Пророки Старого Завіту
Ной
“[Ной] стоїть наступним у повноваженні священства після Адама. Він був покликаний Богом до цього чину і був батьком всіх живих у свій день”1.—Пророк Джозеф Сміт
Мій батько назвав мене Ноєм, що означає “спокій”, тому що він вірив, що я принесу заспокоєння своїй сім’ї. Я жив у темні часи, коли скрізь панувало насилля, ненависть та інші гріхи2.
Бог, застерігши мене, що потоп знищить нечестивих, дав настанову побудувати корабель і зібрати їжу й тварин. За допомогою своїх трьох синів і через натхнення від Бога я працював над кораблем наступні 120 років. Не було навіть ознак дощу3.
Я також проповідував покаяння, сподіваючись, що хтось почує й уникне Потопу. З часу перенесення Еноха на небеса і до Потопу багатьох вірних людей було забрано на небеса, і вони не скуштували смерті, однак інші відмовилися покаятися4.
Коли моя сім’я нарешті зайшла у ковчег, ми запечатали двері й не відкривали їх доти, доки не закінчився дощ і не висохла земля. Це тривало майже рік5. Коли ми зійшли з корабля, Бог уклав завіт більше ніколи не насилати на землю потопу. Символом цього обіцяння стала веселка, яка дугою розкинулася на все небо. Він заповідав нам збільшувати свої сім’ї, продовжувати жити за євангелією, і я став другим основопложником людської раси6.
Через багато століть у вигляді ангела на ім’я Гавриїл7 я оголосив священику Захарії, що він стане батьком Івана Христителя, і я явився Марії та сказав їй, що вона народить Спасителя8.
Моє життя є доказом того, що навіть у важкі часи ви ніколи не залишаєтеся на самоті, якщо ви йдете з Богом. Життєві потопи згодом минуть, і ви побачите красу євангелії у своєму житті, так само як веселку, яка розкинулася по всьому небу.