Дар прощення
Старійшина Ніл Л. Андерсен
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Спаситель стоїть з відкритими обіймами, щоб простити всіх тих, хто щиро кається у своїх гріхах і приходить до Нього.
Прийдіть до Мене, художниця Єва Колєва Тімоті
Віра в Небесного Батька і Його Сина Ісуса Христа приносять нам тривале щастя й радість. Усе, що є добрим і прекрасним, усе, що є святим і священним, приходить від Них. Це також включає прощення, яке відновлює душу і підтверджує наше становище перед Ними.
У доземному світі ми раділи можливості прийти на землю, отримати смертне тіло і стати більше схожими на Небесного Батька (див. Йов 38:4–7). Втім ми знали, що нас спіткають розчарування, хвороби, біль, несправедливість, спокуси і гріх.
Ці випробування були передбачені планом викуплення, складеним Батьком, і Він покликав Свого Єдинонародженого Сина бути нашим Викупителем і Спасителем. Ісус Христос мав прийти на землю не так, як усі, і Своєю праведністю Він мав розірвати кайдани смерті. Якщо ми обираємо йти за Ним і каємося у своїх гріхах, Він, завдяки Своїй нескінченній Спокуті, усуває наші помилки і гріхи, занесені до книги життя.
Молитва і віра
Покаяння, після якого Спаситель світу дарує нам прощення, і є фундаментом наших молитов і зусиль повернутися в небесний дім. Кожен з нас, хто має віру в Ісуса Христа, поєднує свої щоденні молитви, зусилля іти за Спасителем, регулярне приймання причастя—коли ми з готовністю беремо на себе Його ім’я—з бажанням залишити спокуси світу й крок за кроком наближатися до нашого Спасителя.
Старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, казав: “Якщо ми обираємо … шлях учнівства, то будемо … просуватися від простого знання про Ісуса до захоплення Ісусом, потім до поклоніння Ісусу і, зрештою, до наслідування Ісуса. Намагаючись ставати більше схожими на Нього, … ми повинні перебувати у стані покаяння”1.
Покаяння перетворюється на невідступну думку, на постійне зусилля. Президент Рассел М. Нельсон казав:
“Ніщо так не звільняє, не облагороджує і не є таким поворотним у нашому індивідуальному розвитку, як регулярна, щоденна зосередженість на покаянні. …
Відчуйте зміцнюючу силу щоденного покаяння, яка полягає в тому, що ви потроху щодня чините краще і стаєте кращими”2.
У молитві ми переглядаємо події прожитого дня, запитуючи себе: “В чому я помітив/ла руку Господа в моєму житті? Чи були мої вчинки чесними і безкорисливими? Що ще можна було зробити? Які думки та почуття мені необхідно контролювати? Як я можу краще наслідувати приклад Спасителя? Що мені потрібно було робити, аби ставитися до інших людей з більшою добротою і любов’ю, більше прощати й виявляти більше милосердя? У чому я не виправдав/ла сподівань Небесного Батька?”
Потім почекайте і послухайте. Наші особисті молитви відкривають шлях до отримання особистого одкровення від Небесного Батька.
З вірою в Ісуса Христа ми відкрито зізнаємося Небесному Батькові у своїх помилках, недоглядах і непродуманих вчинках по відношенню до інших людей. Ми смиренно просимо прощення, слухаємо тихі підказки Духа і обіцяємо Небесному Батькові, що будемо приділяти більше уваги тому, в чому можемо покращитись. Ми зізнаємося у гріхах і залишаємо їх (див. Учення і Завіти 58:43). Ми залагоджуємо те, що можемо залагодити у стосунках з людьми, яким завдали болю чи образ. Наприклад, ми вибачаємося перед подружжям чи дитиною, пишемо повідомлення другові чи співробітнику або вирішуємо діяти за знехтуваною духовною підказкою.
Приймання причастя і часте відвідування храму, коли це можливо, збільшують і зміцнюють нашу віру в Ісуса Христа й наше бажання йти за Ним.
Погляньте на лілеї, художниця Єва Колєва Тімоті
“Прийдіть до Мене”
Вражає те, як часто у книзі 3 Нефій воскреслий Спаситель Ісус Христос поєднує слово “каятися” зі словами “прийдіть до Мене”.
“Пока[йтеся] у своїх гріхах і прий[діть] до Мене із скрушеним серцем і упокореним духом” (3 Нефій 12:19; курсив додано).
“Пока[йтеся] у ваших гріхах, і наверн[іться]. …
Якщо ви прийдете до Мене, ви матимете вічне життя. Дивіться, Моя рука милості простерта до вас, і хто прийде, того Я прийму; і благословенні ті, хто приходить до Мене” (3 Нефій 9:13–14; курсив додано).
“Кожного, хто кається і приходить до Мене, як мале дитя, того Я прийму. … Отже, покайтеся і приходьте до Мене, ви, кінці землі, і будьте спасенними” (3 Нефій 9:22; курсив додано).
Ісус також говорив про тих, хто за власним вибором або через обставини більше не відвідує місця поклоніння. Він сказав: “Бо таким ви продовжуватимете проповідувати; бо ви не знаєте, може вони повернуться, і покаються, і прийдуть до Мене з щирими намірами в серці, і Я зцілю їх” (3 Нефій 18:32; курсив додано).
Президент Нельсон проголосив: “Ісус Христос … стоїть з відкритими обіймами, сподіваючись і будучи готовим зцілити, пробачити, очистити, зміцнити, звільнити та освятити нас”3.
Звичайно ж, ми будемо прагнути зробити все, що в наших силах. Докори сумління, наше тверде рішення змінитися і скрушене серце, упокорений дух та смуток для Бога—все це важливо. Ми будемо мати бажання змінити свою поведінку і відшкодувати те, що в змозі, людям, яких ми скривдили.
Заради любові до одного, художниця Єва Колєва Тімоті
Прощення—це дар
Однак нам слід пам’ятати, що божественний дар прощення неможливо заслужити; його можна лише отримати. Так, необхідно виконувати заповіді та дотримуватися даних під час обрядів обіцянь, щоб отримати прощення, втім особисті зусилля, незалежно від того, якими б великими вони не були, завжди будуть мізерними у порівнянні з ціною викуплення. Насправді, їх навіть неможливо порівнювати.
Прощення—це дар, і тільки Викупитель і Спаситель світу, Ісус Христос,—Єдиний, Хто може дати цей дар (див. Римлянам 5:1–12 і особливо 15–18; див. також Римлянам 6:23; 2 Коринтянам 9:15; Eфесянам 2:8). Він охоче пропонує Свій безцінний дар усім, хто звертається до Нього, щоб його отримати (див. Учення і Завіти 88:33).
Як сказав Президент Нельсон: “Спокута [Спасителя має здатність] викупити кожну душу від покарання за особисті провини за умов, які Він встановив”4.
Давайте ж радіти подорожі! Наш Небесний Батько дав нам такі слова істини: “Якщо ви покаєтеся, і не закамʼянієте серцями, тоді Я буду мати милість до вас, через Мого Єдинонародженого Сина; … [і ви] буде[те] мати право на милість через Мого Єдинонародженого Сина, аж до прощення [ваших] гріхів; і [ви] увійд[ете] до Мого покою” (Aлма 12:33–34).
Як один з Господніх апостолів я обіцяю вам, що ці слова Батька є правдивими. Якщо ви будете жити за ними, Спаситель завжди впливатиме на божественну долю, яка чекає на вас.