Послання моїм онукам
Сподіваюся, кожен з вас стане людиною Божою. Ви станете людиною Божою через праведні справи.
Брати, сьогодні я хотів би поговорити з вами, як говорив би зі своїми онуками. Сподіваюсь, мої слова стосуватимуться усіх молодих носіїв священства по всьому світу. Думаючи про багатьох людей, що зібралися тут, і тисячі інших, які приєдналися до нас завдяки супутнику, я знов розумію, що бути носієм священства Божого—це велике благословення, надане відносно небагатьом з мільярдів людей у цьому світі. Бути носієм священства—це велика честь, але кожний гідний член Церкви—чоловік або хлопчик віком від 12 років—може отримати його.
Священство—це повноваження, делеговане людині, щоб священнослужити в ім’я Бога. Це сила, яку ніхто не може взяти на себе сам за власною ініціативою. Як сказав Павло: “А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон”1. Цю силу не може відтворити жодна людина.
Молодий священик Пітер описав подію, завдяки якій він переконався в реальності сили священства. В його приході в Онтаріо, Канада, одного новонаверненого юнака підтримали в чині учителя в Аароновому священстві, а Пітера попросили виконати обряд висвячення. Пітер писав: “Я ще ніколи раніше не покладав своїх рук на чиюсь голову, і почувався дуже непевно. Але потім Дух запевнив мене, що я зможу це зробити. …
Юнак, якого висвячували, сидів у кріслі, я стояв позаду нього. [Наш президент Товариства молодих чоловіків] підказував мені слова молитви висвячення і я повторював за ним кожне слово. Коли ми промовили слова висвячення і сказали: “… а зараз ми даємо тобі благословення …”, [президент Товариства молодих чоловіків] поглянув на мене з натяком, що далі я мав діяти сам.
З цієї миті, священство набуло для мене зовсім іншого значення. Відтепер воно було не лише словами, але реальною владою діяти в ім’я Бога, і я наділяв цією владою іншу людину. Я зупинився і зачекав, щоб почути, як Дух нашіптуватиме мені, що сказати. Мені важко описати, що я відчував у той день під час благословення, але можу сказати, що зараз маю міцніше свідчення про реальність сили священства”2.
Ви, молоді чоловіки, безсумнівно очікуєте на отримання вищого або Мелхиседекового священства. Пророк Джозеф Сміт так сказав про це вище священство: “Воно було засноване до заснування цієї землі, “коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини”; це найвище і найсвятіше священство, і воно за чином Сина Божого”3.
Як носії священства ми є слугами-розпорядниками Господа. Господь говорив про це священне служіння старійшинам Церкви в Кертленді в 1831 році: “Отже, оскільки ви є розпорядниками, ви маєте Господнє доручення; і що б ви не робили згідно з волею Господа є Господньою справою”4.
Президент Хінклі часто нагадував нам, що місіонерська робота є невід’ємним обов’язком священства. Це велика честь і відповідальність бути покликаним служити Господу як місіонер. Це служіння несе вічну радість, незважаючи на те, що інколи воно може бути важким і наче безуспішним. Моя місія змінила хід мого життя. Вона стала для мене однією з найвеличніших подій. Служіння на місії готує нас до подальшої роботи в земному житті і до нашої вічної роботи.
Сподіваюся, кожен з вас стане людиною Божою. Ви станете людиною Божою через праведні справи. Ви будете шанувати і звеличувати своє священство і, як казав апостол Павло: “Женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю”5.
Не завжди легко дотримуватися праведного плану і бути послушними законам суспільства і законам Господа. Однак зрештою дотримання правил залишається найкращим шляхом отримання всього, що обіцяв Господь.
Всі ми несемо відповідальність за наші дії. Зі свого юридичного досвіду я знаю, що закоренілі злочинці, потрапивши до в’язниці, часто звинувачують свого батька, матір або суспільство. І все ж вони добровільно обрали шлях “проти природи Бога” і внаслідок цього “перебувають у стані, протилежному станові щастя”6. Дехто навіть заявляє: “Диявол підштовхнув мене на це!” Правда у цих словах полягає в тому, що диявол принаджує нас чинити зло7. Але в них є обман, бо ми маємо свободу волі. Диявол не може змусити нас щось робити, якщо ми вирішимо не робити цього8.
Капкани і пастки можуть стояти на шляху кожного з нас, в молодому, зрілому чи похилому віці. Як хтось колись зазначив: “В молоді роки ми потрапляємо у халепи, у похилому віці халепи відвідують нас!”9 Вседозволеність суспільства зростає, і тому від нас вимагатиметься міцніше триматися за “жезл із заліза” праведності, щоб отримати благословення і захист Господа. Забавки зі спокусами Сатани ведуть до великої небезпеки. Нам слід захищатися від усіх форм зла кожного дня нашого життя.
Усі ви, молоді чоловіки, носії священства, маєте обов’язок поважати жінок. Під час побачень з чудовими молодими жінками—членами Церкви—ви маєте обов’язок захищати їхню фізичну безпеку й чесноту. Священство, носіями якого ви є, накладає на вас великий обов’язок завжди підтримувати високі моральні норми Церкви. Ви знаєте, що не слід наближатися до межі, за якою настає сексуальне збудження. Ви втратите частину того святого, що у вас є, якщо перейдете за межу і зловживатимете великими силами породження. Як може хто-небудь з нас сподіватися, що буде відігравати велику роль у часі чи вічності, якщо він не має сили самоконтролю? Шлюб з праведною жінкою, яка любить Господа, любить вас і поважає священство, є одним з найвеличніших благословень життя й вічності. Я зрозумів це за понад 60 років шлюбу зі своєю дружиною Рут.
