2009
Притча про десятьох дів

Притча про Десятьох Дів

У цій притчі Спаситель учив нас, як слід готуватися до Його Другого пришестя.

У наші останні дні Господь сказав: “Будьте вірними, молячись завжди, маючи світильники ваші наготовленими й палаючими, і олію з собою, щоб були ви готові під час пришестя Нареченого” (УЗ 33:17). Ця порада пов’язана з притчею про десять дів, в якій проілюстровано, як ми маємо готуватися до Другого пришестя Христа (див. Матвій 25:1–13). Ось кілька підказок, що допоможуть вам у вивченні цієї притчі та її осмисленні.

Десять дів

Серед юдеїв існував звичай: наречений приходив вночі до дому нареченої, де з нею були її подружки. Коли сповіщалося про наближення нареченого, ці подружки виходили зі світильниками, щоб освітити йому шлях до будинку на свято.

У цій притчі діви символізують членів Церкви, а наречений—Христа. Господь пояснив Джозефу Сміту, що мудрі діви, це ті, хто “отримали істину, і взяли Святого Духа собі за свого провідника, і кого не було обмануто” (УЗ 45:57).

Наречений

У Біблії образ весілля використовується як символ приходу Господа (див. Ісая 62:5; Матвій 22:1–14). На юдейських весіллях наближення нареченого до будинку нареченої оголошувалося. Саме свято, як правило, починалося ввечері, коли в сутінках запалювали світильники. Тому опівночі нареченого мало хто очікував, і сповіщення про його прихід прозвучало зненацька.

Ми не знаємо часу Другого пришестя Христа, але ми маємо готуватися до нього так, ніби воно може статися будь-якої миті—раніше чи пізніше.

Світильники

За днів Ісуса світильники, що заправлялися оливою, називалися іродійськими каганцями на честь царя Ірода.

Корпус каганця виготовлявся з глини і формувався на гончарному кругу.

Носик робився за допомогою форми.

Ручка виготовлялася вручну і прикріплялася до каганця.

Ґніт, зроблений з ниток льону або стебла очерету, вставлявся в носик, після чого лампу наповнювали оливковою олією. Коли ґніт просякався олією, каганець запалювали.

Ці світильники дозволяли людям брати із собою світло, куди б вони не йшли. Таким самим чином ми несемо із собою євангельське світло (див. Матвій 5:14–16).

Олія

Спочатку оливки замочували у воді, щоб вони стали чистими і позбулися гіркоти, після чого їх чавили й отримували олію. У давнину оливкова олія мала широке застосування в Середземномор’ї: як їжа, для приготування їжі, як приправа, ліки для ран, інгредієнт в косметичних засобах і милі, а також паливо для світильників.

Олія в цій притчі символізує нашу віру і свідчення, нашу чистоту й відданість, добрі справи і дотримання заповідей—все, що давало б нам “взя[т]и Святого Духа собі за свого провідника” (УЗ 45:57).

Мудрі діви не могли поділитися своєю олією з нерозумними, адже “олії духовної підготовленості не можна вділити” (Marvin J. Ashton, “A Time of Urgency,” Ensign, May 1974, 36).

Посудини

У цій притчі посудини—це ємності для зберігання запасу олії. Бути мудрим означає бути готовим до непередбачуваного і мати в житті запас віри, свідчення і Духа. Іноді ми стаємо самовдоволеними, гадаючи, що маємо достатньо, щоб підійти. Але іти за Спасителем означає більше, ніж просто підходити. Це означає завжди прагнути наближатися до Нього, готуючись до часів випробування нашого терпіння, свідчення і нашої віри.

Лампи запалили, коли настали сутінки.

Наречений прийшов опівночі.

Запасу олії в іродійському каганці, як правило, вистачало на горіння впродовж майже 2 годин.

Друге пришестя, художник Гаррі Андерсон, © IRI; ілюстрації Дена Бюрра; фотоілюстрації Метью Рієра