Особистий мир у важкі часи
Ніколи ще не було важливішим прагнення особистого миру.
Недавно мені було доручено освятити частину історичного Наву. Перебуваючи там, я мав можливість відвідати тюрму в Ліберті. Оглядаючи тюрму, я розмірковував над тими подіями, завдяки яким вона стала такою важливою частиною історії Церкви. Життя святих опинилося під загрозою через наказ про знищення, виданий губернатором Міссурі. Крім того, пророка Джозефа та ще кількох його близьких товаришів було безпідставно увʼязнено в тюрмі Ліберті. Однією з причин такого ворожого ставлення до наших членів Церкви було те, що більшість з них були проти рабовласництва1. Це дедалі посилюване переслідування Джозефа Сміта і його послідовників є винятковим прикладом того, як неправедне використання свободи вибору може позначитися на праведних людях. Час, проведений Джозефом Смітом в тюрмі Ліберті, вказує на те, що випробування не є доказом немилості Господа чи Його небажання благословляти.
Мене глибоко зворушило, коли я читав, що проголосив пророк Джозеф Сміт, кинутий у тюрму Ліберті: “О Боже, де Ти? І де те шатро, що покриває Твоє сховище?”2 Джозеф запитував, як довго ще Господньому народу “терпіти ці образи і незаконні утиски?”3
Стоячи в тюрмі Ліберті, я був глибоко схвильований, читаючи відповідь Господа: “Мій сину, мир душі твоїй; твоя скрута і твої страждання будуть лише на короткий час; і тоді, якщо ти витерпиш це достойно, Бог піднесе тебе на висоту”4. Ясно, що завдяки протидії ми можемо стати чистими для вічної, небесної долі5.
Безцінні слова Спасителя: “Мій сину, мир душі твоїй”6 пролунали й особисто для мене і мають велике значення для наших днів. Вони нагадують мені, як Він навчав Своїх учнів під час Cвого земного служіння.
Перед стражданнями у Гефсиманському саду і на хресті Господь заповів Своїм апостолам: “Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви”7, а потім заспокоїв їх такими словами: “Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!”8
Один з найдорожчих нашому серцю титулів Господа і Спасителя, Ісуса Христа,—“Князь миру”9. Зрештою Його царство буде встановлено, і в ньому будуть мир і любов10. Ми з нетерпінням очікуємо на тисячолітнє правління Месії.
Незважаючи на це бачення тисячолітнього правління, ми знаємо, що мир і злагода не переважають в наші дні11. За все своє життя я ще ніколи не бачив більшої відсутності чемності. Звідусіль чуються розгнівані слова, суперечки і відчуваються провокативні, нищівні дії, які руйнують мир і спокій.
Миру у світі не обіцяно і не гарантовано аж до Другого пришестя Ісуса Христа. Спаситель навчав Своїх апостолів, що встановлення загального миру не є метою Його земної місії. Він навчав: “Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести”12. Встановлення загального миру не було частиною першого земного священнослужіння Спасителя. Загального миру сьогодні не існує.
Однак особистий мир може бути досягнутий всупереч гніву, суперечкам і розбрату, які нищать і псують наш світ сьогодні. Ніколи ще не було важливішим прагнення особистого миру. Брат Нік Дей написав для сучасної молоді прекрасний гімн, який вже полюбився. Він називається “Мир у Христі”, і там є такі слова: “Коли немає миру в світі, є мир у Христі”13. Ми мали благословення отримати цей гімн саме перед всесвітньою пандемією COVID-19.
У цьому гімні чудово відображено прагнення миру й точно наголошено, що мир приходить завдяки життю і місії Ісуса Христа. Президент Джозеф Ф. Сміт проголосив: “Той дух миру й любові … ніколи не прийде в світ, доки людство не сприйме Божу істину й Боже послання … , визнавши Його божественну силу й повноваження”14.
Ми ніколи не припинимо докладати зусиль для досягнення загального миру, і ми маємо запевнення, що можемо, як навчає Христос, мати особистий мир. Цей принцип описано в Ученні і Завітах: “Але знайте, що той, хто чинить діяння праведності, отримає свою винагороду, саме мир у цьому світі і вічне життя у тому світі, що прийде”15.
Які ж “діяння праведності” допомагатимуть нам залагоджувати суперечки і зменшувати напруженість та знаходити мир у цьому світі? Усі вчення Христа спрямовані саме на це. Я назву лише кілька з них, які вважаю особливо важливими.
Перше: Любіть Бога, живіть за Його заповідями і прощайте всім
Президент Джордж Альберт Сміт став Президентом Церкви в 1945 році. Упродовж усіх років свого служіння апостолом він був відомий як миролюбний провідник. Упродовж 15 років—до того, як він став Президентом,— були випробування й труднощі, викликані Великою економічною депресією, а після неї були смерть і руйнування, принесені Другою світовою війною,—тобто було все, тільки не мир.
Коли закінчилася Друга світова війна, Президент Сміт в жовтні 1945 року у своєму першому виступі на генеральній конференції в якості Президента Церкви нагадав святим про запрошення Спасителя любити своїх ближніх і прощати своїх ворогів, а потім він сказав: “Усі святі останніх днів мають прагнути навчитися цього, якщо сподіваються одного дня стояти в Його присутності й отримати від Нього славетне вітання: ласкаво просимо додому”16.
