (2 Нефій 25:23). Я впевнений, що ми можемо багато чого дізнатися про важливий аспект Спокути, якщо кожного разу, знаходячи в Писаннях слово благодать, будемо вставляти слова “сила, яка збільшує наші здібності”.

Приклад Нефія

Strength Beyond Our Own

Зліва: ілюстрація Брайяна Колла

Подорож земним життям означає іти від поганого до хорошого, а потім до кращого і змінювати нашу натуру. У Книзі Мормона є багато прикладів учнів і пророків, які знали, розуміли силу Спокути, яка збільшує здібності, та були змінені нею під час цієї подорожі. Коли ми приходимо до кращого розуміння цієї священної сили, наше бачення євангелії значно розширюється і збагачується. Таке бачення змінить нас надзвичайним чином.

Нефій є прикладом людини, яка знала, розуміла і покладалася на силу Спасителя, що збільшує наші здібності. Пригадайте, як сини Легія повернулися до Єрусалима, щоб запросити з собою Ізмаїла та його домашніх. Ламан та інші у цій групі, повертаючись з Нефієм з Єрусалима у пустиню, повстали, а Нефій закликав своїх братів мати віру в Господа. Саме в цей момент подорожі брати Нефія зв’язали його мотузками і задумали вбити. Будь ласка, зверніть увагу на молитву Нефія: “О Господи, заради моєї віри в Тебе, визволи Ти мене з рук моїх братів; а саме, дай мені силу, щоб я міг розірвати пута, які зв’язують мене” (1 Нефій 7:17; курсив додано).

Чи знаєте ви, про що я найвірогідніше молився б, якби мене зв’язали мої брати? “Будь ласка, витягни мене з цього багна ЗАРАЗ ЖЕ!” Особливо цікаво те, що Нефій не молився про те, аби його обставини змінилися. Натомість він молився, щоб мати силу змінити ці обставини. І я вірю, що він молився про це саме тому, що знав, розумів і відчув на собі силу Спокути, яка збільшує здібності.

Я не думаю, що мотузки, якими був зв’язаний Нефій, чарівним чином спали з його рук і зап’ястків. Швидше, як я підозрюю, Господь благословив його як витривалістю, так і особистою силою, яка перевищувала його природні здібності, і тому він “з силою Господа” (Moсія 9:17) докладав зусилля, крутив і сіпав мотузку, і зрештою у прямому розумінні зміг розірвати пута.

Висновки, які кожен з нас може зробити з цієї історії, дуже очевидні. Якщо ми з вами почнемо розуміти і застосовувати силу Спокути, що збільшує здібності у нашому особистому житті, ми будемо молитися і шукати сили змінити свої обставини, замість того щоб молитися за те, аби наші обставини було змінено. Ми станемо тими, хто діє, а не об’єктами, на які спрямована дія (див. 2 Нефій 2:14).

Спаситель знає і розуміє

The Greatest of All

З Алма 7 ми навчаємося, як і чому Спаситель може надати силу, яка збільшує здібності:

“І Він піде, зносячи муки, і страждання, і спокуси всякого роду; і це для того, щоб слово могло виповнитися, яке каже, що Він візьме на Себе муки і хвороби Свого народу.

І Він прийме смерть, щоб скинути пута смерті, які зв’язують Його народ; і Він візьме на Себе їхні недуги, щоб Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті, щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах” (Алма 7:11–12; курсив додано). Спаситель відстраждав не лише за наші беззаконня, але і за наші несправедливі вчинки, нечесність, біль і смуток та емоційні стреси, які так часто трапляються з нами.

Немає такого фізичного болю, душевної муки, духовних страждань, хвороб чи слабкостей, які ми з вами переживаємо в земному житті і які б Спаситель уже не пережив. Ми з вами у мить слабкості можемо волати: “Ніхто цього не розуміє. Ніхто цього не знає!” Жодна людська істота, можливо, і не знає. Але Син Божий досконало знає і розуміє, бо Він відчув і зніс усі тягарі до того, як ми це зробили. І тому що Він сплатив останню ціну і поніс наші тягарі, Він має досконале співчуття і може простягнути нам руку милості на багатьох стадіях нашого життя. Він здатен допомогти, торкнутися, підтримати—у буквальному розумінні прибігти до нас—і зміцнити нас так, як самі ми ніколи б не змогли, і допомогти нам зробити те, що самі ми ніколи б не зробили, покладаючись лише на власні сили.

“Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,—і Я вас заспокою!

Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,—і “знайдете спокій душам своїм”.

Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!” (Mатвій 11:28–30).

Я проголошую своє свідчення і вдячність за безмежну і вічну жертву Господа Ісуса Христа. Я знаю, що Спаситель живе. Я відчував як Його спокутну силу, так і Його силу збільшувати здібності, і я свідчу, що ці сили реальні і доступні кожному з нас. Дійсно, “в силі Господа” ми можемо робити все і долати все в нашій подорожі земним життям.