Ходити на побачення чи не ходити
Автор живе в штаті Невада, США.
Ілюстрація Бена Саймонсена
У моїй школі багато учнів ходять на побачення з хлопцем чи з дівчиною. У восьмому класі в перший же день навчання у школі я познайомилася з хлопцем на ім’я Пол. У нас зав’язалися хороші стосунки. Пол був чудовим другом.
Наступного ж дня після школи він запросив мене на побачення. Я відповіла, що не можу прийняти запрошення, і він запитав чому. Я сказала, що є членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і нам не рекомендується зустрічатися раніше, ніж виповниться 16 років. Пол запитав, чому, і я зрозуміла, що насправді навіть не знаю.
Того вечора я пішла додому і обдумувала запитання Пола. Я почитала, що про це написано на сайті LDS.org, і читала Писання. Я знайшла цитату Президента Гордона Б. Хінклі (1910–2008): “Господь зробив нас привабливими одне для одного з великою метою. Але ця сама привабливість перетворюється на вибухівку, якщо її не тримати під контролем. … Саме тому Церква рекомендує не ходити на побачення у ранньому віці”1.
Я також проглянула брошуру Заради зміцнення молоді. В ній сказано, що побачення “можуть допомогти вам навчитися навичок спілкування, розвинути дружбу, мати здорові розваги і з часом знайти вічного супутника”2.
Наступного дня я показала Полу брошуру Заради зміцнення молоді. Інші учні побачили, що Пол читає її, а мої друзі по Церкві допомогли відповісти на запитання однокласників. Я була рада, що знайшла відповідь на запитання Пола.
У брошурі Заради зміцнення молоді сказано, що побачення до 16 років та розвиток серйозних стосунків у ранньому віці можуть призвести до аморальності й обмежити кількість людей, з якими ми знайомимося. Моя мама також каже мені, що ми не повинні ходити на побачення до 16 років, бо це може відволікати від навчання і від можливостей, які можуть бути вирішальними для досягнення успіху в майбутньому. Я бачила, як мої подруги впадали в депресію через емоційний зрив у 13-річному віці.
Я рада, що змогла сама знайти пояснення, чому нам не слід ходити на побачення до 16 років, а потім дала відповідь Полу, не образивши його почуттів. Я знайшла чудового друга і сподіваюся, що ми будемо дружити дуже довго. Я вдячна, що Господь дав нам друзів і можливості ходити на побачення у відповідному віці, аби одного дня всі ми могли знайти вірного вічного супутника життя.