1 У Церкві існує два священства, а саме: Мелхиседекове та Ааронове, яке включає в себе Левитське священство.

2 Чому перше називається Мелхиседековим священством, так це тому, що Мелхиседек був таким великим первосвящеником.

3 До його дня воно називалося Святим священством за чином Сина Божого.

4 Але через повагу і благоговіння до імені Всевишньої Істоти, щоб запобігти надто частому повторенню Його імені, вони, церква, у стародавні часи назвали це священство за Мелхиседеком, або Мелхиседековим священством.

5 Усі інші повноваження або чини в Церкві є додатками до цього священства.

6 Але існує два розділи, або дві великі глави: перший—це Мелхиседекове священство, а другий—Ааронове, або Левитське священство.

7 Чин старійшини належить священству Мелхиседека.

8 Мелхиседекове священство тримає право президентства та має владу і повноваження над усіма чинами в Церкві в усі віки світу, щоб служити в духовних справах.

9 Президентство Первосвященства за чином Мелхиседека має право служити в усіх чинах у Церкві.

10 Первосвященики за чином Мелхиседекового священства мають право служити у своєму власному покликанні під керівництвом президентства, виконуючи духовні справи, а також у чині старійшини, священика (Левитського чину), учителя, диякона і члена Церкви.

11 Старійшина має право служити замість нього, коли первосвященик не присутній.

12 Первосвященик і старійшина мають служити в духовних справах, згідно з завітами та заповідями Церкви; і вони мають право служити в усіх цих чинах Церкви, коли не присутні вищі авторитети.

13 Друге священство називається Священством Аарона, тому що воно було надано Ааронові та його сімені, через усі їхні покоління.

14 Чому воно називається меншим священством, так це тому, що воно є додатком до більшого, тобто Мелхиседекового священства, і має владу виконувати зовнішні обряди.

15 Єпископат є президентством цього священства і тримає ключі, або повноваження, його.

16 Ніхто не має законного права на цей чин, на тримання ключів цього священства, якщо він не є буквальним нащадком Аарона.

17 Але оскільки первосвященик Мелхиседекового священства має повноваження служити в усіх нижчих чинах, він може служити в чині єпископа, коли жодного буквального нащадка Аарона не можна знайти, якщо його покликано, і призначено, і висвячено в цю владу руками Президентства Мелхиседекового священства.

18 Владою і повноваженням вищого, або Мелхиседекового, священства є тримати ключі від усіх духовних благословень Церкви—

19 Щоб мати привілей отримання таємниць царства небесного, щоб небеса було відкрито для них, щоб спілкуватися з генеральним зібранням і Церквою Першонародженого і щоб насолоджуватися спілкуванням та присутністю Бога Батька та Ісуса, посередника нового завіту.

20 Владою і повноваженням нижчого, або Ааронового, священства є тримати ключі від священнослужіння ангелів та виконувати зовнішні обряди, букву євангелії, хрищення на покаяння для відпущення гріхів, згідно з завітами та заповідями.

21 За необхідністю є президенти, або верховні чини, які виходять з тих, або призначаються з числа тих, або з-поміж тих, кого було висвячено на різні чини в цих двох священствах.

22 З Мелхиседекового священства, троє верховних первосвящеників, обраних Кворумом, призначених і висвячених на цей чин і підтриманих довірою, вірою та молитвою Церкви, утворюють кворум Президентства Церкви.

23 Дванадцятьох мандрівних радників покликають бути Дванадцятьма Апостолами, або особливими свідками імені Христа в усьому світі—таким чином вони відрізняються від інших чинів у Церкві обовʼязками свого покликання.

24 І вони утворюють кворум, рівний за повноваженням та владою трьом президентам, згаданим вище.

25 Сімдесятників також покликано проповідувати євангелію і бути особливими свідками для Іновірців і в усьому світі—таким чином вони відрізняются від інших чинів у Церкві обовʼязками свого покликання.

26 І вони утворюють кворум, рівний за повноваженням кворумові Дванадцятьох щойно згаданих особливих свідків, або Апостолів.

