Мовою Ангелів
У Дачному приході Саратовського колу є група віруючих з порушенням слуху. Їх п’ятеро. Це добрі праведні люди, які завжди готові прийти на допомогу. Вони часто відвідують храм. У них є свої яскраві свідчення.
27 травня виповнилося 20 років з дня хрищення Тетяни Федюкіної у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Тетяна не відразу прийшла до Церкви. Цьому передував нелегкий шлях до євангелії та духовного зростання.
Перша спроба знайомства з місіонерами, яку влаштувала подруга, не була спішною. Місіонери подарували Тані Книгу Мормона. Один зі старійшин з усмішкою сказав, що прийде час, коли вона здобуде знання.
І він мав рацію. Через 2 роки під впливом друзів Тетяна наважилася прийти до церкви. Під час свого першого відвідування упродовж усіх трьох частин зборів вона плакала, не розуміючи, що з нею відбувається. Її охопили незрозумілі почуття. Їй дуже сподобалося у приході. Сестри Товариства допомоги здійснювали для неї сурдопереклад.
Сестри-місіонерки знову попросили Таню читати Книгу Мормона. Вона відповіла, що не дуже любить читати. Але вони порадили молитися з вірою, обіцяючи, що знання прийдуть.
Прослухавши бесіди, Таня прийняла рішення охриститися. Було страшно увійти у воду, важко дихати. Але після занурення у воду настало полегшення, ніби з плечей упав тягар. До самого вечора Таню переповнювало почуття радості, а перед очима була сповнена світлом дорога.
Тетяна регулярно ходила до церкви, хоча мало що розуміла. І ось одного разу стався простий випадок, який ствердив її у думці про те, що Бог знає потреби кожної людини.
Літо двотисячного року було посушливим. Її подруга дуже непокоїлася тим, який буде майбутній врожай. Тетяна вирішила випробувати свою віру і звернутися по допомогу до Спасителя. Вона знала, що ми, члени Церкви, завжди “говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів” (2 Нефій 25:26).
Відповідь надійшла швидко—дощ почався за півгодини. Таня усвідомила, що отримала відповідь на свої молитви, і її віра зміцнилася.
Через певний час, коли в житті Тані почали з’являтися позитивні зміни, вона припинила засуджувати і прониклася вдячністю. З того часу, незалежно від погоди, самопочуття та інших обставин, Тетяна з чоловіком Геннадієм та друзями кожного понеділка проводять сімейні вечори, під час яких докладно вивчають учення Президентів Церкви.
Завдяки вірі та старанності прийшло розуміння важливості вивчення Книги Мормона. Останні 5 років група людей з вадами слуху збирається двічі на тиждень. Вони діляться віршами зі Священних Писань, довго обговорюють їх, обмінюються думками. Тетяна каже, що часто їхню групу можна порівняти з воїнами Геламана під керівництвом головного полководця Моронія. Тетяна вважає, що, незважаючи на вади слуху, вона може чудово служити іншим людям. Вона дуже зраділа, коли її покликали бути вчителем для людей з вадами слуху.
Тетяна розуміє важливість учення про вічну сім’ю. Вона смиренно допомагала своєму чоловікові здобути свідчення. У 2003 році вона запечаталася з чоловіком Геннадієм на вічність. Збулася її мрія!
Після цієї важливої події сім’я прийняла рішення відвідувати храм якомога частіше. З кожною поїздкою вони здобувають все більше знань і зміцнюють сім’ю. Її чоловік Геннадій в усьому підтримує свою дружину. Він переконаний, що для того, щоб пізнати істину, необхідно вивчати євангелію разом.
У час пандемії вони продовжують разом вивчати Писання не лише у колі сім’ї, але і разом з друзями по скайпу.
Тетяна переконана: якщо ми хочемо духовно зростати, то необхідно забути про свої образи і примхи. Вона впевнена, що дотримання заповідей робить людей сильними.