2009
Моя перша битва

Моя перша битва

Коли мені було 17, я вступив до резерву Королівської Канадської армії. Мене відправили на навчальну базу, і тоді вперше в житті я сам вирішував, що мені робити. Я підозрював, що будуть спокуси стати неактивним у Церкві і що на моє свідчення будуть зазіхання.

Коли я прибув на базу, наш сержант провів для нас екскурсію різними спорудами і каплицями. Я відчув, що маю запитати у нього, де знаходиться філія Церкви СОД. Сержант на мить зупинився. Потім він сказав, що на базі немає представництва Церкви СОД, проте, якщо я хочу, я можу їздити з ним і його дружиною. Він сам нещодавно навернувся до Церкви і був радий можливості брати із собою всіх бажаючих. Я зрадів такій нагоді, хоч і не вирішив іще, чи поїду я цієї неділі. Зрештою, мене ніхто не опікував і я міг сам вирішувати. Але щось у серці підказувало, що мені слід поїхати.

Той суботній вечір був одним з найважчих у житті. Потім я називав його своїм “деревом життя”. Все почалося з того, що друзі запросили мене порозважатися з ними у їдальні. Я знав, що вони будуть там пиячити, тож сказав, що маю виспатися і рано-вранці їхати до церкви. Вони посміялися з мене і пішли собі.

Коли вони вийшли, я впав на койку. З неї мені крізь вікно було видно, як мої друзі веселяться на веранді їдальні—п’ють і сміються. Я згадав, як вони піддражнювали мене через те, що я відмовився піти з ними. Мені здалося, що я почував себе, як, мабуть, почувався Легій, коли подивився на велику і простору будівлю, де люди так само сміялися з нього (див. 1 Нефій 8:26–27). Я відвернувся і побачив на столику свої Писання. Я з радістю відкрив їх і почав читати. То був мій жезл із заліза, і як слово Боже захистило сім’ю Легія, так, я знав, воно захистить і мене.

Не пам’ятаю, що я тоді прочитав, але не забуду відчуття Духа. Я знову відчув Його, коли наступного ранку поїхав до церкви. Відвідуючи збори щонеділі у період перебування на базі, я зміцнив своє свідчення про євангелію Ісуса Христа. Після перебування в навчальному таборі я мав можливість ділитися своїм свідченням з іншими людьми, служачи місіонером повного дня в місії Сакраменто, шт. Каліфорнія.

Мій перший суботній вечір в армії був одним з найважчих у житті. Я мав прийняти рішення, що вплине на моє майбутнє.

Ілюстрація Стіва Кроппа