27 І кожне рішення, ухвалене тим чи іншим кворумом, має прийматися одностайним голосуванням членів кворумів, тобто кожний член в кожному кворумі має бути згодним з його рішеннями для того, щоб зробити їхні рішення однаковими за владою або чинністю,—

28 Більшість може сформувати кворум, коли обставини не дають можливості зробити інакше,—

29 Якщо це робиться не так, їхні рішення не матимуть права на такі самі благословення, як в давнину мали рішення кворуму трьох президентів, яких було висвячено за чином Мелхиседека, які були праведними та святими людьми.

30 Рішення цих кворумів або якогось з них повинні прийматися в усій праведності, святості і невибагливості серця, лагідності, і довготерпінні, і в вірі, і чесноті, і пізнанні, стриманості, терпінні, благочесті, братерській доброті та милосерді;

31 Тому що обіцяння таке, що коли це в них примножується рясно, вони не будуть безплідними у пізнанні Господа.

32 А в тому разі, якщо будь-яке рішення цих кворумів ухвалено в неправедності, його можна винести на розгляд генеральної асамблеї кількох кворумів, які складаються з духовних авторитетів Церкви; інакше не може бути ніякої апеляції щодо їхнього рішення.

33 Дванадцятеро є Мандрівною Верховною Вищою Радою, яка служить в імʼя Господа під керівництвом Президентства Церкви, згідно з установою небес, аби розбудовувати Церкву й управляти всіма її справами в усіх народах, спочатку серед Іновірців, а потім серед Юдеїв.

34 Сімдесятники мають діяти в імʼя Господа під керівництвом Дванадцятьох, або мандрівної вищої ради, у розбудові Церкви й управлінні всіма її справами в усіх народах, спочатку серед Іновірців, а потім серед Юдеїв—

35 Тоді як Дванадцятьох, що тримають ключі, послано у світ відкривати двері проголошенням євангелії Ісуса Христа, і спочатку Іновірцям, а потім Юдеям.

36 Постійні вищі ради в колах Сіону утворюють кворум, рівний за повноваженням у справах Церкви, в усіх своїх рішеннях, кворумові президентства, або мандрівній вищий раді.

37 Вища рада в Сіоні утворює кворум, рівний за повноваженням у справах Церкви, в усіх своїх рішеннях, радам Дванадцятьох у колах Сіону.

38 Обовʼязком мандрівної вищої ради є звертатися до сімдесятників, а не до будь-кого іншого, коли вони потребують допомоги, щоб виконувати різні покликання у проповідуванні та врядуванні євангелії.

39 Обовʼязком Дванадцятьох, в усіх великих філіях Церкви, є висвячувати євангельських священнослужителів, коли їх буде вказано їм через одкровення,—

40 Чин цього священства було встановлено, щоб передаватися від батька до сина, і він по праву належить буквальним нащадкам вибраного сімені, кому було дано обіцяння.

41 Цей чин було запроваджено у дні Адама, і він переходив за родоводом так:

42 Від Адама до Сифа, якого було висвячено Адамом у віці шістдесяти девʼяти років і благословлено ним за три роки до його (Адамової) смерті, і хто отримав обіцяння Бога через свого батька, що його потомство буде обрано Господом, і що їх буде збережено до кінця землі;

43 Тому що він (Сиф) був досконалою людиною, і він був настільки точною подобою свого батька, що, здавалося, він був точно як його батько в усьому, і його можна було відрізнити тільки за його віком.

44 Еноша було висвячено у віці ста і тридцяти чотирьох років і чотирьох місяців рукою Адама.

45 Бог покликав Кенана в пустиню на сороковому році його віку; і він зустрів Адама, подорожуючи до місця Шедоламак. Йому було вісімдесят сім років, коли він отримав своє висвячення.

46 Магалалʼїлу було чотириста і девʼяносто шість років і сім днів, коли його було висвячено рукою Адама, який також і благословив його.

