2009
Молитва на скотному дворі

Молитва на скотному дворі

Через посуху переді мною і моїм чоловіком Джоном стояв вибір: або продати худобу за безцінок, або вивезти її з Меліба-Веллей, що на південному заході шт. Айдахо. На щастя, Джон знайшов літнє пасовисько на сімейній фермі кузена в районі Престона, що майже в 500 км від нас.

Ми домовилися з водієм вантажівки, що він візьме всі 40 голів за раз, але йому не сподобалася погана сільська дорога до пасовиська, до якого залишалося ще більше 30 км. Як не було прикро, але він вивантажив усю худобу біля місцевого скотного двору. Отак ми і застрягли: день збігає, а в нас 40 голів скоту, який треба перевезти, а немає чим.

Джон зупинив місцевого фермера, пояснив нашу ситуацію і попросив допомоги. За кілька хвилин єпископ Стів Мікс та його юний син пішли з нами на скотний двір, щоб подивитися, що можна зробити.

Худоба стала неспокійною. Побачивши пролом в огорожі скотного двору, худоба побігла до нього у пошуках свободи. Уся худоба змогла перескочити через загорожу і потрапити до сусіднього загону, окрім однієї корови. Вона майже перестрибнула, але тут її задня нога застрягла між двома планками огорожі. І ось тепер вона небезпечно висіла на огорожі, ледь торкаючись землі однією з передніх ніг. Намагаючись звільнитися, вона щодуху била по огорожі своєю другою задньою ногою.

Щоб звільнити корову потрібна була лебідка. Якщо вона зламала ногу, нам потрібно було б покласти її. Втрата однієї корови була б для нас серйозним збитком.

Ця корова важила більше тисячі фунтів (455 кг), і ми не могли ні підійти до неї, ні допомогти їй, якби й підішли. Ця ситуація налякала решту тварин.

Я подумала, що ми вже нічого не зможемо вдіяти, але в ту мить пригадала пораду Амулека в Книзі Мормона: “Волайте до Нього, коли ви в полях, так, за всі ваші отари” (Алма 34:20). Я відійшла від інших, стала на коліна і почала молитися з усією щирістю серця. Закінчуючи молитву, я благала: “Небесний Батьку, будь ласка, допоможи корові”.

Я повернулася до загорожі все ще з молитвою на устах. Худоба, включаючи корову на огорожі, дещо втихомирилася.

Несподівано найбільша тварина відбилася від отари. Ми намагалися зупинити її, але вона, як ми її не відганяли, усе одно направлялася до корови, що повисла. Нахиливши голову, вона підігнула свої ноги, підсунулася під повислу корову і почала поволі ставати на ноги. Вона підняла корову вгору, а потім опустила її. Корова була вільною! Жодна лебідка так би не впоралася!

Єпископ Мікс, не вірячи своїм очам, дивився вслід двом коровам, що побігли до стада. А у мене по щоках текли сльози, коли я шепотіла: “Дякую, Батьку Небесний!”

Хто має справу з худобою, скаже вам, що корови не вміють думати. Але нашій ситуації є пояснення. Небесний Батько чує наші молитви й відповідає на них. Він відповів на мою на скотному дворі в Престоні.

Я подумала, що ми вже нічого не зможемо вдіяти, але в ту мить пригадала пораду Амулека в Книзі Мормона.