Писання
Вступ
Завантаження
Уся книга (PDF)
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Вступ

Учення і Завіти—це зібрання божественних одкровень і натхненних проголошень, даних для встановлення царства Бога й управління ним на землі в останні дні. Хоч більшість розділів призначено членам Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, послання, застереження й увіщування є на благо всього людства і вміщують запрошення до всіх людей усюди прислухатися до голосу Господа Ісуса Христа, Який говорить до них для їхнього земного благополуччя та їхнього вічного спасіння.

Більшість одкровень у цьому збірнику було отримано через Джозефа Сміта молодшого—першого пророка і Президента Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Інші було передано через декого з його наступників у Президентстві (див. заголовки до УЗ 135, 136 і 138 та Офіційні декларації 1 і 2).

Книга Учення і Завіти є одним з головних трудів Церкви поряд з Біблією, Книгою Мормона й Дорогоцінною Перлиною. Проте книга Учення і Завіти є унікальною, тому що це не переклад стародавнього документа, але вона має сучасне походження і її було дано від Бога через Його обраних пророків для відновлення Його святої роботи і встановлення царства Божого на землі в ці дні. В одкровеннях можна почути ніжний, але твердий голос Господа Ісуса Христа, Який знову говорить у розподілі повноти часів; і робота, розпочата в них, є підготовкою до Його Другого пришестя на здійснення і відповідно до слів усіх святих пророків відтоді, як почався світ.

Джозеф Сміт молодший народився 23 грудня 1805 року в Шероні, округа Уіндзор, штат Вермонт. За його молоді роки він переїхав з родиною до нинішнього Манчестера, що у західній частині штату Нью-Йорк. Саме в той час, коли він жив там навесні 1820 року, йому, у віці чотирнадцять років, було дане його перше видіння, у якому його особисто відвідали Бог, Вічний Батько, і Його Син, Ісус Христос. Йому було сказано в цьому видінні, що істинної Церкви Ісуса Христа, яку було встановлено в новозавітні часи і яка забезпечувала повноту євангелії, на землі більше немає. Після цього були інші божественні явлення, в яких багато ангелів навчало його; йому було показано, що Бог має для нього особливу роботу, яку він повинен виконати на землі, і що через нього Церкву Ісуса Христа буде відновлено на землі.

Через деякий час з божественною допомогою Джозефу Сміту було дано змогу перекласти й видати Книгу Мормона. Протягом цього часу його та Олівера Каудері було висвячено в Ааронове священство Іваном Христителем у травні 1829 року (див. УЗ 13), а невдовзі їх було висвячено також і в Мелхиседекове священство давніми апостолами Петром, Яковом та Іваном (див. УЗ 27:12). Сталися інші висвячення, в яких Мойсеєм, Іллею, Іліясом і багатьма давніми пророками було передано ключі священства (див. УЗ 110; 128:18, 21). Ці висвячення фактично були відновленням людині божественної влади на землі. 6 квітня 1830 року під небесним керівництвом пророк Джозеф Сміт організував Церкву, і, таким чином, істинна Церква Ісуса Христа знову діє як організація серед людей, з владою вчити євангелії і виконувати обряди спасіння. (Див. УЗ 20 та Дорогоцінна Перлина, Джозеф Сміт—Історія 1).

Ці священні одкровення було отримано у відповідь на молитву, коли в цьому була потреба, і для реальних життєвих ситуацій, в яких знаходилися реальні люди. Пророк і його прибічники прагнули божественного проводу, і ці одкровення засвідчують, що вони отримували його. В одкровеннях видно відновлення і розкриття євангелії Ісуса Христа і введення розподілу повноти часів. Рух Церкви на Захід—від Нью-Йорку і Пенсильванії до Огайо, Міссурі, Іллінойсу і нарешті до Великого басейну Західної Америки—і могутні зусилля святих у спробах побудувати Сіон на землі в сучасні часи також відображено в цих одкровеннях.

У декілька ранніх розділів включено події, повʼязані з перекладом і виданням Книги Мормона (див. розділи 3, 5, 10, 17 і 19). Деякі пізніші розділи відображають роботу пророка Джозефа Сміта у створенні натхненного перекладу Біблії, під час якої було отримано багато важливих доктринальних розділів (див., наприклад, розділи 37, 45, 73, 76, 77, 86, 91 і 132, кожний з яких має безпосереднє відношення до перекладу Біблії).

В одкровеннях учення євангелії викладені з поясненнями про такі основні положення, як природа Божества, походження людини, реальність Сатани, мета смертного життя, необхідність послушності, потреба в покаянні, діяння Святого Духа, обряди і дії, які стосуються спасіння, доля землі, майбутній стан людини після воскресіння і суду, вічність шлюбних стосунків і вічна природа сімʼї. Так само показано поступове розгортання адміністративного устрою Церкви з покликанням єпископів, Першого Президентства, Ради дванадцятьох і сімдесятників та встановлення інших верховних посад і кворумів. Нарешті, свідчення, дане про Ісуса Христа—Його божественність, Його велич, Його досконалість, Його любов і Його викупительну силу,—робить цю книгу дорогоцінною для людської сімʼї і “ціннішою для Церкви за багатства всієї землі” (див. заголовок до УЗ 70).

