Зодягнутий у любов

Вальтер Сіро Кальдерон Р., Богота, Колумбія

Було Різдво. О цій порі почуття людей ніжніші, бо вони згадують про народження Ісуса Христа і те, що Він зробив для нас, здійснивши нескінченну Спокуту.

Коли я прийшов додому з роботи, троє моїх дітей і люба дружина розповіли, яке рішення вони прийняли стосовно Різдва: “Цього року немає потреби купувати подарунки”,—заявили вони.

Зі здивуванням я запитав: “Чому ви так вирішили?” Адже дітям доведеться відмовитися від того, на що вони очікували цілий рік.

Вони пішли й принесли мої два старі поношені костюми. “Тату,—сказали вони,—на ті гроші, які призначалися для наших подарунків на Різдво, ми хочемо, щоб замість цих двох старих костюмів у тебе з’явився новий. Ми б хотіли побачити, як ти ідеш на роботу в новому костюмі!”

Я зрозумів, що то був істинний дух Різдва. Коли ми жертвуємо чимось заради іншої людини, ми починаємо розуміти значення Спокути Ісуса Христа.

Пізніше, коли я одягнув новий костюм, який отримав на Різдво, то відчував, що був зодягнутий у любов.

“Цього року немає потреби купувати подарунки”,—заявили мої діти.