У що ми віримо
Кого Господь покликає, тому і допомагає
Більшість членів Церкви матимуть багато можливостей отримати “покликання”—доручення служити. “Господь очікує, що кожен з нас матиме покликання в Його Церкві, щоб благословляти інших своїми талантами і впливом”,—сказав Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994)1.
Провідники Церкви, які також були покликані, розраховують, що інші члени Церкви приймуть покликання, які їм пропонуються, і будуть їх виконувати. Кожне нове покликання—це можливість служити і зростати, і до нього потрібно підходити зі смиренням і молитвою. Покликання служити у Церкві надаються провідниками священства після того, як вони шукатимуть натхнення від Господа. “Ви покликані Богом,—пояснював президент Генрі Б. Айрінг, перший радник у Першому Президентстві.— Господь знає вас. Він знає, кого бажає бачити на кожній посаді у Його Церкві. Він вибрав Вас”2.
У покликаннях ми представляємо Спасителя, а робота, яку ми виконуємо—якою б незначною вона не здавалася—має вічні наслідки. Вплив відданого вчителя Початкового товариства, наприклад, може надихнути дитину одного дня служити на місії. Або дружнє привітання того, хто стоїть біля вхідних дверей каплиці, може допомогти члену Церкви, який переживає важкий період, відчути себе бажаним у Церкві.
Господь допоможе нам у виконанні покликань, особливо коли ми приголомшені тягарем обов’язків. Якщо ми молимося Небесному Батькові, щоб мати провід, Він спрямує нас через натхнення і також благословить нас на хороше служіння. Господь допомагає тим, хто служить Йому, і додасть Своєї сили до їхніх зусиль (див. УЗ 84:88). Як обіцяв Президент Томас С. Монсон: “Коли ми виконуємо Господню роботу, ми маємо право на Його допомогу. Пам’ятайте, що кого Господь покликає, тому Він і допомагає”3.
Якщо ми наслідуємо Господній взірець служіння і слухняно виконуємо свої покликання та церковні обов’язки, у наше життя проллються благословення і ми будемо більше подібні до Бога (див. Moроній 7:48; УЗ 106:3).
-
Ми можемо звертатися до довідників, підручників, порад провідників Церкви та до інших джерел, які навчатимуть нас обов’язкам і допоможуть знайти відповіді на запитання.
-
Ми не прагнемо покликань і, як правило, не відмовляємося від покликань, які надаються належною владою священства (див. Мойсей 6:31–32).
-
Коли ми допомагаємо у виконанні Господньої роботи, ми можемо молитися про допомогу й отримувати її (див. УЗ 84:88).
-
Виконання покликань приносить благословення і радість (див. Maтвій 25:23).
-
Усі покликання однаково важливі; Церкві потрібні провідники ясельної групи так само, як і президенти Товариства допомоги (див. 1 Коринтянам 12:14–18). Як ми служимо є важливішим від того, де ми служимо.
Ілюстрації Девіда Хаббена