Пророчі слова в несподіваному місці
Автор жила в Аргентині, коли її чоловік служив президентом місії.
Залишений кимось журнал назавжди змінив життя Оскара Кастро.
Оскар Кастро охристився і був конфірмований після того, як знайшов номер Ліягони в домі, куди він переїхав.
Ілюстровано Деном Бурром; фотографія надана автором
Той день, коли від Оскара пішла дружина, залишивши його з двома малими дітьми, був одним з найважчих у його житті. Треба було приймати так багато рішень. Він шукав нову роботу, а зараз йому треба було знайти нове житло. Йому здавалося, що його життя—це руїна. Він думав про те, щоб здатися, і так би й зробив, якби не двоє чудових дітей.
У Сан-Хуані, Аргентина, можна було знайти небагато житла для оренди за тією ціною, яку міг заплатити Оскар. Але кілька юнаків щойно виїхали з невеличкого помешкання в безпечному районі, тож Осар орендував його і був готовий розпочати нове життя разом зі своїми дітьми.
У їхньому новому домі на підлозі залишилося лежати кілька журналів та книг, і після цілоденного прибирання та складання речей по місцях Оскар сів і поглянув на один з журналів. Обкладинка чомусь привернула його увагу. Під назвою Ліягона було зображення старенького чоловіка, який стояв на башті й звертався до людей. Чоловік нагадав йому зображення біблійних пророків.
Оскар відкрив журнал і почав читати: “Кожен з нас вже знає, що ми повинні говорити людям, яких любимо, що ми їх любимо. Але те, що ми знаємо, не завжди відображається на тому, що ми робимо”1. Оскар подумав про гострі слова, якими вони з дружиною неодноразово обмінювалися. Він хотів навчати своїх дітей бути кращими за нього. Оскар продовжував читати журнал і почав відчувати, як надія зростає. Ще до кінця тижня він прочитав кожну статтю і хотів знати більше.
Минув місяць, і поблизу помешкання Оскара проходило двоє місіонерів. Оскар підійшов і запитав, чи вони не є місіонерами-святими останніх днів і за скільки грошей можна буде придбати більше таких церковних журналів. Старійшини відповіли, що це буде коштувати лише 20 хвилин його часу.
Наступного дня двоє місіонерів прийшли в дім Оскара. Оскар розповів їм про переїзд і те, як він знайшов старі книги, журнали та брошури, завдяки яким він дізнався про Церкву. Він пояснив, що перша ж стаття, яку він прочитав, безпосередньо стосувалася його життя у цей час. Він уже знав про важливість сім’ї і хотів знати більше про домашній сімейний вечір та про сімейну молитву. Він розповів старійшинам, що ще дізнався про Церкву, у тому числі про Джозефа Сміта і про відновлення.
Він поглянув старійшинам прямо у вічі і сказав слова, які бажає почути кожен місіонер: “Я вірю, що Джозеф Сміт був пророком Божим”. Старійшини запропонували йому охриститися і він зі сльозами на очах погодився. Минуло кілька тижнів, і Оскар Кастро охристився та був конфірмований членом Церкви.
Господь підготував Оскара і його дух був смиренний та вже готовий до навчання і зростання. У той незабутній зворушливий день дух послання з генеральної конференції в номері Ліягони торкнувся серця Оскара. Попередній власник помешкання не знав, який вплив матимуть залишені ним кілька церковних журналів, але євангельське послання у тих журналах стало важливим місіонерським знаряддям. Ведучи його до істин, які він шукав, ті журнали назавжди змінили життя Оскара.