47 Яредові було двісті років, коли його було висвячено під рукою Адама, який також благословив його.

48 Еноху було двадцять пʼять років, коли його було висвячено під рукою Адама; і йому було шістдесят пʼять, і Адам благословив його.

49 І він бачив Господа, і він ходив з Ним, і він був перед Його лицем постійно; і він ходив з Богом триста і шістдесят пʼять років, що складає чотириста і тридцять років, коли його було перетворено.

50 Метушалаху було сто років, коли його було висвячено під рукою Адама.

51 Ламехові було тридцять два роки, коли його було висвячено під рукою Сифа.

52 Ноєві було десять років, коли його було висвячено під рукою Метушалаха.

53 За три роки перед смертю Адама він покликав Сифа, Еноша, Кенана, Магалалʼїла, Яреда, Еноха та Метушалаха, які всі були первосвященики, з рештою його нащадків, які були праведними, у долину Адам-онді-Аман і там дарував їм своє останнє благословення.

54 І Господь явився їм, і вони піднялися і благословили Адама, і назвали його Михаїлом, князем, архангелом.

55 І Господь благословив Адама втіхою і сказав йому: Я поставив тебе бути на чолі; багато народів піде від тебе, і ти є князь над ними навіки.

56 І Адам став посеред зібрання; і хоч і був він схилений віком, будучи сповненим Святим Духом, передрік усе, що випаде на долю його нащадків до останнього покоління.

57 Усе це було записано в книзі Еноха, і свідчити про це потрібно буде в належний час.

58 Обовʼязком Дванадцятьох також є висвячувати і впорядковувати всі інші чини в Церкві, згідно з одкровенням, яке говорить:

59 Церкві Христа в землі Сіону на додаток до церковних законів стосовно церковних справ—

60 Істинно Я кажу вам, каже Господь Саваот, необхідно мати верховних старійшин, щоб головувати над тими, хто має чин старійшини;

61 А також священиків, щоб головувати над тими, хто має чин священика;

62 І також учителів, щоб головувати над тими, хто має чин учителя, у такий самий спосіб, і також дияконів—

63 Отже, від диякона до вчителя, а від учителя до священика, а від священика до старійшини, нарізно, як їх призначено, згідно з завітами і заповідями Церкви.

64 Потім іде Первосвященство, яке є вищим за все.

65 Отже, необхідно, щоб одного було призначено з Первосвященства головувати над священством, і його називатимуть Президентом Первосвященства Церкви,

66 Або, іншими словами, Верховним Первосвящеником над Первосвященством Церкви.

67 Від нього ж іде виконання обрядів та благословень для Церкви рукопокладанням.

68 Отже, чин єпископа не рівний йому; бо чин єпископа—у виконанні всіх земних справ;

69 Проте єпископа має бути обрано з Первосвященства, якщо він не є буквальним нащадком Аарона;

70 Бо якщо він не є буквальним нащадком Аарона, він не може тримати ключі цього священства.

71 Проте первосвященика, тобто, за чином Мелхиседека, може бути призначено на священнослужіння у земних справах, маючи знання про них Духом істини;

72 А також бути суддею в Ізраїлі, вести справи Церкви, сидіти в суді над переступниками, за свідченням, яке буде викладено перед ним, згідно з законами, з допомогою його радників, яких він обрав або обере з-посеред старійшин Церкви.

73 Таким є обовʼязок єпископа, який не є буквальним нащадком Аарона, але якого було висвячено в Первосвященство за чином Мелхиседека.

74 Таким чином він буде суддею, саме загальним суддею серед жителів Сіону, або в колі Сіону, або в будь-якій філії Церкви, де його буде призначено на це священнослужіння, доки границі Сіону не буде розширено і не стане необхідним мати інших єпископів чи суддей в Сіоні або в іншому місці.

75 І якщо інших єпископів буде призначено, вони діятимуть таким самим чином.

