2015
Якості Ісуса Христа: стійкий і терплячий у стражданнях

Послання візитного вчителювання

Якості Ісуса Христа: стійкий і терплячий у стражданнях

З молитвою вивчіть цей матеріал і спробуйте зрозуміти, чим поділитися. Як розуміння життя і місії Спасителя збільшить вашу віру в Нього і благословить тих, про кого ви піклуєтеся як візитна вчителька? Більш докладна інформація міститься на сайті reliefsociety.lds.org.

Віра, сім’я, допомога

Терпеливість часто сприймається як непомітна, пасивна риса, але, як сказав президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві: “Терпеливість не є пасивною смиренністю чи неспроможністю діяти через власний страх. Терпеливість означає активне очікування і витримку. Вона означає наполегливість … навіть коли прагнення нашого серця не здійснюються одразу. Терпеливість—це не просто витримка; це вміння витерпіти достойно!”

У нашому доземному житті Небесний Батько підготував план для нас—Його духовних дітей—і ми вигукували від радості за можливість прийти на землю (див. Йов 38:7). Якщо протягом нашого земного життя ми приймаємо рішення узгоджувати свою волю з Його волею, Він “зробить [нас] знаряддям в [Своїх] руках до спасіння багатьох душ” (Алма 17:11).

Президент Ухтдорф продовжував: “Терпеливість означає приймати те, що не може бути змінено, та сприймати це з мужністю, милістю й вірою. Це означає бути “бажаю[чими] підкорятися усьому, що Господь вважає за належне заподіяти [нам], саме як дитина підкоряється своєму батькові” [Мосія 3:19]. Безперечно, терпеливість означає бути “твердим і стійким, і непохитним у виконанні заповідей Господа” [1 Нефій 2:10] кожної години щодня, навіть коли це важко робити”1.

Додаткові уривки з Писань

Псалми 40:1; Галатам 5:22–23; 2 Петра 1:6; Алма 17:11

З Писань

У Писаннях говориться, що в нашому земному житті ми повинні бути “терпеливими у стражданнях, бо ми матимемо їх багато”. Тоді Бог дає таке втішаюче обіцяння: “Витерпи їх, бо ось, Я з тобою, аж до кінця твоїх днів” (див. УЗ 24:8).

Наведена далі біблійна історія є прикладом терпіння і віри.

“А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, … доторкнулась до краю одежі [Христа],—і хвилі тієї спинилася їй кровотеча! …

Ісус же промовив: “Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене …

А жінка, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.

Він же промовив до неї: “Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!” (Лука 8:43–48).

Як і ця жінка, ми можемо знайти благословення та втіху, і навіть зцілення, якщо наближаємося до Ісуса Христа—Чия Спокута може нас зцілити.