Завдяки друзям і приятелям життя стає значно ряснішим, але ці стосунки можуть виявитися нетривалими. Ніхто не любить вас більше і не піклується про ваше благополуччя сильніше, ніж ваші батьки. Ви можете брати під сумнів те, що вони кажуть вам, але неможливо сумніватися в їхній любові до вас і зацікавленості у вашому благополуччі.
Прийде час, коли ви, молоді чоловіки, матимете обов’язок піклуватися про дружину і дітей, які будуть залежати від вас. Одружившись, ви будете відповідальними за благополуччя своєї дружини і, безперечно, за благополуччя своїх дітей, коли ваша сім’я збільшиться. Шлюб і батьківство можуть принести великі вічні щастя і радість. Президент Джозеф Ф. Сміт сказав: “Саме [на сімейному житті] … засновано й продовжується управління Церквою”10. Щоб дім сповнився найвищою радістю, подружжям слід бути цілковито відданими в шлюбі одне одному. Президент Девід О. Маккей одного разу сказав: “Коли людина ставить бізнес чи розваги вище за сім’ю, з тієї миті вона тоне в слабкостях душі”11.
Дехто з вас успішно торує шлях до певних цілей свого життя. Ми пишаємось вами. Мій батько якось сказав мені, що вважав, наче “взяв висоту”, коли отримав диплом юриста. В дійсності, говорив він, ця подія стала лише початком ще більших випробувань. Ми не зможемо досягти абсолютного успіху і позбутися викликів суєтності цього життя.
Ми живемо в епоху спеціалізації. Коли я був хлопчиком, багато людей мали автомобілі марки “Форд-Т”. У порівнянні з сучасними машинами їхня механіка була відносно простішою. Багато хто міг полагодити власну машину, підточивши клапани, замінивши кільця на поршнях, підладнавши нові гальмівні стрічки та пустивши в хід щедрий запас пакувального дроту. Зараз автомобілі стали настільки складними, що пересічна людина мало що знає про те, як їх ремонтувати. В сучасній механіці для діагностики двигуна застосовуються комп’ютери. Я навів цей приклад, щоб заохотити вас, молоді чоловіки, навчатися і здобувати освіту, щоб стати фахівцями високого рівня. Технічна освіта є дуже важливою й те саме стосується й сфери вищої освіти. Опанування будь-якої майстерності вимагає спеціалізованого навчання.
Як на мене, не має значення яку професією ви оберете у житті, якщо вона буде чесною. Вам вирішувати, як забезпечувати власну сім’ю. Здобуття майстерності—непоганий спосіб, щоб сплачувати рахунки, але насправді має бути щось більше за це. Не дозволяйте матеріальній стороні життя поглинути вас, щоб не втратити сутності вашої людяності. Пригадайте Джейкоба Марлі, героя твору Діккенса, який скаржився на перевантаженість роботою, вигукуючи: “Бізнес?.. Людство—це був мій бізнес! Загальне благополуччя було моїм бізнесом”12. Кожному з нас слід відігравати певну роль у зміцненні суспільства, особливо у виконанні роботи Бога.
Я зрозумів, що для нас, носіїв священства, найкраща формула успіху є такою: “Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться”13. Успіх не прийде миттєво, бо для його досягнення потрібні підготовка і наполегливі зусилля. Насправді не існує легких доріг до успіху.
Кожен з нас є унікальним творінням нашого Небесного Батька. Не існує двох абсолютно однакових людей. Жодна людина не має тих самих дарів і талантів, які даровано саме вам. Нам слід звеличувати ці таланти і дари і застосовувати їх, збільшуючи власну унікальність. Наприклад, коли я був юнаком, у нашій місцевості мешкав чудовий молодий чоловік. Він не був схильний до навчання, проте створював прекрасні меблі своїми руками. Одного дня нас із ним забрали до армії. Він не міг навчитися стелити ліжко, як того вимагали, проте міг перетворити шматочки дерева на витвір мистецтва. Президент Говард В. Хантер якось сказав: “Дехто вважає, що таланти, творчість, моральна стійкість чи велич [душі] не притаманні молоді, однак властиві людям старшого віку. Це не так”14.
У вас, молодих чоловіків, багатообіцяюче майбутнє. Ви користуєтеся знаннями, яких світ ніколи не мав раніше. Ці знання дозволять вам зробити свій внесок в майбутнє сучасного підприємництва, промисловості, сільського господарства та інших галузей. Можливо ви будете серед тих, хто зі зброєю в руках захищатиме життєві принципи на полях бою. Ви будете серед тих, хто розповсюджуватиме принципи євангелії в світі і допоможе Церкві зростати.
Тож, мої дорогі онуки, і всі особливі молоді чоловіки, хто чує мій голос, просувайтесь вперед! Просувайтесь вперед з вірою й праведністю під проводом нашого пророка—Президента Гордона Б. Хінклі! Дійте, і Господь зміцнить і звеличить вас настільки, що ви зможете здійснити великі справи. Я свідчу про великий і глибокий вплив священства на моє життя. Все своє довге життя я намагався не приховувати хто я є і у що вірю. Я не можу пригадати жодного випадку, коли я зашкодив власній кар’єрі чи втратив шанованих друзів, смиренно визнаючи свою належність до цієї Церкви. Я залишаю вам у цей день моє свідчення і благословення, в ім’я Ісуса Христа, амінь.