З життя пророка Джозефа Сміта

Завзятий в роботі, завзятий у грі

Джозеф часто грав у м’яча та інші ігри з молодими чоловіками у містечку.

Кинь мені, та влучно.

Одного разу вони довго грали, аж поки не почали відчувати втому. Коли Джозеф помітив це, він скликав хлопців до себе.

“Побудуймо будиночок з колод! Є одна вдова, якій він потрібний”.

Я так втомився. Не знаю, як це Джозеф не втомився.

У цьому весь він—служить, де тільки може.

Іншим разом Джозеф знову грав у м’яча з кількома чоловіками та юнаками з містечка. Коли гра закінчилась, Джозеф скликав чоловіків до себе.

Брати, запрягайте свої упряжки.

Чоловіки зробили те, що попросив Джозеф, і поїхали у ліс набрати дров.

Це 39-й і останній віз.

Ми сьогодні добре попрацювали, брати. Може хтось хоче позмагатися у перетягуванні палиць?

Джозеф був сильним і вмілим у грі, що називалася перетягування палиць. Він перетягував їх у кожного супротивника, одного за одним.

Коли вони закінчили перетягувати палиці, Джозеф знову скликав чоловіків та юнаків до себе.

Їдьте і нарубайте дров кожному, кому вони потрібні.

Святі любили робити те, що просив їх Пророк, навіть якщо вони були втомлені в кінці дня від важкої праці, а потім і гри.

“Поїхали, хлопці! Робімо, що просить Пророк”.

Ілюстровано Селом Веллуто і Еухеніо Маттоцці