Нещодавно пішла з життя Френсіс Дж. Монсон
“Того ж дня, коли я побачив Френсіс, я знав, що знайшов саме ту”,—сказав Президент Томас С. Монсон, розповідаючи про їхні стосунки1. Це знання підтверджувалося знову і знову протягом життя Френсіс Беверлі Джонсон Монсон, яке вона віддавала служінню разом зі своїм чоловіком і була підтримкою для нього.
Її земне життя закінчилося 17 травня 2013 року, коли сестра Монсон, у віці 85 років, спокійно померла у зв’язку з похилим віком.
Сестра Монсон, ніколи не привертаючи уваги до себе, часто супроводжувала Президента Монсона під час візитів до літніх та хворих людей. Вона була джерелом сили для нього, коли його в молодому віці покликали єпископом, і вона служила пліч-о-пліч з ним, коли він був президентом Канадської місії з 1959 до 1962 року. Вона продовжувала служити і підтримувати, коли її дорогий “Томмі” був покликаний генеральним авторитетом і служив у Кворумі Дванадцятьох Апостолів, у Першому Президентстві та Президентом Церкви.
“Вона ніжно любила мого батька і визнавала дані йому таланти і дари, і з радістю підтримувала його і допомагала йому звеличувати ті таланти, які він мав”,—сказала Енн Монсон Дібб, їхня дочка2.
Френсіс народилася 27 жовтня 1927 року. Вона була дочкою Франца Е. Джонсона і Гілдур Бут Джонсон. Вона уклала шлюб з Томасом С. Монсоном у Солт-Лейкському храмі 7 жовтня 1948 року. Вона служила в різних покликаннях у Товаристві допомоги та Початковому товаристві, була обдарованим музикантом, мала гарне почуття гумору і більш за все любила бути дружиною, матір’ю, бабусею і прабабусею.
Сестра Дібб описала свою матір як таку, що “завжди була готова вислухати і, можливо, порадити лише кілька слів, що б вона зробила, якби була в такій самій ситуації. … Її постійний приклад … більш за все вплинув на моє життя. Ніколи не виникало питання у що вона вірила, що вона робитиме, яких справ вона очікує від інших. Вона була прикладом того, якою має бути свята останніх днів і християнка”3.
“Я ніколи не чув, аби Френсіс хоч раз нарікала через мої церковні обов’язки”,—сказав Президент Монсон. Він описав її як “жінку, яка має спокійну, глибоку і могутню віру”4.