Старійшина Енріке Р. Фалабелла
Сімдесятник

Старійшина Енріке Ріенці Фалабелла Ареллано вважає, що немає нічого важливішого за особисте свідчення про Ісуса Христа і те, як Спокута може вплинути на життя людини.

Старійшина Фалабелла змалку зрозумів, що здобуття свідчення починається з бажання знати істину і готовності жити за нею.

Старійшина Фалабелла народився 9 травня 1950 року в сім’ї Удіна та Леонори Фалабеллів. Коли йому було 12 років, місіонери постукали в двері будинку родини у Гватемалі, де він народився і виріс. Найстарший з чотирьох дітей, чия мати померла за кілька років до того, старійшина Фалабелла побачив у місіонерах щось особливе. Це проявилося в любові, яку вони виявили, і силі, з якою навчали.

“Я хотів знати те, що знають вони”,—пригадує він. Те бажання і його готовність робити те, що скажуть місіонери, привели до навернення.

“Я з дитинства зміг оцінити слова Спасителя: “Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я” (Іван 7:17). Якщо ми будемо жити за євангельськими принципами, Дух зможе торкнутися нашого серця, і ми побачимо, що вони насправді істинні”.

Відслуживши в Центральноамериканській місії, він запечатався зі своєю дружиною Бланкою Лідією Санчес 21 червня 1975 року в храмі в Месі, шт. Арізона. Старійшина Фалабелла здобув ступінь в сфері сільського господарства в Університеті Сан-Карлоса у Гватемалі, а згодом вивчав маркетинг в Університеті Коста-Ріки. До покликання на служіння повного дня в Церкві він працював у хімічній і фармацевтичній компанії.

Виховуючи разом з дружиною п’ятьох дітей, старійшина Фалабелла служив президеном місії колу, єпископом, регіональним представником, президентом колу і територіальним сімдесятником, служачи два роки як президент Центральноамериканської території. На момент покликання до Першого кворуму сімдесятників він служив президентом філії в Центрі підготовки місіонерів у Гватемалі.