Кущі ожини
Ріаннон Гейнор, шт. Каліфорнія, США
Ілюстрація Стена Феллоуза
На західному узбережжі Канади ожина росте, як бур’ян. Ця рослина пускає паростки і росте повсюди, а потім заполоняє все, куди може дотягнутися—поля, узбіччя, дороги та узбережжя обрамлені кущами ожини. Восени сусіди разом збирають ягоди і використовують їх вдома.
Коли одного року я збирала ягоди зі всіма, то вирішила, що назбираю не лише достатньо для того, щоб наварити варення для себе і своєї сім’ї, але ще й для тих сестер, яких відвідую як візитна вчителька. Найкраще місце для збирання ожини неподалік від мого дому—це біля початкової школи, де дороги й поля обрамлені кущами ожини заввишки майже 2,5 метри. Я вже збирала там ягоди на минулому тижні, і я знала, що багато людей також ходили туди, тож, можливо, там не залишилося багато ягід.
Готуючись збирати ягоди, я подумала що спробую піти ще в інше місце. З вікна своєї кухні я бачила одне незаймане місце поблизу вулиці. Туди навряд чи хтось добирався, а пагони розповзлися майже на півгектара. Звичайно ж, мають бути ділянки, де повно ягід і їх ще ніхто не збирав. Я поставила відра на заднє сидіння автомобіля і поїхала.
Невдовзі розпашіла, вся в подряпинах і розгублена я стояла посеред півгектара кущів. На гілках нічого не було. Було багато колючок, але жодних ознак квітів чи ягід. Я знайшла рівно три ягоди на всій тій ділянці й не могла зрозуміти, чому. Однак мої банки для варення треба було наповнити, тож я попрямувала до школи, щоб побачити, чи залишилися ягоди там.
Коли я дісталася до поля біля школи, то побачила, що там ягід було більше, ніж мені потрібно, і ще були й такі, що достигали, хоча багато людей їх там збирало. Раптом я зрозуміла причину: кущі ожини родять рясніше, коли ягоди збирають. Оскільки всі люди по сусідству роками збирають ягоди на цьому клаптику, кущі приносять урожай рік за роком. Там, де кущів ніхто не торкається, вони сохнуть і не дають плодів. Завдяки тому, що всі ми приходили на цей клаптик упродовж років, то й урожай був рясним—плодів було більше, ніж всім нам було потрібно.
Цей випадок нагадав мені про те, як діють десятина і пожертвування від посту. Господь пообіцяв нам, що коли ми платимо десятину, Він відкриє “вікна небес і … пролл[є] благословення, що не буде достатньо місця прийняти його” (3 Нефій 24:10). Коли ми ділимося тим, що маємо, за допомогою натхненних церковних програм, то створюємо матеріальну і духовну рясноту нашим сім’ям, громадам і собі.