Служіння в Церкві
Мої сповнені служіння неділі
Автор живе в шт. Каліфорнія, США.
Мої неділі напружені, але я вдячний, що можу служити, не маючи тих труднощів, які поставали перед першими провідниками Церкви, наприклад, Парлі П. Праттом.
Ілюстрації Чайді Вейн
Недільний ранок. Переді мною 12-годинний розклад: збори, співбесіди, конфірмації та висвячення. Я почну в одному центрі колу, а закінчу в іншому домі зборів на протилежному кінці міста—і все це в дуже спекотний день.
Я з радістю чекаю на кожні збори, кожну співбесіду та кожне висвячення. Але вчора, думаючи про таку свою зайнятість, я піддався жалості до себе, аж поки не відкрив Автобіографію Парлі П. Пратта і не почав читати з того місця, де зупинився раніше. Старійшина Пратт був ув’язнений разом з Джозефом і Гайрумом Смітами та іншими під час важкого періоду в Міссурі. Після того як братів перевезли в Індепенденс, їх закрили в готелі, де вони спали на підлозі, маючи замість подушки дерев’яну колоду.
Одного холодного сніжного ранку старійшина Пратт встав і, будучи ніким не помічений, втік з того готелю. Він вирушив на схід, пройшовши через усе містечко й прилеглі поля. Подолавши приблизно півтора кілометра, старійшина Пратт зайшов у ліс. Снігопад замітав його сліди, а дерева ховали від сторонніх очей.
Він обдумував своє нелегке становище. Якщо він продовжить іти далі на схід, то втече до іншого штату, звідки він зможе послати за своєю сім’єю. Повернення до готелю означало ув’язнення і звинувачення в тяжких злочинах. Хоча старійшина Пратт відчував спокусу втекти, він також подумав про “шквал неприємностей, а може і смерть”, які обрушаться на інших в’язнів, якщо він піде далі.
У цій нелегкій ситуації йому на думку раптом спав уривок з Писань: “Бо хто хоче життя своє зберегти, той погубить його, а хто згубить життя своє ради Мене та Євангелії, той його збереже” (див. Maрк 8:35; УЗ 98:13).
Старійшина Пратт повернувся до готелю. Він пробув у важкому ув’язненні ще кілька місяців—без сім’ї, товаришування святих і не маючи змоги служити у своєму апостольському служінні1.
Закривши книгу, я подумав про складні обставини перших святих—деякі з них були моїми предками. Завдяки їхньому свідченню про євангелію та їхній вірі в Ісуса Христа вони вистояли в тих жорстоких переслідуваннях. Завдяки їхній стійкості я можу сьогодні служити й вільно поклонятися, маючи віру й свідчення, які зв’язують мене з ними.
Коли я готуюся до цього Суботнього дня, моя сім’я в безпеці радісно чекає на день поклоніння в зручному домі зборів. Товаришування святих зробить наш день яскравим. Ми разом з ними будемо радіти здійсненню конфірмацій та висвячень, виконанню обов’язків та зміцненню віри. Ми приймемо причастя, згадуючи про нашого Спасителя і Його викупительну жертву. А сьогодні ввечері ми зберемося в нашому домі, щоб почитати разом Книгу Мормона і помолитися перед тим, як ляжемо спати, поклавши голови на м’які подушки.
Мої неділі завжди завантажені. Це є для мене благословенням, за яке я вдячний.