Розділ 123
Обовʼязки святих стосовно їхніх переслідувачів, як це було написано пророком Джозефом Смітом, коли він був вʼязнем у тюрмі в Ліберті, штат Міссурі. Цей розділ є уривком з послання до Церкви, датованого 20 березня 1839 року (див. короткий зміст розділу 121).
1–6, Святі мають зібрати і видати записи про їхні страждання й переслідування; 7–10, Той самий дух, який установив лживі віровчення, також веде і до переслідувань святих; 11–17, Багато людей з усіх сект ще сприймуть істину.
1 І ще, ми хотіли б запропонувати на ваш розгляд питання про доречність збирання всіма святими відомостей про всі факти, що стосуються страждань і образ, заподіяних їм людьми цього штату;
2 А також про все майно і розмір збитків, яких вони зазнали, моральних і фізичних, а також пошкоджень нерухомості;
3 А також імена всіх людей, які приклали руку до їхніх утисків, якщо вони зможуть отримати їх і довідатися про них.
4 І, можливо, треба призначити комітет, який буде знаходити ці відомості, і збирати заяви та письмові свідчення, а також збирати розповсюджені наклепницькі публікації;
5 І все те, що є в журналах, і в енциклопедіях, і всі наклепницькі історії, що їх вже опубліковано і які ще пишуться, і ким саме, і подати весь перебіг подій диявольського шахрайства та підлого й кривавого обману, яким піддавали цей народ,—
6 Щоб ми могли не тільки оприлюднити для всього світу, але й представити їх главам уряду в усіх їхніх темних і пекельних відтінках, як останнє зусилля, яке повелів нам докласти наш Небесний Батько, перед тим, як ми зможемо повністю й остаточно вимагати виконання обіцяння, яке викличе Його з апотаємного місця Його; і також щоб усьому народові не залишилося виправдання перед тим, як Він зможе направити силу Своєї могутньої руки.
7 Це є настійним обовʼязком перед Богом і ангелами, з якими ми будемо стояти, а також перед нами самими, нашими дружинами й дітьми, яких було змушено зігнутися від горя, смутку й турбот під найпроклятішою рукою вбивства, тиранії та гноблення, що підтримувалося, і спонукалося, і заохочувалося впливом того духу, який так сильно привертав серця дітей до віровчень батьків, які успадкували брехню, і сповнив світ збентеженням, і сильнішав і сильнішав, а тепер є справжньою рушійною силою всього тління, і вся аземля стогне під тягарем його беззаконня.
8 Це—залізне аярмо, це—міцні окови, вони є справжніми наручниками, і ланцюгами, і путами, і кайданами пекла.
9 Отже, це є настійним обовʼязком, який ми маємо не тільки перед нашими власними дружинами й дітьми, але й перед вдовами та безбатченками, чиїх чоловіків та батьків було авбито під його залізною рукою;
10 Чиїх темних і чорних справ досить, щоб само пекло здригнулося і стояло приголомшене та бліде, і щоб руки самого диявола дрижали й віднімалися.
11 І також це є настійним обовʼязком, який ми маємо перед усім поколінням, що зростає, і перед усіма, хто чистий серцем,—
12 Бо ще багато є на землі серед усіх сект, партій і конфесій тих, кого азасліплено підступним лукавством людей, через яке вони лежать у засідці, щоб обманювати, і кого утримують від істини, бо вони не бзнають, де знайти її—
13 Отже, до того, на що ми повинні покласти і витратити наше життя, аби пролити світло на всі априховані справи темряви, наскільки ми знаємо про них; а про них справді відкрито з небес—
14 До цього треба поставитися з великою серйозністю.
15 Нехай жодна людина не вважає це незначною справою; бо є багато чого, стосовно святих, що буде попереду і залежить від цього.
16 Ви знаєте, браття, що вельми великому кораблю вельми велике аблаго від вельми малого стерна під час бурі, бо утримує його проти вітру й хвиль.
17 Отже, ніжно улюблені браття, ажиттєрадісно робімо все, що в нашій владі; а тоді стіймо спокійно з найглибшою впевненістю, щоб побачити Боже бспасіння і руку Його, яку буде явлено.