Писання
Учення і Завіти 135


Розділ 135

Оголошення про мученицьку смерть пророка Джозефа Сміта та його брата, патріарха Гайрума Сміта, у Картеджі, штат Іллінойс, 27 червня 1844 року. Цей документ було додано в кінці Учення і Завітів, видання 1844 року, яке було майже готове до друку, коли було вбито Джозефа і Гайрума Смітів.

1–2, Джозеф та Гайрум приймають мученицьку смерть у Картеджській вʼязниці; 3, Проголошується виняткове за значенням положення Пророка; 4–7, Їхня невинна кров свідчить про істинність та божественність цієї роботи.

1 Запечатуючи свідчення цієї книги та Книги Мормона, ми повідомляємо про амученицьку смерть пророка бДжозефа Сміта та патріарха Гайрума Сміта. Їх було застрелено в вКартеджській вʼязниці 27 червня 1844 року біля пʼятої години пополудні бандою озброєних погромників з розмальованими обличчями, числом від 150 до 200 чоловік. гГайрума було застрелено першим, і він повільно повалився, вигукнувши: Я помираю! Джозеф намагався вистрибнути з вікна і був застрелений, вигукнувши: О Господи Боже мій! Уже в мертвих, у них з люттю стріляли і всадили в кожного по чотири кулі.

2 аДжон Тейлор та Уіллард Річардс, двоє з Дванадцятьох, були єдиними, хто знаходився в кімнаті на той час; першого було тяжко поранено чотирма кулями, але він згодом видужав; другий, завдяки Божому провидінню, врятувався, що й в одязі не залишилося жодної дірки.

3 Джозеф Сміт, аПророк і бПровидець Господа, зробив більше для спасіння людей у цьому світі, ніж будь-яка інша людина, що будь-коли жила на світі, окрім Самого Ісуса. За короткий проміжок часу в двадцять років він явив світу Книгу Мормона, яку він переклав даром та силою Бога, і через нього її видали на двох континентах; він послав вповноту вічної євангелії, яку вміщено в неї, до чотирьох частин світу; він явив одкровення і заповіді, з яких складається ця книга Учення і Завітів, та багато інших мудрих документів і настанов для блага дітей людських; він зібрав багато тисяч святих останніх днів, заснував велике гмісто і залишив славу та ймення, які не знищити. Він жив велично і загинув велично в очах Бога і свого народу; і як більшість з Господніх помазаників у давнину, запечатав свою місію і свої діяння своєю власною дкровʼю; і так само його брат Гайрум. У житті вони були нерозлучні, і в смерті їх не розділено!

4 Коли Джозеф вирушав до Картеджа віддати себе так званим вимогам закону, за два чи три дні до його вбивства, він сказав: Я йду, як аягня на заклання; але я спокійний, наче літній ранок; моя совість чиста від провин перед Богом і перед усіма людьми. Я помру безвинним, і про мене ще скажуть—його було вбито холоднокровно.—Того ж ранку, після того як Гайрум приготувався до подорожі,—чи слід сказати, на заклання?—так, бо так це й було—він прочитав наступний абзац, ближче до кінця дванадцятого розділу Етера в Книзі Мормона, і загнув сторінку на цьому місці:

5 І сталося, що я молився Господеві, аби Він дав Іновірцям благодать, щоб вони мали милосердя. І сталося, що Господь сказав мені: Якщо вони не мають милосердя, це не має для тебе значення, бо ти був вірним; ось чому твій одяг буде аочищено. І тому, що ти бачив свою слабкість, тебе буде зроблено настільки сильним, що будеш ти сидіти на місці, яке Я приготував в оселях Мого Батька. І ось я … прощаюся з Іновірцями, так, і також з моїми братами, яких я люблю, до тих пір, коли ми зустрінемося перед бмісцем суду Христа, де всі люди будуть знати, що мій одяг не заплямований вашою кровʼю. вЗаповідачі тепер мертві, і їхній заповіт тепер в силі.

6 Гайруму Сміту виповнилося сорок чотири в лютому 1844 року, а Джозефу Сміту виповнилося тридцять вісім у грудні 1843 року; і відтепер їхні імена будуть числитися серед мучеників за віру; і читачеві з кожного народу нагадуватимуть, що принесення—заради спасіння занепалого світу—Книги Мормона і цієї книги Учення і Завітів Церкви коштувало найкращої крові девʼятнадцятого століття; і якщо вогонь може спалити азелене дерево заради слави Бога, то з якою легкістю він спалить сухі дерева, щоб очистити виноградник від гнилі. Вони жили для слави; вони загинули для слави; і слава є їхньою вічною винагородою. З віку у вік переходитимуть їхні імена до нащадків, як самоцвіти для освячених.

7 Вони не були винними в жодному злочині, як це часто доводилося раніше, і увʼязненими були тільки через змову зрадників і злочестивих людей; і їхня безвинна кров на підлозі Картеджської вʼязниці є великою печаткою, прикладеною до “Мормонізму”, яку не скасувати жодному суду на землі, і їхня безвинна кров на щиті герба штату Іллінойс разом з порушеним штатом обіцянням, що його дав губернатор, є свідченням істинності вічної євангелії, яке цілий світ не в змозі заперечити; і їхня безвинна кров на прапорі свободи і на Великій хартії вольностей Сполучених Штатів Америки є посланцем релігії Ісуса Христа, яка торкнеться сердець чесних людей серед усіх народів; і їхня безвинна кров разом з безвинною кровʼю всіх мучеників під ажертовником, що його бачив Іван, волатимуть до Господа Саваота, доки Він не помститься за цю кров на землі. Амінь.