Писання
Учення і Завіти 70


Розділ 70

Одкровення, дане через пророка Джозефа Сміта в Гайрамі, штат Огайо, 12 листопада 1831 року. Історія, написана Пророком, стверджує, що відбулося чотири спеціальні конференції з 1-ого по 12-е листопада включно. Під час останнього з цих зібрань розглядалася велика важливість одкровень, які згодом будуть видані як Book of Commandments (Книга Заповідей), а пізніше як Учення і Завіти. Це одкровення було дано після того, як конференція проголосувала за те, що ці одкровення були “ціннішими для Церкви за багатства всієї землі”. В історії Джозефа Сміта говориться про ці одкровення як про “основу Церкви в ці останні дні та благо для світу, і цим показано, що ключі таємниць царства нашого Спасителя знову передано людині”.

1–5, Призначено розпорядників для видання одкровень; 6–13, Ті, хто зайняті духовними трудами, достойні своєї платні; 14–18, Святі мають бути рівними в мирському.

1 Дивіться та прислухайтеся, о ви, жителі Сіону, і всі ви, люди Моєї Церкви, які далеко, і почуйте слово Господа, яке Я даю Моєму слузі Джозефу Сміту молодшому, і також Моєму слузі Мартіну Гаррісу, і також Моєму слузі Оліверу Каудері, і також Моєму слузі Джону Уітмеру, і також Моєму слузі Сідні Рігдону, і також Моєму слузі Уільяму У. Фелпсу як заповідь до них.

2 Бо Я даю їм заповідь; отже, прислухайтеся і почуйте, бо так каже їм Господь:

3 Я, Господь, призначив їх і висвятив їх бути арозпорядниками над одкровеннями й заповідями, які Я дав їм і які Я віднині даватиму їм;

4 І звіт про це управительство вимагатиму Я від них у день суду.

5 Отже, Я призначив їм, і це їхня справа в Церкві Бога, розпоряджатися ними і справами, повʼязаними з ними, так, благами від них.

6 Отже, заповідь Я даю їм, щоб вони не давали цього ані церкві, ані світу;

7 Проте, якщо вони отримуватимуть більше, ніж необхідно для їхніх потреб і для їхніх бажань, це буде передано до Моєї акомори;

8 І блага буде посвячено жителям Сіону і їхнім поколінням, якщо вони стануть аспадкоємцями, згідно з законами царства.

9 Ось те, що Господь вимагає від кожної людини в її ауправительстві, саме так, як Я, Господь, призначив або віднині призначу кожній людині.

10 І ось, від цього закону не звільнено жодного, хто належить до Церкви живого Бога.

11 Так, ні єпископа, ні арозпорядника, який утримує Господню комору, ні того, кого призначено на управительство над мирським.

12 Той, кого призначено керувати духовним, адостойний своєї платні, так само як і ті, кого призначено на управительство в мирському;

13 Так, навіть рясніше, і ряснота ця примножується для них через прояви Духа.

14 Проте у мирському ви маєте бути арівними, і в цьому не повинно бути невдоволеності, інакше рясноту проявів Духа буде забрано.

15 Тепер, цю азаповідь Я даю Моїм слугам для їхнього блага, доки вони залишаються, щоб проявилися Мої благословення на їхніх головах, і для винагороди за їхню бстаранність, і для їхньої безпеки;

16 Для їжі і для аодягу; для успадкування; для домівок і для земель, у які б обставини Я, Господь, їх не поставив, і куди б Я, Господь, їх не послав.

17 Бо вони були вірними абагато в чому і чинили добре настільки, наскільки не грішили.

18 Ось, Я, Господь, є амилостивим і благословлю їх, і вони ввійдуть у радість від цього. Саме так. Амінь.