Повнота радості
Важко описати неймовірну радість, яка наповнила мою душу, коли того дня я йшов з медичного центру.
Сидячи у кімнаті для очікування в медичному центрі, я помітив матір з дочкою. Дитина була в масці і часто кашляла. Її очі були тьмяними, а обличчя блідим. Мені стало її так шкода. У матері був стомлений вигляд.
Кімната для очікування була маленькою, тож я чув усе, що вона казала. Після того як вона заплатила за візит до лікаря, реєстраторка нагадала їй, що у неї є несплачений борг, і він майже вдвоє перевищує оплату за сьогоднішній візит.
Жінка пояснила, ледь стримуючи хвилювання, що у неї не буде необхідних коштів аж до наступного місяця. Вона сказала, що їй ледве вистачає грошей на квартплату. Реєстраторка відповіла, що необхідно зробити все можливе, аби заплатити борг якнайшвидше. Жінку з дитиною після цього запросили пройти в кабінет до лікаря.
Поки я там сидів, то не міг не думати про жінку і її ситуацію. Я зовсім небагата людина, але, думаючи про те, яким добрим до мене і до моєї сім’ї був Господь, я відчув непереборне бажання допомогти тій жінці та її доньці.
Я підійшов до реєстраторки, не знаючи, чи існує можливість зробити те, що я хотів. Я пояснив, що чув розмову про скрутне становище жінки і хочу сплатити її борг замість неї. Реєстраторка здивувалась, але сказала, що з радістю задовольнить моє прохання.
Я попросив її сказати жінці, що її борг сплачено і що їй більше не потрібно ним перейматися. Я також попросив реєстраторку не казати, хто його сплатив. Потім я зробив платіж і пішов на прийом до лікаря. Я більше не бачив ні ту жінку, ні її дочку, але я молився про те, щоб у їхньому житті все покращилося.
Важко описати неймовірну радість, яка наповнила мою душу, коли того дня я йшов з медичного центру. Не дивно, що Спаситель каже про повноту радості (див. Учення і Завіти 11:13). Як ніколи раніше, я знав, що хочу бути більше схожим на свого Спасителя і частіше відчувати радість, яку приносить служіння Йому.