Спочатку одкровення записувалися писарями Джозефа Сміта, і члени Церкви з ентузіазмом ділилися рукописними примірниками один з одним. Невдовзі, щоб записане могло зберігатися триваліший час, писарі переписали ці одкровення в рукописні книги, якими користувалися провідники Церкви для підготовки одкровень до друку. Джозеф та перші святі ставилися до одкровень так само, як і до Церкви: вони бачили їх живими, динамічними та такими, що вдосконалюються з отриманням додаткових одкровень. Вони також визнавали, що в процесі копіювання одкровень та підготовки їх до друку вірогідно могли бути припущені ненавмисні помилки. Тому присутні на конференції Церкви у 1831 р. попросили Джозефа Сміта “виправити ті помилки, які він може виявити Святим Духом”.

Після того як текст одкровень було перевірено і виправлено, члени Церкви в Міссурі почали друкувати книгу, що називалася A Book of Commandments for the Government of the Church of Christ (“Книга Заповідей для керування Церквою Христа”), яка містила багато перших одкровень пророка. Однак ця перша спроба надрукувати одкровення завершилася невдачею, оскільки 20 липня 1833 р. натовп зруйнував друкарню святих в окрузі Джексон.

Почувши про руйнування друкарні в штаті Міссурі, Джозеф Сміт та інші церковні провідники розпочали підготовку до друку одкровень в Кертленді, штат Огайо. Щоб знову виправити помилки, прояснити значення слів та зазначити розвиток учення і організації Церкви, Джозеф Сміт наглядав за редагуванням тексту деяких одкровень, аби підготувати їх до друку в 1835 р. під назвою Doctrine and Covenants of the Church of the Latter Day Saints (“Учення і Завіти Церкви Святих Останніх Днів”). Джозеф Сміт дав дозвіл на ще одне видання книги Учення і Завіти, яке було надруковане лише через кілька місяців після мученицької смерті пророка в 1844 р.

Перші святі останніх днів високо цінували ці одкровення і вважали їх посланнями від Бога. Одного разу наприкінці 1831 р. кілька старійшин Церкви виголосили урочисте свідчення, що Господь засвідчив їхнім душам про істинність цих одкровень. Їхнє свідчення було надруковано у книзі Учення і Завіти, видання 1835 р., як письмове свідчення Дванадцятьох апостолів:

Свідчення
Дванадцятьох апостолів про істинність
книги “Учення і Завіти”

Свідчення свідків Книги Господніх Заповідей, заповідей, які Він дав Своїй Церкві через Джозефа Сміта молодшого, якого було призначено з цією метою голосом Церкви:

Отже ми відчуваємо бажання дати свідчення всьому світові людства, кожній істоті на лиці землі, що Господь засвідчив нашим душам через Святого Духа, Який злинув на нас, що ці заповіді було дано за натхненням від Бога і що вони корисні для всіх людей і справді є істинними.

Ми свідчимо світові, а Господь є нашим помічником; і це є саме через благодать Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа, що нам дозволено мати привілей давати світові це свідчення, у якому ми радіємо надзвичайно, завжди молячись Господу, щоб діти людські могли мати користь від цього.

Імена Дванадцятьох були:

  • Томас Б. Марш

  • Девід У. Петтен

  • Бригам Янг

  • Гебер Ч. Кімбол

  • Орсон Гайд

  • Уільям І. Маклеллін

  • Парлі П. Пратт

  • Люк С. Джонсон

  • Уільям Сміт

  • Орсон Пратт

  • Джон Ф. Бойнтон

  • Лайман Ю. Джонсон

У наступних виданнях Учення і Завітів додаткові одкровення або інші важливі положення додавалися у міру того, як вони отримувалися та були прийняті уповноваженими зібраннями або конференціями Церкви. У виданні 1876 р., підготовленому старійшиною Орсоном Праттом під керівництвом Бригама Янга, одкровення були розташовані в хронологічному порядку і представлені з новим коротким змістом розділів, як містили історичні факти.

Починаючи з видання 1835 року було включено також і серію з семи богословських уроків під заголовком Lectures on Faith (“Лекції про віру”). Їх було підготовлено для використання в Школі Пророків у Кертленді, штат Огайо, з 1834 по 1835 роки. Хоча ці лекції і були корисні для вчення й настановлення, їх було виключено з книги “Учення і Завіти”, починаючи з видання 1921 року, тому що їх не було дано або представлено як одкровення всій Церкві.

У видання 1981 р. книги Учення і Завітів англійською мовою вперше було додано три документи. Це розділи 137 та 138, в яких описані фундаментальні принципи спасіння мертвих, та Офіційна декларація 2, в якій проголошено, що всі гідні члени Церкви чоловічої статі можуть бути висвячені у священство незалежно від раси чи кольору шкіри.

У кожному новому виданні Учення і Завітів виправлялися помилки, виявлені у попередніх виданнях, і додавалася нова інформація, зокрема в історичній частині короткого змісту розділів. У даному виданні також уточнено дати та назви місцевостей і зроблено інші виправлення. Ці зміни зроблено, щоб узгодити матеріали з найточнішою історичною інформацією. Серед інших особливостей цього нового видання є оновлені карти, на яких зазначені основні географічні місцевості, де були отримані одкровення, та кращі фотографії визначних місць в історії Церкви, перехресні посилання, короткий зміст розділів і стислий огляд тем—все це призначено, щоб допомогти читачам розуміти послання Господа в книзі Учення і Завіти та втішатися в ньому. Інформацію для короткого змісту розділів було взято з Рукописної історії Церкви та надрукованої History of the Church (Історії Церкви)—ці матеріали спільно зазначені у короткому змісті розділів як Історія Джозефа Сміта,—та Joseph Smith Papers (Паперів Джозефа Сміта).