Розповідати секрети
“Як Я люблю вас, так всіх любіть ви” (“Так всіх любіть ви”, Гімни, № 193).
Який же це секрет Луїза повинна зберігати?
Коли задзвонив дзвоник, Луїза закрила свій підручник з математики. Все одно протягом останньої години вона не могла зосередитися.
Усі інші учні поквапилися додому. Це був останній урок пʼятниці. Зазвичай Луїза раділа майбутнім вихідним. Але сьогодні вона не могла відчувати нічого, крім хвилювання. Це почалося з обіду. Тоді її найкраща подруга Карлотта запитала: “Ти вмієш зберігати секрети?”
Луїза швидко нахилилася і закивала головою. Вона вміла зберігати секрети. Вона була впевнена, що Карлотта збиралася розповісти їй про якогось гарненького хлопця, в якого закохалася.
Але секрет Карлотти був зовсім не веселим.
Голос перервав думки Луїзи. Сидячи за партою, вона швидко подивилася вгору. “Ти хочеш щось запитати про домашню роботу, Луїза?”—спитала її вчителька. Усі інші учні вже вийшли з класу.
“Ні”,—відповіла Луїза. Вона зустрілася поглядом з учителем. Їй просто необхідно сказати комусь! Але Карлотта змусила її пообіцяти, що вона не скаже.
“Мені треба бігти на автобус”,—швидко сказала Луїза. Вона одягла пальто і попрямувала на холодне зимове повітря.
Усю дорогу автобусом додому Луїза так нервувала, що ледве могла встояти. Щось стискало у неї в грудях, ніби їй було важко дихати.
Луїза не могла припинити думати про секрет Карлотти. За обідом Карлотта сказала, що робила щось таке, що було небезпечним. Луїза ледве могла повірити в те, що почула. Вона думала, що знає свою найкращу подругу! Вона не могла уявити, що Карлотта робила щось настільки небезпечне. Коли обід завершився, Карлотта змусила Луїзу пообіцяти нікому нічого не розповідати.
Але, якщо з Карлоттою станеться щось погане?
Луїза намагалася відсторонитися від сміху і розмов навколо себе в автобусі. Вона заплющила очі і помолилася в серці.
“Будь ласка, Небесний Батько, допоможи мені знати, що робити. Я не хочу, щоб моя подруга розсердилася на мене. Але я також не хочу, щоб з нею сталося щось погане. В ім’я Ісуса Христа, амінь”.
Доріжка додому була довшою, ніж звичайно. Коли Луїза прийде додому, чи мама здогадається, що щось не так? Що їй сказати?
Дивлячись на засніжену землю, Луїза згадала, як минулого тижня в парку вона і Карлотта почали бій сніжками разом з іншими дітьми. Це було так весело! Вона згадала інші справи, які вони з Карлоттою любили робити разом. Весело спілкуватися. Ходити в похід. Робити домашнє завдання. Займатися спортом.
Як воно буде, якщо Луїза розкаже про її секрет і Карлотта більше не захоче бути її подругою? Від цієї думки шлунок Луїзи скрутився у ще тугіший вузол.
Потім до неї прийшла інша думка. Прямо зараз найважливішим є те, що буде найкращим для Карлотти—а не те, що Карлотта може подумати про неї. Карлотті потрібна була справжня подруга, подруга, яка б допомогла їй бути в безпеці. Луїза знала, що Ісус завжди робив те, що було найкращим для інших, навіть якщо деяким людям Він не подобався.
Луїза знала, що їй потрібно було робити. Вона мала поговорити про це з мамою. Вона також подзвонить Карлотті і скаже їй, як вона хвилювалася, і що тут потрібна допомога дорослого. Можливо, тоді Карлотта також поговорить зі своєю мамою.
Луїза відчула полегшення в серці, підійшовши до вхідних дверей.
“Мамо?”—покликала вона, входячи в дім. “Можна нам поговорити?”
Можливо, Карлотта і розсердиться, але Луїза знала, що зробила правильно. Вона буде справжньою подругою.
Деякі секрети були надто важливими, щоб їх зберігати.