Моє послання від Небесного Батька

Терумі Такетт (у співаторстві з Джилл Кемпбелл), Японія

Коли я щойно вийшла заміж і була зовсім новим членом Церкви, ми з чоловіком переїхали до Англії. Хоча я трохи вивчала англійську в школі, через сильний японський акцент мою англійську було важко зрозуміти, а мені було важко сприймати британську вимову.

Ми з чоловіком були членами Церкви, але не були до кінця наверненими, коли одружилися. Ми завжди йшли додому після причасних зборів замість того, щоб залишатися в Церкві на всі інші збори. Ми не хотіли приймати ніяких церковних покликань.

Одного дня, щоб допомогти мені активніше залучатися до церковних заходів, одна з провідників Товариства допомоги зателефонувала і запитала, чи не розповім я трохи про себе на зборах Товариства допомоги наступної неділі. Я погодилася взяти участь, але через свою обмежену англійську не зрозуміла, що повинна була принести якісь речі для показу.

Коли я прийшла на збори, то відразу ж зрозуміла, чого від мене очікували. Стояло три столи, накриті скатертинами і прикрашені квітами. Зверху був напис: “Сестри, давайте ближче познайомимося”. На одному столі була табличка “Сестра Такетт”. Але я нічого не принесла, щоб покласти на мій стіл. Я спробувала приховати сльози, які навернулися мені на очі.

Мені вже було сумно, коли я приходила на причасні збори, бо я не повністю розуміла про що говорять. Я часто ставила запитання: “Що я тут роблю?” Тож коли я прийшла на збори Товариства допомоги й усвідомила свою помилку, то відчула, що взагалі не повинна більше приходити до Церкви. Мені хотілося зникнути, але довелося сказати провіднику Товариства допомоги, що я не готова.

“Вибачте,—сказала я.—Я не зрозуміла, і мені немає чого покласти на мій стіл”.

Вона поглянула на мене з великою добротою і сказала: “Це не має значення. Я просто дуже рада, що ви тут”. Потім вона мене обняла.

Мене це втішило, а Дух сказав, що її слова є словами Небесного Батька—Він любить мене і радий, що я тут. Я не дуже добре розуміла англійську, але Дух допоміг мені зрозуміти її послання.

Завдяки цьому почуттю моє рішення відразу ж змінилося. Я сказала собі: “Якщо Небесний Батько любить мене так сильно і хоче, щоб я приходила до Церкви, то я буду це робити, як би важко це не було”.

З того часу ми з чоловіком приходимо на всі церковні збори. Я також прийняла рішення вивчити англійську. Поступово я розуміла англійську все краще і навчилася нею розмовляти.

Я вдячна за сестру, яка донесла мені послання від Небесного Батька у той вирішальний момент мого життя. Тепер, коли минуло 15 років, я служу в президентстві Товариства допомоги округу в англомовному окрузі в Японії і пройшла підготовку, запропоновану Церквою, щоб стати перекладачем.