2015
Будувати на камені

До нових зустрічей

Будувати на камені

З виступу, виголошеному на генеральній конференції 7 жовтня 1916 року, як його було передруковано в статті “Будувати на камені”, Ліягона, черв. 2010, сс. 12–13.

Не існує достатньо великої або достатньо хорошої книги, щоб керувати цією Церквою.

Багато років тому до Юти приїхав ерудований священик з [іншої] церкви. … Він побував на “мормонських” причасних зборах і висловив багато критичних зауважень щодо нашого прислужування Господньої вечері, особливо це стосувалося використання води замість вина під час цього обряду. Він сказав, що, побачивши, як люди п’ють воду, внутрішньо здригнувся і вказав на той факт, який є незаперечним, що, згідно з Біблією, коли Спаситель запроваджував причастя серед юдеїв, Він використовував вино, проголошуючи, що це Його кров, тобто символ Його крові. Я можу додати, що в Книзі Мормона також вказується на те, що Спаситель використовував вино, коли запровадив причастя серед нефійців.

Мій… друг, свідомо чи ні, вказав на значну відмінну рису, яка вирізняє Божу Церкву з-поміж усіх інших церков під сонцем. Ця риса полягає в тому, що ті церкви основуються на книгах, традиціях і повчаннях людей, а ця Церква основана на камені Христа, на принципі безпосереднього і неперервного одкровення. Святі останніх днів не роблять чогось лише тому, що так написано в книзі [Писань]. Вони не роблять чогось лише тому, що Бог наказав юдеям це робити. Вони не роблять чогось чи роблять щось тому, що це була настанова Христа, дана нефійцям.

Lord Appears in the Kirtland Temple, The

Явлення Господа у Кертлендському храмі, художник Дел Парсон

Усе, що має місце в цій Церкві, відбувається тому, що Бог, промовляючи з небес у наші дні, дає заповідь цій Церкві так робити. … Це конституція Церкви Христа. Якщо ми використовуємо воду замість вина під час причастя Господньої вечері, то це тому, що так наказав Христос [див. УЗ 27:1–4].

Божественне одкровення пристосовується до обставин і умов людей, і результатом просування Господньої роботи до своєї мети, є поступове виникнення змін. Не існує достатньо великої або достатньо хорошої книги, щоб керувати цією Церквою.

Кажучи так, я хочу висловити всю належну повагу до написаного Божого слова, яке було надруковано в книгах, хоча щось частково могло вже й застаріти, оскільки виконало свою мету й було покладено на полицю [наприклад: принесення в жертву тварин; див. 3 Нефій 9:19–20], в той час інша частина Слова—дієва, сповнена життя і придатна для наших сучасних обставин—нашого сучасного ступеня розвитку. Але навіть цю частину слова необхідно правильно тлумачити. Жодна людина не повинна оспорювати те, що міститься в книгах, перед лицем Божого речника, який промовляє від Його імені й тлумачить Його Слово [див. УЗ 1:37–38]. Таке сперечання означає віддати перевагу мертвій букві перед живим пророцтвом—а це завжди хибна позиція.

Те, що Господь сказав юдеям і нефійцям 2000 років тому, або те, що Він сказав святим останніх днів 50 чи 60 років тому, не має чинності в наш час, якщо тільки це не узгоджується з сучасним одкровенням, найостаннішими настановами Господа Його народові, переданими через обраних або призначених служителів чи служителя. І, найвірогідніше, що ті, хто нехтують цим фактом, потраплять у біду.