Для молодших дітей
Суботній сон і недільні усмішки
Автор живе в штаті Юта, США.
“Я завжди щасливий, коли йду до церкви” (Children’s Songbook, 157).
Мара любить викликати у людей усмішку. Вона змусила усміхатися свою вчительку в школі, коли підняла руку, щоб поставити запитання. Вона змусила усміхатися свою сестру Марселлу, коли сказала їй щось приємне.
Мара також любить усміхатися. Так приємно допомагати іншим людям відчувати радість.
Але було так, що один раз на тиждень Марі було важко усміхатися. То було рано-вранці в неділю. Це коли Мара і Марселла були найбільше втомлені. Поспішаючи підготуватися до церкви, вони були дуже сердиті. Потім була довга дорога пішки до церкви. Треба було йти майже 2 кілометри! Мара і Марселла часто запізнювалися. Вони пропускали першу частину Початкового товариства.
“Нам вас не вистачає, коли ви не приходите вчасно”,—сказала одного разу сестра Ліма. Вона була президентом Початкового товариства у їхньому приході в Бразилії.
Мара знала, що їй треба приходити до церкви вчасно. Але як? Тоді у Мари виникла ідея. Увечері наступної суботи Мара вирішила спробувати щось нове.
Замість того, щоб потайки їсти солодощі після вечері, Мара почистила зуби. Майже завжди мамі треба було нагадувати дівчаткам вимкнути телевізор і йти у ліжко. І навіть тоді вони продовжували гратися і пошепки розмовляти під ковдрами допізна. Іноді вони не засинали так довго, допоки очі не починали злипатися. Та вони погойдувалися, щоб не заснути.
Цього вечора Мара одягнула піжаму і стрибнула в ліжко. Мамі навіть не треба було нагадувати їй. Вона почала розглядати ілюстрації на початку Книги Мормона.
“Що ти робиш”,— запитала Марселла.
“Тест”,—сказала Мара. У неї було повно радісних думок. Крім того, вона вже була сонна.
Наступне, що вона побачила, прокинувшись, це як сонце вже пробивається у її вікно. Вже майже був час готуватися до церкви. Замість неприємних почуттів, у Мари на душі було радісно. У неї не паморочилося в голові. Її тіло не було стомлене.
Вона прийшла в Початкове товариство навіть раніше за декого з провідників.
“Дякую, що ти показуєш такий гарний приклад іншим дітям”,—сказала сестра Ліма.
Тепер для Мари настала черга усміхнутися. Вона вирішила, що в суботу завжди буде рано лягати спати. Тоді вона зможе дарувати усмішки впродовж всієї неділі.