76 Але буквальний нащадок Аарона має законне право на президентство у цьому священстві, мати ключі від цього священнослужіння, діяти в чині єпископа незалежно, без радників,—за винятком випадку, коли судять Президента Первосвященства за чином Мелхиседека,—посісти місце судді в Ізраїлі.

77 І рішення будь-якої з цих рад, згідно з заповіддю, яка говорить:

78 Знову, істинно Я кажу вам, найважливіші справи в Церкві і найскладніші випадки в Церкві, якщо немає задоволення рішенням єпископа або суддів, мають бути вручені й передані раді Церкви до Президентства Первосвященства.

79 А Президентство ради Первосвященства матиме владу покликати інших первосвящеників, саме дванадцятьох, допомагати в якості радників; і таким чином Президентство Первосвященства і його радники матимуть владу вирішувати за свідченням згідно з законами Церкви.

80 А після цього рішення це не повинно згадуватися більше перед Господом; бо це є найвища рада Церкви Божої й остаточне рішення щодо непорозумінь у духовних справах.

81 Немає жодної особи, яка належала б до Церкви і не підлягала цій раді Церкви.

82 А якщо Президент Первосвященства впаде в провину, його буде згадано перед загальною радою Церкви, якій допомагатимуть дванадцять радників з Первосвященства;

83 І їхнє рішення на його голову буде кінцем непорозумінь стосовно нього.

84 Таким чином, нікого не буде звільнено від справедливості і законів Бога, щоб усе могло робитися за порядком і в урочистості перед Ним, згідно з істиною і праведністю.

85 І знову, істинно Я кажу вам, обовʼязком президента над чином диякона є головувати над дванадцятьма дияконами, сидіти з ними в раді і навчати їх їхнім обовʼязкам, наставляючи один одного, як це дано згідно з завітами.

86 І також обовʼязком президента над чином учителів є головувати над двадцятьма чотирма вчителями і сидіти з ними в раді, навчаючи їх обовʼязкам їхнього чину, як дано в завітах.

87 Також обовʼязком президента над Священством Аароновим є головувати над сорока вісьмома священиками і сидіти з ними в раді, навчати їх обовʼязкам їхнього чину, як дано в завітах,—

88 Цим президентом має бути єпископ; бо це один з обовʼязків цього священства.

89 Знову, обовʼязком президента над чином старійшин є головувати над девʼяносто шістьма старійшинами, і сидіти з ними в раді, і навчати їх згідно з завітами—

90 Це президентство відрізняється від президентства над сімдесятниками і призначено для тих, хто не подорожує по всьому світові.

91 І знову, обовʼязком Президента чина Первосвященства є головувати над усією Церквою і бути подібним Мойсеєві—

92 Ось, у цьому мудрість; так, бути провидцем, одкровителем, перекладачем і пророком, маючи всі дари Бога, якими Він обдаровує главу Церкви.

93 І саме згідно з видінням, що показує порядок сімдесятників, вони повинні мати сімох президентів, щоб головувати над ними, вибраних з числа сімдесятників;

94 І сьомий президент з цих президентів має головувати над шістьма;

95 І ці семеро президентів мають обрати інших сімдесятьох, окрім перших сімдесятьох, до яких вони належать, і головувати над ними;

96 І також інших сімдесятьох, аж до семи разів по сімдесят, якщо необхідна робота у винограднику потребуватиме цього.

97 І ці сімдесятники мають бути мандрівними священнослужителями, спочатку для Іновірців і також для Юдеїв.

98 Тоді як інші чини Церкви, які не належать ні до Дванадцятьох, ні до сімдесятників, не мають відповідальності мандрувати серед усіх народів, але мають подорожувати, як їхні обставини дозволять, незалежно від того, що вони можуть мати такі ж високі й відповідальні чини в Церкві.

99 Отже, нехай кожна людина вивчить свій обовʼязок і діє у чині, на який її призначено, з усією старанністю.

100 Той, хто ледачий, не вважатиметься гідним вистояти, і той, хто не вивчає свій обовʼязок і не показує себе гідним схвалення, не вважатиметься гідним вистояти. Саме так. Амінь.