Друге: Прагніть плодів Духа
Апостол Павло у своєму посланні до галатів вказав на різницю між діяннями праведності, завдяки яким ми готуємося успадкувати царство Бога, і діяннями, які можуть, якщо не каємося, не дати нам цього зробити. Серед того, що готує нас до цього успадкування, є ось такі плоди духа: “любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність [і] здержливість”17. Павло також додає до цього, що нам потрібно носити тягарі один одного і не томитися у доброчинності18. Серед діянь, які не є праведними, він називає ненависть, лють і суперечки19.
Один з важливих уроків з часів Старого Завіту стосується Батька Авраама. Авраам і Лот, його племінник, були заможними людьми, однак виявили, що не можуть далі жити разом. Щоб уникнути суперечок, Авраам запропонував Лоту вибрати землю, яку той хоче. Лот вибрав Йорданську долину, де було і достатньо води, і було красиво. Авраам же вибрав для себе менш родючу долину Мамре. У Писаннях читаємо, що потім Авраам поставив там свої намети і “збудував там жертівника Господеві”20. А Лот “наметував аж до Содому”21. Цей урок зрозумілий: заради мирних стосунків нам слід бути готовими піти на компроміс і позбутися суперечок у питаннях, які не стосуються праведності. Цар Веніямин навчав: “Ви не матимете бажання образити один одного, але жити мирно”22. Але у дотриманні праведності і доктринальних принципів нам потрібно залишатися непохитними і стійкими.
Якщо ми хочемо мати мир, який є винагородою за діяння праведності, то ми не будемо ставити свої намети у напрямку світу. Ми будемо ставити свої намети у напрямку храму.
Третє: Використовуйте свободу вибору, щоб вибирати праведність
Мир і свобода вибору взаємоповʼязані, оскільки вони є важливими складовими плану спасіння. Як визначено у довіднику “Стійкі у вірі”, “Небесний Батько дав [н]ам свободу волі, здатність вибирати і діяти самостійно”23. Отже свобода вибору лежить в основі особистого зростання та досвіду, якими ми благословляємося, йдучи за Спасителем24.
Питання свободи вибору було принциповим на “доземній Нараді на Небесах” і призвело до конфлікту між тими, хто вибрав йти за Христом, і послідовниками Сатани25. Якщо ми позбудемося гордовитості, перестанемо все контролювати і виберемо йти за Спасителем, то матимемо Його світло і Його мир. Але особистого миру важко досягнути, якщо люди використовують свою свободу вибору, щоб нашкодити іншим і образити їх.
Я переконаний, що запевнення в мирі, яке ми відчували у своєму серці, було зміцнене нашим знанням того, що заради нас звершить Спаситель світу. Про це чудово написано у путівнику Проповідуйте Мою євангелію: “Якщо ми будемо покладатися на Спокуту Ісуса Христа, Він допоможе нам подолати випробування, хвороби і біль. Ми зможемо сповнитися радістю, миром і спокоєм. Завдяки Спокуті Ісуса Христа все несправедливе в житті може бути виправлено”26.
Четверте: Будуйте Сіон у своєму серці й у своїй домівці
Ми є дітьми Бога і належимо до Його сім’ї. Ми також належимо до сім’ї, в якій народилися. Інституція сім’ї є основою і для щастя, і для миру. Президент Рассел М. Нельсон навчав нас—і під час цієї пандемії ми це засвоїли,— що зосереджене на домівці та підтримуване Церквою дотримання релігійного життя “має потенціал зміцнити силу сімей, … щоб перетворити свою домівку на святилище віри”27. Якщо ми дотримуємося цього релігійного життя у себе вдома, то будемо мати також і мир, який дає Спаситель28. Ми розуміємо, що багато хто з вас не благословенний мати праведну сімʼю і постійно сперечається з тими, хто вибирає неправедність. Спаситель може надати захист і послати мир, щоб зрештою направити вас, аби ви були у безпеці й мали прихисток від життєвих бур.
Я запевняю вас, що радість, любов і повноцінне життя в люблячих, праведних сім’ях приносять і мир, і щастя. Любов і доброта—ось що необхідно мати, щоб Сіон був в нашому серці і нашій домівці29.
Пʼяте: Прислухайтеся до теперішніх настанов нашого пророка
Наше відчуття миру значно посилюється, коли ми йдемо за Господнім пророком, Президентом Расселом М. Нельсоном. Невдовзі у нас буде можливість послухати його. Його було підготовлено для цього покликання ще до заснування світу. Його особиста підготовка є найдивовижнішою30.
Він навчав нас, що ми можемо “відчувати тривалий мир і радість, навіть у буремні часи”, якщо стараємося ставати більш подібними до нашого Спасителя, Ісуса Христа31. Він порадив нам “каятися щодня”, щоб отримувати Господню “очищуючу, зцілюючу і зміцнюючу силу”32. Я особисто є свідком того, що одкровення отримувалися і продовжують отримуватися з небес нашим улюбленим пророком.
Шануючи і підтримуючи його як нашого пророка, ми поклоняємося нашому Небесному Батькові і нашому Спасителю, Ісусу Христу. Нам служить Святий Дух.
Я свідчу і приношу своє апостольське свідчення про те, що Ісус Христос, Спаситель і Викупитель світу, веде і направляє Свою відновлену Церкву. Його життя і спокутувальна місія є справжнім джерелом миру. Він—Князь миру. Я виголошую своє впевнене й урочисте свідчення про те, що Він живий. В ім’я Ісуса Христа, амінь.