Джордан і його напарник у навчанні
Автор живе в штаті Вірджинія, США.
Джордан сумував, що тепер не може бути напарником у навчанні для Кірсі. Але у нього виникла чудова ідея!
“Дух свідчення несе це свідчення просте, що істинні Писань слова” (Збірник дитячих пісень, с. 66).
Джордан не бачив свою сестру Кірсі більше року—але йому здавалося, що вже цілу вічність! Невдовзі вона приїде додому з місії, щоб їй зробили операцію. Джордану було сумно, що вона захворіла, але він радів, що невдовзі вони будуть разом.
Коли наступного дня він повернувся зі школи, Кірсі сиділа на дивані. Джордан підбіг і обняв її.
“Привіт, Джордане! Я за тобою скучила!”— сказала Кірсі.
Джордан усміхнувся. “І я за тобою скучив! Мені так шкода, що ти захворіла”.
“Дякую, друже”,—сказала Кірсі. На колінах у неї лежала Книга Мормона.
“А можна я почитаю з тобою?”—запитав він.
“Тоді візьми свою Книгу Мормона і ми зможемо почати з самого початку разом”.
Джордан побіг до своєї кімнати і схопив книгу. “Я вже несу”,—вигукнув він і бігом повернувся. Він примостився поряд з Кірсі.
Вони відкрили на титульній сторінці. “Книга Мормона: Ще одне свідчення про Ісуса Христа”,—прочитав Джордан. Вони читали по черзі.
“На місії я вивчала Писання щодня зі своєю напарницею,—сказала Кірсі.—А ти будеш моїм напарником з навчання, поки я знову не повернуся на місію?”— запитала Кірсі.
“Так”,—сказав Джордан.
Через кілька днів Кірсі зробили операцію. Після повернення з лікарні кілька тижнів вона відпочивала і одужувала вдома. Разом з Джорданом вони вивчали Книгу Мормона кожного дня.
Перед поверненням на місію Кірсі сказала: “Джордане, я хочу дати тобі завдання закінчити читання Книги Мормона до твого хрищення!”
Джордан задумався над цим. Його восьмий день народження настане вже через кілька місяців. Йому треба буде багато читати. Але в нього було таке бажання. “Так”,—відповів Джордан.—
“Під час читання ти будеш молитися і питати, чи вона істинна?— запитала Кірсі.— Мороній обіцяв, що якщо ми так будемо робити, Святий Дух скаже нам, чи істинна вона”.
“Добре”,—сказав Джордан.
Коли настав час Кірсі повертатися на місію, вони разом дочитали до 2 Нефія.
Джордан дійсно скучав за Кірсі. Йому особливо було сумно, що він не може більше бути її напарником з навчання. Але у нього виникла чудова ідея!
Наступного дня в школі він підійшов до парти Джейка, свого найкращого друга.
“Я хочу прочитати усю Книгу Мормона до свого хрищення,—сказав Джордан.—Оскільки ми обоє христимося в один день, чи не хочеш і ти це робити?”
“Так,—сказав Джейк.—Я ніколи не читав раніше Книги Мормона повністю”.
Кожного дня у школі вони ставили один одному одне й те ж саме запитання:
“На якому ти вже місці?”
“Закінчую Книгу Якова. А ти скільки прочитав?”
Невдовзі їм уже не потрібно було ставити запитання. Вони лише дивилися один на одного і знали, про що запитують.
“Думаю, ми закінчимо якраз перед хрищенням”,—сказав Джордан.
Нарешті настав день хрищення.
“Учора я закінчив”,—прошепотів Джордан.
“Я теж!—сказав Джейк. “І я молився, щоб дізнатися, чи вона істинна і відчув справжнє тепло й радість”—
усміхнувся Джордан. “Також і я. Я був дуже щасливий, коли молився”. Джордан був такий вдячний, що Кірсі дала йому це завдання. Тепер він розвивав своє власне свідчення.